Єдиний державний реєстр судових рішень
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
14.06.2010 р. Справа № 2а-541/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіГордієнко Т.О. <Довідник >за участю секретаря судового засідання Рибіцька К. О. , представника позивача Анатоленко Л.Л. дов. від 15.01.2010 р., представника відповідача Васильєвої К.С. дов. від 22.07.2009 р. за № 10/15-180
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомВАТ по газопостачанню та газофікації "Миколаївгаз", вул. Чигрина, 159,Миколаїв,54008 доДержавна Інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41,Миколаїв,54009 проскасування та визнання рішення №6 від 28.01.2010 р. протиправним, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 6 від 28.01.2010 р. Позивач обґрунтовує позові вимоги тим, що на виконання повноважень, визначених постановами Кабінету Міністрів від 29.04.2006 р № 605 та від 25.12.1996 р. № 1548 Національна комісія регулювання електроенергетики прийняла постанови від 19.02.2009 р. № 194, №195, № 56,57 від 29.01.2009 р., яким затверджено граничний рівень цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших субєктів господарювання на 2009 р. Відповідно до п.13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України № 355 від 21.04.1998 р. рішення НКРЕ, прийняті в межах її повноважень, є обовязковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергетики, ринках газу, нафти та нафтопродуктів. Таким чином у позивача були законні підстави для застосування з 01.01.2009 р. по 04.02.2009 р. ціни на природний газ на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м ( без урахування ПДВ). Позивач постачає природний газ за врегульованим тарифом , встановленим Національною комісією регулювання електроенергетики України та позбавлений права застосовувати вільні ціни. Кошти від бюджетних установ та організацій, як оплата за спожитий природний газ, надходять на розподільний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. за № 247 та щомісячно НКРЕ своїм розпорядженням уповноваженому банку встановлює норматив розподілу коштів,які надійшли від установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів і уповноважений банк перераховує позивачу кошти, розподілені за встановленим нормативом розподілу як оплату вартості наданих послуг по постачанню та транспортуванню розподільними газопроводами відповідно до доведеного тарифу, тому рішення № 6 від 28.01.2010 р. вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить позов задовольнити. Відповідач проти позову заперечує, просить в позові відмовити, оскільки Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 92 від 04.02.2009 р. «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 28.01.2009 р. № 36», згідно з якою постанова № 36 від 28.01.2009 р. набрала чинності з 01.01.2009 р. Відповідно до ст. 55 «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дати опублікування. Опублікована була постанова КМУ № 36 від 28.01.2009 р. в газеті «Урядовий курєр»№ 19 від 04.02.2009 р, тому позивач повинен був застосовувати з 01.01.2009 р. по 04.02.2009 р. вартість ціни на природний газ в сумі 1152 грн. за 1000 куб. м. ( без ПДВ). Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 08.09.2009 р. визнав незаконною постанову Кабінету Міністрів України № 92 від 04.02.2009 р. «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 28.01.2009 р. № 36». Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до такого висновку: Державна інспекція контролю за цінами в Миколаївській області провела позапланову перевірку Відкритого акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз»м. Миколаїв з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. з питання дотримання державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на газ природний, його зберігання, транспортування розподільчими мережами та поставку. Актом перевірки № 2 від 25.01.2010 р. встановлено порушення позивачем п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 р. № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підприємство з 01.01.2009 р. по 04.02.2009 р. застосувало ціну природного газу на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м. ( без урахуванням ПДВ) замість 1152 грн. за 1000 куб. м. ( без урахуванням ПДВ), встановленої зазначеною постановою. На підставі акту перевірки відповідач прийняв 28.01.2010 р. рішення № 6 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вилучення у позивача необґрунтовано отриманої виручки в сумі 19738126 грн. та штрафу в сум 39476 252 грн.
Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 із змінами та доповненнями, регулюються повноваження і діяльність Державної інспекції з контролю за цінами, в тому числі і її територіальних органів, яким є Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області.
Основними завданнями Держцінінспекції, передбачені п. 3 Положення є, зокрема, організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів). Державна інспекція з контролю за цінами, відповідно до п.5 п.п.9 Положення має право проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та врегульованих цін і тарифів.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 3 КАС України.
Відповідно до ст.ст. 189,191 Господарського кодексу України субєкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію ( послуги я) субєктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції ( послуг) зазначених субєктів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджується відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін ( тарифів), а також по контролю за цінами ( тарифами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 р. «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»встановлені граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а також для промислових споживачів та інших субєктів господарювання .
Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28.01.2009 р. внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 605 від 29.04.2006 р. «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в п.1, яким встановлено, що граничні рівні цін на природний газ встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики установам і організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання станом на 01.01.2009 р. Постановою Кабінету Міністрів № 92 від 04.02.2009 р. внесено зміни до п.2 постанови КМУ № 36 від 28.01.2009 р. зазначено, що ця постанова набирає чинності з 01.01.2009 р., крім п.3, який набирає чинності з 01.02.2009 р. Постанова Кабінету Міністрів опублікована в газеті «Урядовий курєр»№ 19 від 04.02.2009 р.
На виконання вищезазначеної постанови Національна комісія регулювання електроенергетики приймає постанови від 29.01.2009 р. за № 56, 57 та від 19.02.2009 р. за № 194 та № 195 , якими постановляє затвердити граничний рівень ціни на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на 2009 рік без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на рівні 2020,25 грн. за 1000 куб. м.
Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 21.04.1998 р. за № 355, рішення Національної комісії регулювання електроенергетики, прийняті в межах її повноважень, є обовязковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергетики, ринках газу,нафти та нафтопродуктів.
Позивач має ліцензії, видані Національною комісією регулювання електроенергетики України № 224414 на постачання природного газу за врегульованим тарифом та № 224440 на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами.
Згідно з п.3.6.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за врегульованим тарифом, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 р. № 74, затверджених Міністерством юстиції 22.09.2005 р. за № 1087/11367 ліцензіат має право одержувати від споживачів, яким він постачає природний газ, плату за цінами, які формуються, виходячи з установлених Національною комісією регулювання електроенергетики правил ціноутворення на природний газ та послуги з його транспортування, розподілу зберігання та постачання.
Позивач уклав договір поставки природного газу з ДК «Газ України»Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»№ 06/08-2343 від 31.12.2008 р. , за умовами якого п.5.1 ціна за 1000 куб м. газу становить 1 152 грн. без урахування податку на додану вартість, витрат на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України», збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того витрати на реалізацію природного газу НАК «Нафтогаз України»- 121 грн., податок на додану вартість за ставкою 20%.
Відповідно до п.5.3 договору ціни на газ та витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України», що вказані в цьому Договорі, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ та розміру витрат на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України»сторонами в обовязковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.
Додатковою угодою № 1 від 30.01.2009 р. сторонами були внесені зміни до договору № 06/08-2343 від 31.12.2008 р. в п.3.4, який був викладений в наступній редакції, якою фактична ціна була скоригована відповідно до постанови КМУ від 29.04.2006 р. № 605 зі змінами внесеними постановою КМУ від 28.01.2009 р. та п.5.1, який встановлював з 01.01.2009 р. ціну на 1000 куб. м. природного газу 2020,25 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл, постачання природного газу.
Позивач уклав договір поставки природного газу № 06/09-44 від 30.01.2009 р. з ДК «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яким п.5.1 встановлена ціна з 01.01.2009 р. за 1000 куб. м. природного газу в сумі 2020,25 грн.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договір поставки природного газу за своєю правовою природою є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тобто це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією із сторін, може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом»від 27.12.2001 р. за № 1729 затверджено Порядок забезпечення споживачів природним газом. Потреба в природному газі для установ і організацій, що фінансуються з державного місцевих бюджетів задовольняється з ресурсів імпортованого природного газу НАК «Нафогаз України».
Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання, тому відповідно до вимог вищезазначеної постанови позивач не мав право обирати постачальника газу, оскільки постановою передбачено, що це має бути тільки НАК «Нафогаз України».
Згідно з ст. 14 Закону України N 507-XII, 03.12.1990 «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідач надав суду доповнення до заперечень від 07.06.2010 р., в яких зазначив, що природний газ ВАТ «Миколаївгаз»придбало у власність відповідно до п.1.1 договору поставки природного газу № 06/08-2343, кошти за його оплату надійшли йому від споживачів і вважаються виручкою, отриманою за продаж своєї власності. В звітах про фінансові результати за 2008 - 2009 роки ВАТ «Миколаївгаз» зазначає , що має доход ( виручку).
Відповідно до п.2.1 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 298/519 від 03.12.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових ( штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»встановлено, що необґрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету обчислюється при порушенні порядку, встановлення і застосування цін ( тарифів), що регулюються уповноваженими органами, як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції ( послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.
В звітах про фінансову звітність позивача в коді рядку 010 зазначено дохід ( виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг). Доходи це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобовязань, що призводить до збільшення власного капіталу( за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Постановою Кабінету Міністрів «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів»№ 247 від 26.03.2008 р. встановлено порядок проведення розрахунків за природний газ та встановлено в п.3, що:
1)газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи відкривають в установах уповноваженого банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення та від установа і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів,
2)дочірня компанія «Газ України»та ДАТ «Чорноморнафтогаз»відкриває в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять виключно з поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення та від бюджетних установ,
3)алгоритм ( порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення і бюджетних установ та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств, дочірньої компанії «Газ України»і державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики.
Таким чином вартість природного газу перераховується постачальнику газу НАК «Нафтогаз України», а в розпорядженні позивача залишаються лише кошти отримані від наданих послуг в частині транспортування та постачання розподільними газопроводами відповідно до доведеного Національною комісією регулювання електроенергетики тарифу.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 298/519 від 03.12.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових ( штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами»встановлено п.3.2, що в актах перевірок зазначаються нормативні акти, які порушено субєктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення, детально відображається механізм скоєння порушення, визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються. В порушення зазначеної норми, відповідачем не визначене в акті перевірки, в чому полягало порушення саме позивачем порядку застосування цін.
Посилання відповідача на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 08.09.2009 р. визнав незаконною постанову Кабінету Міністрів України № 92 від 04.02.2009 р. «Про внесення змін до п.2 постанови КМУ від 28.01.2009 р. № 36»не приймається судом до уваги, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин вона не була визнана незаконною.
Відповідач вірно зазначив, що згідно зі ст. 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»№ 279 від 16.05.2008 р. постанови Кабінету міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з для їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. Але позивач застосував з 01.01.2009 р. по 04.02.2009 р. ціни на газ в сумі 2020,25 грн. за 1000 куб. м. відповідно до умов укладених договорів з НАК «Нафтогаз України», а не самостійно встановив вільні ціни.
Згідно з п.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду , що позивач порушив державну дисципліну цін та необґрунтовано отримав виручку, оскільки:
-укласти договір на поставку газу з іншим постачальником газу позивач не мав право, в звязку з тим, що чинним законодавством зазначено, що потреба в природному газі для установ і організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів задовольняється з ресурсів газу НАК «Нафтогаз України»,
-договір постачання газу є договором приєднання, тому позивач на мав права змінювати умови договору,
-відповідачем не доведено вина позивача, як підстава застосування юридичної відповідальності, в застосуванні вільних цін на врегульовані державною ціни,
-не надано доказів отримання позивачем фактичної виручки, оскільки грошові кошти, отримані від споживачів за природний газ не є виручкою ВАТ «Миколаївгаз»та відповідно до Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 759 від 12.07.2000 р., зазначені кошти того ж дня перераховуються уповноваженим банком на розрахунковий рахунок НАК «Нафтогаз України» в частині оплати за переданий згідно договору купівлі-продажу споживачу природний газ.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В звязку з тим, що позов задовольняється повністю, судові витрати відповідно до ст.94 КАС України повертаються з Державного бюджету.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,71,72,94, 158-163, 167, 254 КАС України суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Визнати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області № 6 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.012010 р. протиправним.
3.Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області № 6 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.01.2010 р.
4. Повернути Відкритому акціонерному товариству по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз», вул. Чигирина,159, м. Миколаїв, код 05410263 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп., сплачений за платіжним дорученням № 540 від 01.02.2010 р.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 17.06.2010 р.
Судове рішення № 12049760, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-541/10/1470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: