Ухвала суду № 120493015, 17.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2024 року Справа № 160/18718/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.07.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської обласної прокуратури №1232к від 11.06.2024 року "Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Лівобережної окружної прокуратури в Дніпропетровській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02909938);

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.06.2024 по день винесення рішення суду.

В мотивування позовних вимог позивачем зазначено наступне. Підставою винесення наказу обласної прокуратури №1232к від 11.06.2024 року стало рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП або комісія) №66дп-24 від 29.05.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 », яким притягнуто позивач до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Так, на розгляді Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за дисциплінарною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 перебувало дисциплінарне провадження №07/3/2-105дс-18дп-24 від 20.02.2024 року стосовно позивача, як прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра. За результатами розгляду дисциплінарної скарги, членами КДКП ухвалено рішення №66дп-24 від 29.05.2024 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_1 », яким притягнуто останнього до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. У мотивувальній частині рішення комісія наступним чином обґрунтовує наявність в моїх позивача дисциплінарного проступку: «зібраними доказами, які узгоджуються між собою, Комісією встановлено, що прокурор ОСОБА_1 неодноразово спілкувався із батьком обвинуваченого ОСОБА_3 стосовно зміни обвинувачення останньому в суді, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв`язку з закінченням строків давності вчинення кримінального правопорушення. Незалежно від сприйняття самим ОСОБА_1 законності такого спілкування та/чи реальності використання за його наслідками своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб - такі спілкування поза всяким сумнівом, створили враження корупційних, порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури». Водночас формулювання «неодноразово спілкувався «...», стосовно зміни обвинувачення останньому в суді, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності вчинення кримінального правопорушення» є припущенням, що не підтверджується жодним доказом у матеріалах дисциплінарного провадження. До того ж, ставить під сумнів презумпцію невинуватості, щодо позивача, у кримінальному провадженні №42023000000001570 від 25.09.2023, що перебуває на розгляді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Позивач стверджує, що рішення КДКП щодо наявності в діях особи ознак дисциплінарного проступку мають ґрунтуватися виключно на доказах, отриманих в установленому законом порядку, які у своїй сукупності поводять вину такої особи. Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в дисциплінарних провадженнях, і беручи до уваги публічно-правову природу дисциплінарної відповідальності, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Водночас, КДКП фактично проігноровано надані позивачем пояснення при складанні членом комісії ОСОБА_4 висновку про наявність дисциплінарного проступку в моїх діях у дисциплінарному провадженні №07/3/2-105дс-48дп-24. Зокрема, означене свідчить те, що ОСОБА_5 (батько обвинуваченого ОСОБА_3 ) з невідомих позивачу джерел отримав номер мобільного телефону, яким позивач користується, та ініціював зустріч. Позивач стверджує, що до моменту особистої зустрічі з ОСОБА_5 , що мала місце 05.10.2023, з вказаною особою позивач не був особисто знайомим. Отож, за весь час, між позивачем та ОСОБА_5 відбулася всього одна зустріч (05.10.2023), яка, мала виключно професійний характер. В ході зустрічі ОСОБА_5 цікавився причинами довготривалості розгляду справи судом за обвинуваченням його сина ОСОБА_3 . Тривалість розгляду справи судом жодним чином не випливає прокурор, як публічний обвинувач у кримінальному провадженні. Таким чином, фактично, весь діалог, що відбувся 05.10.2023 між мною та ОСОБА_5 мав виключно професійний характер та мав на меті, передусім, зняти всі сумніви, щодо упередженості сторони обвинувачення та суду в розгляді кримінального провадження, за обвинуваченням його сина ОСОБА_3 . Можливо, з огляду на невизначений кримінальним процесуальним законодавством України правовий статус ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, за обвинуваченням його сина ОСОБА_6 , зустріч позивача із ним, що мала місце 05.10.2023, могла створити хибне враження у стороннього спостерігача про позаслужбові стосунки, з метою використання службових повноважень або службового становища. Водночас, в ході зустрічі із ОСОБА_5 , позивачем рішуче відхиллено будь-які спроби останнього запропонувати неправомірну вигоду. Фактично, усвідомивши, що єдиною метою зустрічі для ОСОБА_5 виступала провокація кримінального правопорушення, позивачем було запропоновано закінчити зустріч, адже останній не бачив жодного сенсу продовжувати будь-що роз`яснювати за наявних обставин. Та водночас, вказане не применшує першопочаткової мети зустрічі - надати вичерпну відповідь на наявні у ОСОБА_5 до позивача запитання, що відносяться до його професійної діяльності. Фактично, зустріч між позивачем та ОСОБА_5 , що відбулася 05.10.2023, мала характер особистого прийому, у розумінні Закону, України «Про звернення громадян». Таким чином, на внутрішнє переконання позивача, з огляду на норми моралі, традиції, звичаї, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства, що становить собою верховенство права, зустріч із ОСОБА_5 , що відбулася 05.10.2023 мала виключно професійних характер, направлений на встановлення стійкого переконання у стороннього спостерігача про високі моральні якості органів прокуратури, прагнення до забезпечення загальної справедливості, законності/рівності, демократичності та верховенства права. Можливо, формат зустрічі із ОСОБА_5 не відповідав вимогам законодавства про звернення громадян та водночас, був зумовлений торопливістю самого ОСОБА_5 , який поспішав зустрітися з позивачем та в подальшому поїхати далі по справам. Дійсно з боку позивача було б неправильно зустрічатися з особою поза робочим місцем або службовим приміщенням, та втім, це не становить дисциплінарного проступку з огляду на відсутність складу правопорушення. Водночас, у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №66дп-24 від 29.05.2024 не встановлено наявності вини в моїх діях. Більше того, КДКП у рішенні жодного разу не застосовується поняття вини, лише міститься посилання на постанову Веховного Суду від 18.08.2022 року у справі №640/18269/20. Відтак, КДКП не тільки не встановлено вину в діях позивача, викладених у дисциплінарній скарзі керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, а й навіть жодного разу не використано у рішенні поняття «вина», «винуватість», «провина», тощо. Вказане свідчить про необґрунтованість та безпідставність ухваленого КДКП рішення. Відтак, спірний наказ є протиправним та безпідставним.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 року зазначена вище справа розподілена та 15.07.2024 року передана судді Пруднику С.В.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 15 серпня 2024 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Витребувати у Дніпропетровської обласної прокуратури:

- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію особової справи відносно ОСОБА_1 та копію наказу №1232к від 11.06.2024 року "Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- докази ознайомлення ОСОБА_1 із наказом №1232к від 11.06.2024 року "Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття наказу №1232к від 11.06.2024 року "Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- довідку про середній заробіток із зазначенням середньоденної заробітної плати за період з квітня 2024 року по травень 2024 року (як з вірахування податкові та зборів так і без вілрахування податків та зборів).

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 15 серпня 2024 року.

Суд попереджає Дніпропетровську обласну прокуратуру про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник