Постанова № 12049842, 28.05.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28.05.2010 р.Справа № 2а-1399/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

прокурора: Брезіцького В.С., посвідчення № 97 від 05.08.08 р.,

представника позивача: не прибув,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомпрокурора Новобузького району Миколаївської області, вул. Дзержинського, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600 в інтересах держави в особіНовобузької міжрайонної ДПІ, вул. Гагаріна, 7, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55600 доТОВ "Улянівське", с. Улянівка, Новобузький район, Миколаївська область, 55633

простягнення заборгованості у сумі 20657,17 грн. В С Т А Н О В И В:

Прокурор Новобузького району Миколаївської області в інтересах держави в особі Новобузької міжрайонної ДПІ звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Ульяновське»заборгованості із сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 20657,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що відповідачем самостійно визначена, але не сплачена сума податку з доходів фізичних осіб за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2009 р. у розмірі 20657,17 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіславши 11.05.10 р. заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій підтримав адміністративний позов (а. с. 29).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а. с. 32).

Прокурор у судовому засіданні підтримав адміністративний позов і просить суд його задовольнити з наведених підстав.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 28.05.10 р., судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа Новобузькою районною державною адміністрацією Миколаївської області 25.12.04 р. за № 1 516 120 0000 000074 та з 16.02.2000 р. перебуває на обліку в Новобузькій МДПІ як платник податків (а. с. 8, 34-36).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ст. 17 ч. 1 п. 4 Закону України “Про систему оподаткування”, податок з доходів фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 1 п. 1.15. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 8 п. 8.1.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно ст. 19 п. 19.2. "а" Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до ст. 20 п. 20.3.2. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідач подав до позивача податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, у якому самостійно визначив суми утриманого податку та суми перерахованого податку (а. с. 9-14).

Так, згідно наданих позивачем розрахунків, відповідач повинен був сплатити у 1 кварталі 2009 р. податок у сумі 7022,18 грн., у 2 кварталі 2009 р. - у сумі 7479,31 грн., у 3 кварталі 2009 р. - у сумі 5266,80 грн., у 4 кварталі 2009 р. - у сумі 888,88 грн. Відповідач податок з доходів фізичних осіб не сплачував, у результаті чого утворилась заборгованість у загальній сумі 20657,17 грн. (7022,18+7479,31+5266,80+888,88=20657,17).

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Таким чином, станом на 01.01.10 р. відповідач має заборгованість із сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 20657,17 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Улянівське" (с. Улянівка, Новобузький район, Миколаївська область, 55633, ЄДРПОУ 03763804, р/р 26004300301 в Новобузькому відділенні № 3158 ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 386230) на користь держави в особі Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції (м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 7, Миколаївська область, 55600, р/р 35211001003117 у банку УДК України в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 34135771) заборгованість із сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 20657,17 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена

16 липня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз