Рішення № 120492570, 10.05.2024, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/248/21

Провадження №2/291/16/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 травня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Митюк О.В.,

за участю секретаря Колесник Р.Ю.,

позивачки-відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" представник позивача Гребенюк Олександр Сергійович

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання анкети-заяви недійсною,-

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 10.05.2011 року у розмірі 53960,50 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34915,17 грн. та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в розмірі 19045,33 грн.. Також позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 34915, 17 грн., яка складається з наступного:34915, 17 грн. заборгованість за кредитом. А також стягнути судові витрати по справі.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙН БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕР ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - AT «ПРИВАТБАНК»).

Представник позивача, в обґрунтування вимог зазначив, що 10.05.2011 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приват Банк», у зв`язку з чим 10.05.2011 року підписав заяву № б/н. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом у заяві. Також, відповідач ознайомлений із «Умовами та правилами надання банківських послуг», що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, про що свідчить його підпис у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження. Заявою відповідач підтвердив той факт, що вона повністю проінформована про умови кредитування в банку, які їй були надані для ознайомлення в письмовій формі. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 24 300,00 грн., який в подальшому збільшився до 29 500,00 грн. Отже, дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів. Виконання відповідачем договору вбачається і з виписки по рахунку та розрахунком заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Підписавши заяву між сторонами, був укладений договір про надання батьківських послуг, який є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. При укладанні договору відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань, відповідач зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого кредиту в строк кредиту, що встановлюються у процентних ставках від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна» та в розмірі 84,0% для картки «Універсальна голд».

Внаслідок порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.01.2021 року має заборгованість у розмірі 53960,50 грн.,яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34915,17 грн. та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в розмірі 19045,33 грн.. На даний час, відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послу, тому представник позивача просить суд стягнути на користь банку з відповідача заборгованість у розмірі 34 915,17 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2 270,00 грн..

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 05.03.2021 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

16.09.2021 року ОСОБА_1 було подано позовну заяву до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання анкети-заяви недійсною. Позовні вимоги мотивує тим, що 10.05.2011 року між нею та АТ "Комерційний банк "ПриватБанк" було підписано Анкету - заяву № б/н з метою отримання карти для виплат для отримання пенсії (карта №4149437411469313 від 28.08.2020 року), оскільки вона інвалід з дитинства ІІІ групи, у зв`язку з чим підписала анкету заяву б/н, без зазначеної процентної ставки, без кредитного ліміту та відсутніх умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначення її розміру. 15.05.2013 року було встановлено кредитний ліміт у сумі 24300 грн., у подальшому, 31.01.2017 року даний кредитний ліміт було збільшено до 29500 грн.. На момент подачі позову АТ "Комерційний банк "ПриватБанк" автоматично списав із рахунків боржника 85010,62 грн., з них:за 2018 рік 19663,12 грн., за 2019 рік 19656,72 грн., за 2020 рік 34512, 51 грн., за 2021 рік по липень місяць включно 11178,27 грн. (Виписки по картці). Відповідач не надав доказів того, що позивачка була ознайомлена з істотними умовами кредитного договору, а тому твердження про те, що підписавши анкету заяву позивач ознайомився з усіма умовами кредитного договору є безпідставним. Оскільки дана анкета заява від 10.05.2011 року не містить відомостей про базову процентну ставку по кредитному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки, що вказує на відсутність у сторін домовленості про процентну ставку по літному ліміту, строку дії кредитного ліміту та строку дії платіжної картки. У зв`язку з чим позивачка просить суд визнати її недійсною.

Дану позовну заяву ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 10.06.2022 року було об`єднано в одне провадження з позовною заявою Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено підготовче судове засідання.

Позивач відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю з підстав викладених в позові. В задоводенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання анкети-заяви недійсною просив відмовити за безпідставністю. По данному позову подано відзив на позов. В подальшому в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Відповідачка позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги АТ «КБ «Приват Банк» не визнала. Подала відзив на позов в якому просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністтю. Заявлені позовні вимоги за своїм позовом просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази встановив наступне.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 10.06.2011 року АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», за змістом якої відповідач визнав, що вказана заява разом із «Пам`яткою клієнта», «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами банку» становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. При цьому, ОСОБА_1 підписом засвідчила, що вона ознайомився з умовами договору та зобов`язується виконувати їх. За договором про надання банківських послуг, АТ КБ «Приват Банк» надало кредит на картковий рахунок у межах ліміту кредитування, який 15.05.2023 року був встановлений в розмірі 24300,00 грн. та з 31.01.2017 року збільшився до 29 500,00 грн.

14.06.2018 року відбулась державна реєстрація, внаслідок якої змінено повне та скорочене найменування позивача з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копією із Статуту АТ КБ «Приват Банк».

Проте, слід зазначити, що у вищевказаній «Анкеті заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку» відсутні відомості про те, з якими саме Умовами та Правилами ознайомлений і погоджується остання, підписуючи Анкету-заяву. Крім цього, відсутні умови кредитування та заява взагалі не містить даних про отримання відповідачем суми кредиту.

У витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», 30 днів пільгового періоду», «Універсальна 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Gold», зазначені умови кредитування у АТ КБ «Приват банк».

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10.05.2011 року, вбачається, що загальний розмір боргу ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приват Банк», станом на 31.01.2021 року становить 53960,50 грн.

Згідно із статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17), вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умова та правила надання послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, як вказує Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17), обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17) дійшла висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10.05.2011 року шляхом підписання анкети заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Верховний суд (постанова від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17), зауважив, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб (пункт 16.1 статті 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»).

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг (пункт 6.1 Інструкції).

Таким чином, якщо договором банківського обслуговування не передбачено доручення клієнта на автоматичне списання коштів, дії банку є неправомірними та можуть оскаржуватися до суду в рамках закону «Про захист прав споживача».

Відповідачем борг не визнається і не сплачувався на що банк самовільно почав знімати кошти із картки для виплат, усі зарахування, які надходять відповідачу, у сумі -50% від зарахувань.

Крім того, позивачем не надано документальних підтверджень того, що Розрахунки заборгованості за договором без б/н від 10.05.2011 року, які долучені до позовної заяви, дійсно стосуються кредиту, яким користувався відповідач, так як в Розрахунках та в Анкеті-заяві немає посилань на відомості, за допомогою яких можливо ідентифікувати боржника, зокрема посилань на номер карткового рахунку боржника.

Крім того як вбачається з довідки АТ КБ ПРИВАТБАНК виданої на ім`я ОСОБА_1 кредитна заборгованість по договору від 10.05.2011 року відсутня. Дата закриття кредиту 21.02.2012 року.

На підставі вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд, не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання анкети-заяви недійсною. Оскільки вказана вище позовна вимога була оцінена судом при мотивуванні висновків щодо розгляду відповідної позовної вимоги Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", та в задоволенні позову відмовлено.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 3, 207, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 1046, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354ЦПК України суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" представник позивача Гребенюк Олександр Сергійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання анкети-заяви недійсною відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач-відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ: 14360570.

Відповідач-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2024 року.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області О. В. Митюк