Рішення № 120491441, 19.07.2024, Київський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Cправа №320/13134/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ,

Міністерства юстиції України ,

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи»,

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 14.05.2024, звернулась Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округа ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , приватний нотаріус) із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-1, ЦМУ МЮ), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2, МЮУ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - відпоідач-3, ВККН), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Міністерства юстиції України Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - третя особа, ДП «НІС»), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стосовно внесення Подання № 9247/9.1-24 від 22.02.2024 року до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 207/6 від 22 лютого 2024 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1».

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 2 від 22.04.2024 року, ухвалене за результатом розгляду Подання від 22.02.2024 року вих. № 9247/9.1-24 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1299/5 від 01.05.2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ».

5. Визнати протиправними та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.05.2024 р. № 481/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

6. Зобов`язати Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» з метою здійснення нотаріальних та реєстраційних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в тому числі, направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

7. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (провулок Музейний, будинок 2-Д, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43315602) вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, внести інформацію про приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в відомості Єдиного реєстру нотаріусів, в тому числі, направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Позиції сторін

Позивач, в обґрунтування заявленого позову вказує, що 22.02.2024 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було надіслано до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання №9147/9.1-24 від 22.02.2024 про анулювання свідоцтва про зайняття нотаріальною діяльністю №9217, виданого Міністерством юстиції України 27.10.2015. Відповідно, ЦМУ видано Наказ №207/6 від 22.02.2024 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1», який позивач отримала 23.02.2024.

22.04.2024 за результатами розгляду внесеного Подання №9147/9.1-24 від 22.02.2024 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України ухвалено Рішення № 2 від 22.04.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року № 9217 на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». 01.05.2024 Міністерством юстиції України видано наказ № 1299/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ». 03.05.2024 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) видано наказ № 481/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Анулювання свідоцтва за п. «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» не відповідає вимогам законодавства, оскільки відсутні усі складові підстав для анулювання свідоцтва за вказаним пунктом та ЦМУ МЮ порушено Порядок №357/5 під час проведення перевірки за зверненням фізичної особи.

Позивач, застосовуючи висновки, серед інших вказаних, Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 у справі № 640/7645/20, від 24.05.2023 у справі № 320/5840/21, вважає, що порушення процедури є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів.

Позивач зазначила, що ознайомившись із Поданням №9147/9.1-24 від 22.02.2024 та із документами, на підставі яких внесене спірне Подання, вбачається, що дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) стосовно внесення Подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217 є протиправними та не співмірними з встановленими обставинами.

За доводами позивача, Подання №9147/9.1-24 від 22.02.2024 внесено з порушенням вимог Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 28.07.2011 № 1904/5, оскільки відсутні підстави для внесення подання, а саме без наявності підстав зазначених у Поданні відповідно до пп. «з»; пп. «і» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат»; без наявності порушень, які за думкою територіального органу, допущені нотаріусом; без зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; без надання оцінки поясненням позивача.

Посилаючись на положення механізму здійснення Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 року № 357/5, вказуючи на пункти 2, 6, 10 та 13 Порядку № 357/5 щодо видів перевірок, підстави їх проведення та строки проведення, складання довідки за результатами такої перевірки.

Позивач відмітила, що за пунктом 14 Порядку №357/5 передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних чи юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу, шляхом визначеним даним пунктом. Пункти 15, 19 даного Порядку №357/5 передбачають за необхідності за дорученням Міністра юстиції проведення позапланової перевірки в загальному порядку проведення перевірок, з утвореннями комісії, із наказом про підтвердження повноважень членів комісії, за період який вже перевірявся так і за період який не підлягав такій перевірці, склавши за наслідками перевірку довідку із висновками. Згідно з п. 31 Порядку № 357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до п. 33 Порядку №357/5 за наслідками перевірки комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства. За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною. Пункт 35 № №357/5 визначає долучення до довідки за результатами перевірки зібраних матеріалів, пояснень нотаріуса, перелік таких документів зазначається у довідці. Засвідчена копія довідки надається нотаріусу для підпису та ознайомлення згідно вимог абз. 3 п. 36 Порядку №357/5 та відповідно до п. 38 даного Порядку нотаріус отримує другий примірник довідки.

Право надати пояснення нотаріусу визначено п. 37 Порядку №357/5.

ОСОБА_1 зауважила, що в порушення п.п. 36, 38 Порядку № 357/5 жодної довідки територіальним органом за результатами перевірки з однієї підстави: за 3 (трьома) скаргами ОСОБА_2 щодо Дописки у Довіреність від 26.02.2020 та під час виконання доручення Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року не складалося та не надавалося для ознайомлення та під підпис приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1 У зв`язку з чим, вважає, що неправомірно була позбавлена права передбаченого п. 37 Порядку № 357/5 для надання заперечень або пояснень щодо висновків комісії, які мали бути розглянуті разом з довідкою про проведені перевірки.

В порушення вимог п. 19 Порядку № 357/5 жодних комісій для проведення перевірок з однієї підстави: за 3 (трьома) скаргами ОСОБА_2 щодо Дописки у Довіреність від 26.02.2020 та під час виконання доручення Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року не створювалося, що додатково підтверджується відсутністю в копіях документів, на підставі яких внесено Подання, відповідних наказів про утворення комісій.

Додала, що в копіях документів, на підставі яких внесено Подання наявна лише одна довідка від 12.07.2023 про результати проведення планової комплексної перевірки, в якій вказано про недотримання нотаріусом вимог п.п. 6.12, 6.13 Правил під час внесення Дописки до Довіреності від 26.02.2020 та за результатами якої позивачем виконано рекомендації надані територіальним органом.

Позивач відмітила, що відповідно до п. 39 Порядку №357/5 видається уповноваженим органом наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Відповідно до вимог абз. 2 п. 41, п. 43 Порядку №357/5 нотаріус має повідомити про вжиті заходи для усунення помилок та порушень, що виявлені та надати письмові пояснення, якщо порушення та помилки не можливо усунути. За наслідками пояснень щодо неможливості усунути порушення та помилки або такі не були нотаріусом усунуті, має бути прийнято рішення про застосування заходів реагування.

Однак, в матеріалах доданих до Подання всупереч п. 39 Порядку № 357/5 відсутні накази за результатами перевірки за однією підставою внесення Дописки у Довіреність від 26.02.2020: за 3 (трьома) скаргами ОСОБА_2 щодо Дописки у Довіреність від 26.02.2020 та під час виконання доручення Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року, в яких мали бути встановлені строки для усунення виявлених порушень та помилок, зазначені накази не видавалися та копії відповідних наказів позивачу не надавалися.

В копіях документів, на підставі яких внесено Подання наявний лише один наказ територіального органу №958/7 від 31.07.2023 про усунення приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушень та помилок, при цьому перевірок за одним й тим самим фактом, які стосуються Дописки у Довіреність від 26.02.2020 яка не є нотаріальною дією здійснювало 3 (три): на підставі скарги ОСОБА_2 від 29.01.2023 року, комплексна планова перевірка та перевірка за дорученням Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року, тобто відповідних Наказів має бути 3 (три).

Однак, територіальний орган з грубим порушенням правової процедури, встановленої Порядком № 357/5 без надання позивачу примірнику довідок за результатами перевірок, без отримання від позивача заперечень або пояснень щодо висновків комісії, без встановлення строку для усунення виявлених порушень та помилок, був виданий оскаржуваний Наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 207/6 від 22 лютого 2024 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1». Зазначеними неправомірними діями територіального органу позивач була позбавлена можливості вжити заходи для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

ОСОБА_1 також вважає, що наявність рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 у справі № 643/18223/21, провадження № 2/643/910/23, яке набрало законної сили, якими начебто встановлено порушення нотаріусом вимог законодавства при внесенні Дописки у Довіреність, які оскаржуються нею в касаційному порядку, не є такою підставою передбаченою підпунктом «з» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, адже з пп. «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» вбачається необхідність встановлення рішенням суду, яке набрало законної сили порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Також, судовими рішеннями, виходячи за межі позовних вимог, було здійснено аналіз змісту Довіреності від 26.02.2020, безпідставно взято за основу копію вказаного документу як доказу, враховуючи те, що позивач в позові не заявляла про вимоги щодо дій вчинених ОСОБА_1 пов`язаних із даною Довіреністю, а саме щодо вчинених Дописок.

Виходячи з положень п. 6.12, п. 6.13 Правил у відповідній редакції, Закону України «Про нотаріат» позивач відмітила, що чіткого механізму внесення нотаріусом дописок (доповнень) до тексту нотаріально оформлюваного документа, який потребує підпису особи не прописано, але і заборони на внесення дописок (доповнень) немає. Керуючись ст. 8 ЦК України, при внесенні Дописки у текст нотаріально оформлюваного документа, який потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії вбачається можливим застосування аналогії закону, при цьому керуючись п. 6.13 Правил для внесення Дописок (доповнень) у документі, що не потребує підпису особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Внесення Дописки до Довіреності від 26.02.2020 здійснювалося на підставі усної заяви довірителя. Після внесення зазначеної дописки, зроблене відповідне застереження після посвідчувального напису та проставлено підпис і печатка на такому застереженні зазначені дії жодним чином не порушують Правил ведення нотаріального діловодства (в редакцій від 27.08.2019 р.).

ОСОБА_1 наполягає, що два судових рішення у справі №643/18223/21, якими не встановлено певні порушення в діях приватними нотаріусами, не було постановленої належної окремої ухвали щодо застосування заходів впливу щодо нотаріусі, невірно застосовано норми діючого законодавства, є не остаточними, оскільки ухвалою Верховного Суду від 18.02.2024 відкрито касаційне провадження за її скаргою, у зв`язку із чим відсутні підстави для внесення відповідачем - 1 спірного Подання.

Подані на розгляд до ЦМУ МЮ протягом 2023 року скарги ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса з приводу вчинених Дописок на Довіреності, посвідченою нотаріусом 26.02.2020 № реєстрації 2853, ОСОБА_1 надавала відповідні пояснення, позивач отримувала від територіального органу результати розгляду скарги, скаржнику ЦМУ МЮ надавались відповідні відповіді із зазначенням того, що нотаріусом було вчинено Дописку без врахування вимог п. 6.12, 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства у відповідній редакції, не дотримання вимог п. 7.31 Правил та не в повній мірі дотримання вимог п. 7.32 Правил. Також було наголошено про те, що питання щодо законності нотаріуса є компетенцією суду та вказано про застосування відповідних заходів реагування, було проведено планову комплексну перевірку та рекомендовано відповідно пройти позивачу підвищення кваліфікації. Позивач отримала сертифікат та копію надано до належного органу.

Додає, що нотаріальної дії вчиненої позивачем не встановлено, територіальний орган зазначив, що внесення Дописок передбачено п. 6.12, 6.13 розділу VІ Правил, а в судових рішеннях у справі №643/18223/21 вказано про вчинення таких дій відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст. 654 ЦУ України, які стосуються виключно щодо зміни або розірвання нотаріального посвідченого договору, при цьому нотаріально посвідчені довіреність та договір не є тотожним поняттями та документами.

Зазначення про наслідки проведеної 05.07.2023 комплексної перевірки діяльності нотаріуса, рекомендація підвищити рівень кваліфікації, інформації про те, що за період діяльності щодо нотаріуса вносилось подання про анулювання свідоцтва на підставі пп. «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» позивач вважає що таке не є підставою для анулювання спірного свідоцтва. Зауважила, що Рішенням №7 від 19.02.2021 Вищою кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України було відмовлено ЦМУ МЮ анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Щодо вказаних порушень Правил етики, позивач звертає увагу на те, що є незрозумілим про які оскаржувані дії йде мова, адже згідно Дописок у Довіреність за судовими рішеннями у справі № 643/18223/21, такі дії не є нотаріальною дією, та вжиття таких словосполучень без конкретизації свідчить про безпідставність застосування норм пп. «і» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат», враховуючи, що свідоцтво може бути анульовано Міністерством юстиції України, за наявності, зокрема, неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, проте у Поданні відсутнє зазначення, яким чином територіальний орган прийшов до висновку про «неодноразовість». Також, в порушення вимог п. 3 Порядку відповідачем-1 не зазначено конкретні порушення, які були допущені нотаріусом для внесення Подання на підставі пп. «і» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат».

Приватний нотаріус наполягає, що Наказ № 207/6 від 22.02.2024 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності видано з порушенням процедури, встановленої Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 17.02.2014 № 357/5.

Відповідно, враховуючи, що спірне Подання №9147/9.1-24 від 22.02.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю складено з порушенням діючого законодавства та підлягає скасуванню, Наказ № 207/6 від 22.02.2024 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності є протиправними та також підлягає скасуванню.

Та, як наслідок, ухвалене рішення Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату від 22.04.2024 №2 на підставі спірного Подання є протиправним та підлягає скасуванню. Вказуючи на положення п. 12 Порядку внесення подання за результатами розгляду Подання та відмічає, що Подання містить дві самостійні підстави визначені п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» для анулювання свідоцтва - пп. «з» та пп. «і». У рішенні від 22.04.2024 №2 ВККН зазначила про відсутність підстав для застосування до нотаріуса пп. «і» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону, враховуючи, що у поясненнях нотаріуса було вказано про відсутність випадку за пп. «з» п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» оскільки Дописка у Довіреність не є нотаріальною дією, про що також слідує із рішень судів у справі №643/18223/21, відмічено також позивачем у Верховному Суді про такі нотаріальні дії в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про нотаріат». ВККН у своєму рішенні №2 зазначила, що Дописка у Довіреності не є вчиненою нотаріальною дією а є складовою нотаріальної дії. При цьому, у спеціальному законі відсутній випадок для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю: набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні «складової нотаріальної дії», а не безпосередньо нотаріальної дії.

Вказуючи на положення Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснених реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5, абз. 13 п.п. 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 13.10.2010 № 2501/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2010 р. за № 926/18221, позивач зазначає, що з огляду на те, що у Порядку № 2586/5 відсутній механізм щодо відновлення доступу приватному нотаріусу, у разі скасування судовим рішення рішення ВККН при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, при цьому неправомірним рішенням ВККН при Міністерстві юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, вбачається, що дії спрямовані на відновлення діяльності приватного нотаріуса має вжити Міністерство юстиції України шляхом надання доступу до Єдиних та Державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» з метою здійснення нотаріальних та реєстраційних дій приватним нотаріусом, в тому числі, оскільки підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення територіальних органів Міністерства юстиції про зокрема, поновлення нотаріальної діяльності нотаріуса, зобов`язати ЦМУ МЮ направити Адміністратору Єдиного реєстру нотаріусів Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу приватного нотаріуса до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Відповідач Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказує, що ним було внесено подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 , та просило розглянути питання про анулювання вказаного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з»; «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.

ЦМУ МЮ (м. Київ) вказало про те, що протягом 2023 року неодноразово надходили скарги ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (вх. №№ Л-787-23 від 30.01.2023, Л-2012-23 від 23.02.2023, Л-5333-23 від 01.05.2023). З вищевказаних скарг вбачалось, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 внесено Дописку в Довіреність, посвідчену нею 26 лютого 2020 року за реєстровим № 2853 від імені ОСОБА_3 . З дорученням Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року до ЦМУ МЮ (м. Київ) (вх. № 3631/9-24 від 12 січня 2024 року) надійшов лист Московського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2023 року № 643/18223/21/61284/2023 щодо рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року у справі № 643/18223/21, провадження № 2/643/910/23 та постанови Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 643/18223/21, провадження № 22-1/818/2236/23, якою рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року залишено без змін.

За вказаними рішеннями у справі № 643/18223/21 встановлено, зокрема, що аналізуючи спірну довіреність через призму викладених пунктів6.12, 6.13 Правил суд зазначив про те, що приватний нотаріус ОСОБА_1 не мала права вносити дописи до довіреності у вищевказаний спосіб, оскільки пункти 6.12, 6.13 не застосовуються до нотаріально оформлюваних документів, які потребують підпису особи, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії, отже вносити зміни до довіреності нотаріус мала у спосіб, встановлений пунктами 7.1 та 7.2 Порядку та ст. 654 ЦК України. На підставі викладеного, судом встановлено, що допис в довіреності зроблений не у спосіб, передбачений законом та поза межами волевиявлення позивача. Таким чином, довіреність від 26.02.2020 на підставі якої представник ОСОБА_2 Хижниченко С.В. уклав з ОСОБА_4 договір про поділ спадкового майна, не містить визначених повноважень повіреного на укладення такого правочину, з чого суд робить висновок, що укладаючи вказаний договір, представник з власної ініціативи та на підставі оформленої у протиправний спосіб довіреності розширив межі наданих йому повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків. Крім того, судом досліджені відповіді на скарги ОСОБА_2 від Управління нотаріату Центрального міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в яких наголошено, що встановлення законності нотаріальної дії є компетенцією суду. Суд, ухвалюючи рішення у справі встановив певні порушення в діях нотаріусів, отже вважає необхідним після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_1 та Харченко Л. Л. заходів реагування.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду доручення Міністерства юстиції України № 5519/4404-22-24/37.1 від 11 січня 2024 року витребувано пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1 та копії документів.

3 наданих матеріалів вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 643/18223/21, провадження № 61-69ск24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мосейчук А.І., на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року. Вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мосейчук А.І., про зупинення дії рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року.

Також відповідач вказує, що на підставі наказу ЦМУ МЮ (м. Київ) № 809/7 від 04.07.2023 «Про проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1» 05.07.2023 проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період з 09 лютого 2019 року по 05 липня 2023 року, за результатами якої, встановлено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснювались «задовільно».

Так, проведеною перевіркою було встановлено окремі порушення вимог цивільного законодавства; Закону України «Про нотаріат»; Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595; Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 та інших норм законодавства, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій. Приватному нотаріусу ОСОБА_1 було рекомендовано підвищити рівень своєї кваліфікації за однією із форм, передбаченою абзацом третім пункту 4 Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2014 року № 1422/5, за результатами якого приватним нотаріусом ОСОБА_1 надано копію сертифікату про підвищення кваліфікації.

Додає, що за період діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ЦМУ МЮ (м. Київ) вносилось до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (вих. № 6190/6.1-20 від 03.12.2020) на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з надходженням до ЦМУ МЮ (м. Київ) доручення Міністерства юстиції України від 02.11.2020 № 4441/19.1.1/32-20, з якого вбачалась наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у справі № 826/7996/17 (дата набрання законної сили: 09.07.2018) та яким доручено ЦМУ МЮ (м. Київ) розглянути питання щодо застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заходів реагування, передбачених статтями 10-12 Закону України «Про нотаріат». Рішенням № 7 від 19 лютого 2021 року Вищою кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України відмовлено ЦМУ МЮ (м. Київ) в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого 9 Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року за № 9217 на ім`я ОСОБА_1 .

Вказуючи на положення ст. 5 Закону України «Про нотаріат», пункти 2, 5,7 розділу ІІІ, розділи ІV, V Правила професійної етики нотаріусів України затверджені наказом Міністерства юстиції України від 04.10.2013 №2104/05, Правила, що набрали чинності та затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 №2039/5, відмічає серед іншого, що нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження прав особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, а також професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії. Своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов`язаний сприяти підвищенню позитивної суспільної думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві в межах наданих йому повноважень (розділи VI, ХІІ Правил професійної етики). Зазначені обставини є свідченням того, що така особа як ОСОБА_1 за своїми морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність.

Відповідач ЦМУ МЮ (м. Київ) просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі Міністерство юстиції України та Вища кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України не погоджується із позовними вимогами позивача.

Покликаючись на ст. 19 Конституції України, Закон України «Про нотаріат», зазначають, що приписами вказаного Закону посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса та урегульовано підстави для анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю. Враховуючи повноваження Міністерства юстиції України визначені підпунктом 69 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, повноваження Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, встановлені Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923, ВККН згідно пунктів 12, 14 Порядку №1904/5 уповноважена за результатами розгляду Подання ухвалити рішення, зокрема про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. На підставі даного рішення ВККН, видається відповідний наказ Міністерством Юстиції України. Таким чином, законодавством чітко визначено процедуру анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Щодо процедури внесення Управлінням Подання до ВККН про анулювання свідоцтва, вказуючи на положення п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат», п. «з» п.2 ч. 1 ст. 12 даного Закону, який визначає, що підставою для внесення подання для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1904/5, подання Мін`юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату не пізніше сорока п`яти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом та дані норми є імперативними, а отже наявність рішення/рішень судів, яке/які набрали законної сили і яким/и встановлені порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії, є підставою для Управління вжиття заходів, визначених Законом та Порядком № 1904/5, щодо внесення Подання на розгляд Комісії.

В даній справі необхідністю у внесенні Подання Управлінням стало надходження листа Московського районного суду м. Харкова від 28.12.2023 № 643/18223/21/61284/2023 з доданими до нього копіями рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 у справі № 643/18223/21 та постанови Харківського апеляційного суду від 12.12.2023 у вказаній справі, було проінформовано про встановлені порушення у діях приватного нотаріуса, що враховуючи положення Закону України «Про нотаріат» та Порядку №1904/5, спростовує доводи позивача стосовно протиправності внесення Подання.

Відповідно, вказуючи на положення п. 8 ч. 1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат», які є імперативними, Управлінням було видано наказ від 22.04.2022 №207/6 про зупинення нотаріальної діяльності позивача. Такі дії та прийняте рішення Управлінням є превентивним заходом, метою якого є попередження порушень у сфері нотаріальної діяльності та запобігання пов`язаних із ними негативних наслідків.

Відповідачі наполягають, що Управлінням було здійснено дії щодо розгляду листа Московського районного суду м. Харкова та внесення Подання відповідно до положень чинного законодавства, позовні вимоги щодо неправомірності направлення подання є безпідставними та ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні позивачем норм законодавства.

Відмічено, із посиланням на ст. 129-1 Конституції України, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, що судове рішення є обов`язковим до виконання та невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом та судове рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, посадовими та службовими особами. Отриманий лист від судді Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю. від 28.12.2023 № 643/18223/21/61284/2023 та копії рішень в даній справі, не є заявою чи скаргою у розумінні Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з чим були відсутні підстави для розгляду даного листа як звернення.

З матеріалів Подання та позову вбачається надходження у 2023 році трьох скарг гром. ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса щодо внесеної Дописки у Довіреність посвідченої 26.02.2020 за реєстровим №2853 від імені ОСОБА_3 . Були надані відповіді у вигляді листів Управління від 20.02.2023 №8312/9.1-23/ вх.Л-787-23; 24.02.2024 № 9303/9.1-23/вх. Л-2012-23; 29.05.2024 № 26934/9.1-23/ вх. Л-5333-23, в яких також було зазначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржується до суду (стаття 50 Закону). Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії та питання щодо законності вчинених нотаріальних дій є виключно компетенцією суду. Як наслідок, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом та рішеннями судів у справі 643/18223/21, які набрали законно сили, встановлені факти порушення законодавства, зокрема приватним нотаріусом при вчиненні нею нотаріальної дії, при цьому наголошує, що ані Міністерство, ані Управління, ані Комісія не наділені повноваженнями надавати правову оцінку діям судді або судовим рішенням з приводу порушення норм процесуального права або щодо неправильного застосування ними норм матеріального права.

Враховуючи, що судовими рішеннями було встановлено порушення приватним нотаріусом вимоги статті 654 Цивільного кодексу України, підпунктів 7.1, 7.2 пункту 7 глави 1 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пунктів 6.12, 6.13 розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства, посилання позивача на висновки Верховного Суду щодо порушення процедури проведення перевірки визначеної Порядком № 357/5, зокрема не складення довідки, що є самостійною підставою для скасування рішення Комісії, за фактичних обставин цієї справи, такі є безпідставними та спростовуються висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 05.10.2023 у справі №520/5445/21, враховуючи які, відповідачі наголошують, що проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства у порядку, визначеному статтею 33 Закону і Порядку № 357/5, та складання довідки за результатами її проведення не є обов`язковою передумовою для направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю з підстави, передбаченої підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, оскільки вказана підстава, у разі її встановлення територіальним органом Міністерства, самостійно оцінюється та перевіряється органом контролю на предмет її обґрунтованості та підтвердження належними документами при вирішенні питання про направлення подання до Комісії. Дія Порядку № 357/5 на такий випадок не розповсюджується, оскільки порушення встановлені судами. У зв`язку з цим, наведені твердження приватного нотаріуса у позові щодо порушень Управлінням вимог статті 33 Закону, пунктів 14, 15, 19, 31, 33, 35, 36, 37, 38, 41, 43 Порядку № 357/5 вважають хибними.

Додали, що Подання містило засвідчені в установленому законодавством порядку документи, а саме рішення судів, які були достатньою підставою для його внесення до Комісії та застосування підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, посилаючись серед іншого, на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.08.2022 у справі №520/5993/21.

Відповідачі також наголосили, що Комісією не встановлювалась законність щодо вчинених ОСОБА_1 нотаріальних дій, а прийняте рішення Комісії від 22.04.2022 № 2 базувалось виключно на встановлених судами порушеннях.

Щодо тверджень про не долучення до Подання документів передбачених п. 4 Порядку №1904/5, відповідачі вказують на положення п. 3 Порядку №1904/5 щодо змісту Подання, п. 4 даного Порядку щодо переліку документів, такі визначаються Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» та довідка про результати перевірки роботи нотаріуса складається у разі проведення такої перевірки, пояснення особи, щодо якої внесено Подання, на предмет обставин, викладених у Поданні, у разі наявності, та документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених роботі нотаріуса порушень у разі вжиття таких заходів. У свою чергу, Подання містить документи, які є підставами для його внесення, а саме рішення судів, а також свідчать про вчинені позивачем порушення законодавства у сфері нотаріальної діяльності, що є достатнім у розумінні Порядку № 1904/5.

Щодо порушення права позивача бути почутою, відповідачі вказуючи на п. 11 Положення ВККН, п. 9 Порядку №1904/5, відповідачі зазначають, що членом Комісії 10.04.2024 було належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце проведення засідання, та вона на нього не з`явилась. Розгляд Подання відбувся 22.04.2024 де позивач надавала свої пояснення щодо обставин викладених у Поданні, тому вважають, що Комісією були почуті доводи нотаріуса та враховані при прийнятті рішення. На засіданні позивач також вказала Комісії про те, що вона звернулась до суду із даним позовом та рішення суду у справі №320/13134/24 ще не прийнято. Також, додала, що подано нею касаційну скаргу до Верховного Суду у справі № 643/18223/21, відкрито касаційне провадження. Відповідачі відмітили вказуючи на ч. 2 ст. 272 та ст. 384 ЦПК України зауважили, що рішення суду першої та апеляційної інстанції набрали законної сили у справі № 643/18223/21 незалежно від того, що подано касаційну скаргу, тому доводи позивача про передчасність внесення Управлінням Подання є безпідставним.

Також, відповідачі відмітили, що згідно положень абз. 6 п. 2 Порядку №1904/5 оскарження Подання в судовому порядку не перешкоджає його розгляду Комісією, враховую, що також були відсутні відповідні рішення суду які б перешкоджали чи забороняли Комісії вчиняти дії щодо розгляду Подання та ухвалення рішень.

Щодо тверджень позивача про відсутність правових підстав для внесення Подання та прийняття Комісією рішення про анулювання свідоцтва нотаріуса, відповідачі вказують на те, що кожна підстава визначена ст.12 Закону є окремою і самодостатньою для внесення Подання. Відповідно до пункту 4 Положення саме Комісія має право в установленому законом порядку, відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону розглядати питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених статтею 12 Закону. Закон, Положення внесення подання, серед іншого, виключно Комісію наділяє повноваженнями встановлювати наявність підстав для свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Стосовно внесення Подання на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону та прийнятого рішення Комісії щодо цього, відповідачі зазначили, що вимоги щодо дотримання професійної етики передбачено в ст. 5 Закону України «Про нотаріат», професійна етика є необхідним і обов`язковим елементом для здійснення нотаріальної діяльності, без якої є неможливим належне виконання професійних обов`язків та Комісія у рішенні від 22.04.2024 № 2 зауважила, що підпунктом «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону передбачено встановлення неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством. У зв`язку з чим, Комісія зазначає, що наведені в Поданні обґрунтування не дають безумовних підстав для застосування до приватного нотаріуса підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, з врахуванням зазначеного відхилила його у цій частині.

Вказуючи на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18, та абз. 1, абз. 3 п. 9 Порядку №2586/5, зазначають, що у разі задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення і наказів, таке судове рішення не потребує особливого виконання, а відповідно і в зобов`язанні здійснити дії, спрямовані на повноцінне поновлення діяльності приватного нотаріуса, відсутня необхідність.

Відповідачі Міністерство юстиції України та ВККН простять суд відмовити в задоволенні позову.

Процесуальні дії та рішення суду у справі

01.04.2024 ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

05.04.2024 через систему Електронний суд позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

08.04.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову.

01.05.2024 через систему Електронний суд до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача із доводами викладеними аналогічно в позові.

14.05.2024 через систему Електронний суд до суду надійшла заява позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_1 про зміну предмету позову в адміністративній справі із посиланням на ч. 1 ст. 47 КАС України, залучення співвідповідачів та третьої особи, поновлення строку для подання доказів до суду.

20.05.2024 ухвалою суду прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову з урахуванням викладених у заяві позовних вимог; залучено до справи співвідповідачів: Міністерство юстиції України та Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Міністерства юстиції України - Державне підприємство «Національні інформаційні системи»; поновлено позивачу строк для подання до справи доказів.

23.05.2024 до суду надійшов відзив від відповідача ЦМУ МЮ (м. Київ) із долученими доказами.

05.06.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив від відповідача - 2 Міністерства юстиції України та відповідача - 3 ВККН, із долученими доказами. До відзиву додано клопотання про вихід із спрощеного позовного провадження.

Від представників відповідачів до суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, ознайомившись зі змістом якого суд приходить до таких висновків.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст клопотань, матеріалів справи, в тому числі і кількість документальних доказів, наданих сторонами, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за загальними правилами позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наданих сторонами правових позиції та доданих до них доказів.

11.06.2024 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив.

Встановлені судом обставини

Міністерством юстиції України видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 27.10.2015 за №9217.

06.01.2016 Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 по Київському міському нотаріальному округу та видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1574 (повторне видано 08 лютого 2019 року).

Робоче місце приватного нотаріуса ОСОБА_1 розташовано за адресою: АДРЕСА_4.

Адреса електронної поштової скриньки приватного нотаріуса: info@maydybura.com.ua; робочий телефон: (044) 248-06-02; мобільний телефон: НОМЕР_1 .

Московським районним судом м. Харкова направлено 28.12.2023 за вих. № 643/18223/21/61284/2023 до Міністерства юстиції України листа та копії рішень по справі № 643/18223/21, провадження №2/643/910/23.

В листі зазначено, що в провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Любов Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, Хижниченко Сергій Вікторович про визнання недійсними договору про поділ спадщини та свідоцтв про право на спадщину.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 вищевказаний позов задоволений, рішенням встановлені порушення законодавства під час здійснення нотаріальної діяльності приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу Харченко Любов`ю Леонідівною та Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Судом ухвалено після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_1 та Харченко Л.Л. заходів реагування.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12.12.2023 рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 залишено без змін та набрало законної сили.

11.01.2024 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) отримано доручення Міністерства юстиції України від 11.01.2024 № 5519/4404-22-24/37.1 для розгляду питання щодо вжиття до ОСОБА_1 заходів реагування, передбачених ст. 12 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з розглядом листа судді Московського районного суду м. Харкова Скотар Андрія від 28.12.2023 № 643/18223/21/61284/2023 з додатками в яких містилися рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 по справі № 643/18223/21 та постанова Харківського апеляційного суду від 12.12.2023 по справі № 643/18223/21.

22.01.2024 відповідач-1 витребував у позивача письмові пояснення, що стосуються рішень Московського районного суду м. Харкова та Харківського апеляційного суду по справі № 643/18223/21 (запит №3293/9.1-24/вх.3631/9-24.

На виконання вимоги відповідача-1 ОСОБА_1 надані письмові пояснення від 26.01.2024 № 52/01-16 та додаткові документи.

В своїх поясненнях приватний нотаріус зазначила, що ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 643/18223/21, провадження № 61-69ск24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Мосейчук Анастасія Ігорівна, на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 серпня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року.

Приватний нотаріус, зокрема, наполягала на неправильному застосуванні норм матеріального права та грубого порушення норм процесуального права судами під час ухвалення рішення у справі № 643/18223/21, неналежна оцінка доказів, що наявні у справі, вихід за межі позовних вимог судом першої інстанції враховуючи, що були відсутні заявлені вимоги до приватного нотаріуса, взято безпідставно за основу та досліджено як доказ щодо вчинення Дописки про поділ спадщини Довіреність від 26.02.2020. При ухваленні рішення у справі, встановивши порушення в діях нотаріусів, суд мав відповідно до ч.ч. 1, 6, 9 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу та надіслати до відповідного органу для реагування, у справі № 643/18223/21 така ухвала відсутня. В поясненнях також приватний нотаріус наполягала на відсутності факту вчинення нею нотаріальних дій в розрізі вчиненої Дописки у Довіреність від 26.02.2020, така була вчинена на підставі усної заяви довірителя, зроблено відповідне нею застереження після посвідчуваного напису та проставлено підпис, печатка на застереженні, що не є порушенням Правил ведення нотаріального діловодства.

22.02.2024 відповідачем-1 складено Подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 9247/9.1-24 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 , та прохання розглянути питання про анулювання вказаного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «з»; «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме, набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; неодноразового порушення нотаріусом правил професійної затверджених Міністерством юстиції України.

Відповідно, обставинами та підставами для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в Поданні № 9247/9.1-24 від 22.02.2024 зазначено:

1) наявність рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 року справа № 643/18223/21, провадження № 2/643/910/23, яке набрало законної сили, якими встановлено порушення нотаріусом вимог законодавства при внесенні дописки у Довіреність.

Зокрема, відповідачем взято до уваги з рішень у справі № 643/18823/21 те, що «...26.02.2020 позивачка склала у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_6 . 1. У зв`язку з тим, що позивачка постійно проживає на території Італії та не має можливості здійснювати дії, спрямовані на отримання свідоцтва про право на спадщину, того ж дня вона видала довіреність Хижниченку Сергію Вікторовичу , якою уповноважила останнього серед іншого, бути її представником з питань ведення спадкової справи та отримання свідоцтв про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , для чого надала йому право, зокрема, подавати заяви до нотаріуса про отримання свідоцтв про право на спадщину, отримати свідоцтва про право на спадщину на належне спадкове майно, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, укладати договори оренди щодо належного позивачу нерухомого та рухомого майна, попередні договори купівлі-продажу, строком та на умовах на власний розсуд представника, з правом підписання таких договорів оренди та попередніх договорів купівлі-продажу, з правом отримання належних позивачу коштів (в тому числі авансу, завдатку в рахунок ціни нерухомості).

Прибути в Україну позивачка не мала можливості через пандемію, після відкриття кордонів та щеплення у липні 2021 вона змогла прилетіти до України де дізналась, що Хижниченком С.В. від її імені укладено з ОСОБА_4 який є й батьком, договір про поділ спадщини. Копію вказаного договору 23.07.2021 позивачу надала приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л., однак позивачка не уповноважувала що Хижниченка С.В. на укладання вказаного договору, яким останній фактично розпорядився належним їй майном без жодних правових підстав та в супереч її волі.

За умовами вищевказаного договору у спадщину до ОСОБА_2 переходить 1/2 частка однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а у спадщину до ОСОБА_4 переходить 1/2 частка трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Поділ вчинюється сторонами з доплатою у розмірі 279600 грн на користь позивачки, що складає еквівалент суми 10000 доларів США

На підставі заповіту та відповідно до вищевказаного договору про поділ спадщини, приватним нотаріусом Харченко Л.Л. 26.03.2020 на її ім`я видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 846, яка складається з 1/2 частки однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Цим же приватним нотаріусом на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване з реєстрі за № 848, яка складається з 1/2 частки трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Вищевказані кошти в сумі 10000 доларів США Хижниченко С. В. їй не передавав, про укладення договору не повідомляв, повноважень на укладення такого договору від її імені та отримання грошових коштів за виконанням по договору про поділ спадщини за довіреністю не мав.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами позивач звернулась до Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Оскільки довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_1, зареєстрована в реєстрі за № 2853, на підставі якої вчинено оспорюваний договір про поділ спадщини від 26.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Харченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за № 845, не містить визначених повноважень повіреного Хижниченка С.В. на укладення вказаного договору про поділ спадщини, то, укладаючи оспорюваний договір, останній з власної ініціативи вийшов за межі наданих йому повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.

26.03.2020 до нотаріуса Харченко Л.Л. звернувся Хижниченко Сергій Вікторович , який діяв від імені ОСОБА_2 по довіреності, посвідченій 26.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим № 2853, та ОСОБА_4 з документами на спадкове майно для нотаріального посвідчення договору про поділ спадщини та видачі свідоцтв про право власності і свідоцтв про право на спадщину .

Стосовно прийняття в роботу довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 26.02.2020 за реєстровим № 2853, яка містила дописки, нотаріус Харченко Л. Л. повідомила, що відповідно до вимог п. 1 гл. 8 розділу 1 Порядку вчинения нотаріальних дій нотаріусами України (далі Порядок), нотаріуси не приймають для вчинения нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Вимогами п. 2 гл. 8 розділу 1 Порядку встановлено, що дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом відповідної посадової особи і печаткою установи, підприємства або організації (у разі наявності) чи особи, яка видала документ. При цьому виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім виправлене чи закреслене.

Таким чином, довіреність, яка була взята нею в роботу на момент посвідчення договору про поділ спадщини, після посвідчувального напису містила застереження «дописаному: «підписати договір про поділ спадщини» вірити», гербову печатку та підпис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, отже підстав відмовити представнику ОСОБА_2 у посвідченні договору не було.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, направила суду заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа Хижниченко С.В. та його представник адвокат Стрикаль М. В. в судове засідання не з`явились, адвокатом направлено суду заяву про розгляд справи без їх участі та відмову у задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю. Крім того матеріали справи містять письмові пояснення Хижниченка С. В. , в яких останній зазначає наступне: після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 відкрилась спадщина. 26.02.2020 позивачка склала заяву про прийняття спадщини після померлої, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_1 Цим же приватним нотаріусом посвідчено довіреність, якою ОСОБА_2 уповноважила Хижниченка С. В. , зокрема: подавати заяви до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину, отримати свідоцтва про право на спадщину на належне їй спадкове майно, зареєструвати її право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєструвати її право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також підписувати договір про поділ спадщини, укладати договори оренди щодо належного їй нерухомого та рухомого майна, попередні договори купівлі-продажу, строком та на умовах на власний розсуд представника, з правом підписання таких договорів оренди та попередніх договорів купівлі-продажу, з правом отримання належних їй коштів. 26.02.2020 після того як приватним нотаріусом вже була роздрукована довіреність на офіційному бланку, позивач та Хижниченко С. В. обговорювали варіанти, яким чином можна розділити між спадкоємцями спадкове майно, яке залишилось після ОСОБА_7 . Нотаріус повідомила, що в довіреності не зазначено право на укладення договорів про поділ спадщини. Для того, що б не погашати офіційний бланк, не переробляти довіреність і не витрачати додаткові кошти на нову довіреність ОСОБА_2 та нотаріусом було вирішено зробити допис в довіреності «підписувати договір про поділ спадщини» та, відповідно, завірити ці дії шляхом допису на вільному місці: «дописаному: «підписувати договір про поділ спадщини» вірити, приватний нотаріус ОСОБА_1», підпис та печатка приватного нотаріуса. Довіреність з відповідним дописом Хижниченко С.В. отримав у нотаріуса ОСОБА_1 від ОСОБА_2 .

Хижниченко С.В. звертає увагу, що на виконання ухвали Московського районного Харкова від 17.12.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_1 надано копію довіреності від 26.02.2020 за реєстровим № 2853 та копії документів, на підставі яких її посвідчено. З цього можна зробити висновок, що довіреність, видана Хижниченку С.В. та довіреність, яка міститься в матеріалах приватного нотаріуса повністю ідентичні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини: з витребуваних судом у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення довіреності вбачається, що 26.02.2020 ОСОБА_2 видала довіреність Хижниченку С.В. на представництво її інтересів, якою уповноважила останнього серед іншого, бути її представником з питань ведення спадкової справи та отримання свідоцтв про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , для чого надала право, зокрема, подавати заяви до нотаріуса про отримання свідоцтв про право на спадщину, отримати свідоцтва про право на спадщину на належне спадкове майно, зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, укладати договори оренди щодо належного позивачу нерухомого та рухомого майна, попередні договори купівлі-продажу, строком та на умовах на власний розсуд представника, з правом підписання таких договорів оренди та попередніх договорів купівлі-продажу, з правом отримання належних позивачу коштів (в тому числі авансу, завдатку в рахунок ціни нерухомості). Вказана довіреність зареєстрована 26.02.2020 у реєстрі за № 2853.

Документи, на підставі яких видано довіреність: посвідчена копія паспорту позивача з перекладом на українську мову, витяг з реєстру довіреностей. Інших документів, що стосуються укладення довіреності, внесення в неї змін нотаріусом суду не направлено.

Як вбачається з копії довіреності, вона має допис від руки на обороті першого аркушу в кінці другого абзацу наступного замісту: «підписати договір про поділ спадщини» та на другому аркуші після підпису ОСОБА_2, посвідчувального напису, підпису приватного нотаріуса і проставленої печатки наступного змісту: «дописаному: підписати договір про поділ спадщини» вірити Приватний нотаріус ОСОБА_1», підпис нотаріуса та печатка, у нижньому правому куті копія довіреності містить номери бланків 022841 та 022842, які використані нотаріусом для оригіналу довіреності. Копія довіреності, що надіслана нотаріусом повністю співпадає з копіює довіреності, виготовленою на спеціальному бланку, що знаходиться в матеріалах спадкової справи.

Дати проставлення вказаного допису довіреність не містить, що в свою чергу ставить під сумнів пояснення третьої особи Хижниченка С. В. про внесення змін до довіреності в день її підписання.

Це дає підстави для висновку, що допис у довіреності від 26.02.2020 жодним чином не може трактуватись як виправлення, оскільки за своєю правовою природою є суттєвим доповненням, яке розширило та надало нові права представнику за довіреністю, отже є зміною до укладеної та підписаної довіреності (одностороннього правочину).

Згідно пунктів 6.12, 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства (в редакції чинній на час виникнення правовідносин, далі Правила), текст нотаріально оформлюваного документа (договору, заповіту, довіреності, заяви тощо) повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства. У разі якщо текст нотаріально оформлюваного документа викладено неграмотно, нечітко (незрозуміло), зміни чи доповнення до нього вносяться та оформлюються нотаріусом у порядку, встановленому законодавством. У разі допущення помилки у тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дій (свідоцтва, виданого нотаріусом, копії документа, дубліката документа тощо), внесения дописок чи виправлень до тексту документа здійснюється за заявою такої особи, зареєстрованою у Журналі реєстрації вхідних документів. Виправлення помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні. При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.

Аналізуючи спірну довіреність через призму викладених пунктів Правил суд вважає, що приватний нотаріус ОСОБА_1 не мала права вносити дописи до довіреності у вищевказаний спосіб, оскільки пункти 6.12, 6.13 не застосовуються до нотаріально оформлюваних документів, які потребують підпису особи, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії, отже вносити зміни до довіреності нотаріус мала у спосіб, встановлений пунктами 7.1 та 7.2 Порядку та ст. 654 ЦК України.

На підставі викладеного, судом встановлено, що допис в довіреності зроблений не у спосіб, передбачений законом та поза межами волевиявлення позивача.

Таким чином, довіреність від 26.02.2020 на підставі якої представник ОСОБА_2 Хижниченко С. В. уклав з ОСОБА_4 договір про поділ спадкового майна, не містить визначених повноважень повіреного на укладення такого правочину, з чого суд робить висновок, що укладаючи вказаний договір, представник з власної ініціативи та на підставі оформленої у протиправний спосіб довіреності розширив межі наданих йому повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків.

Крім того судом досліджені відповіді на скарги ОСОБА_2 від Управління нотаріату Центрального міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в яких наголошено, що встановлення законності нотаріальної дії є компетенцією суду.

Суд, ухвалюючи рішення у справі встановив певні порушення в діях нотаріусів, отже вважає необхідним після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_1 та Харченко Л. Л. заходів реагування.».

2) результати проведеної 05.07.2023 планової комплексної перевірки за період з 09 лютого 2019 року по 05 липня 2023 року роботи приватного нотаріуса ОСОБА_1, яка проводилася відповідачем-1 на підставі Наказу ЦМУ МЮ №809/7 від 04.07.2023, зазначено про те, що організація нотаріальної діяльності, дотримання приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснювалось «задовільно» та встановлені окремі порушення вимог цивільного законодавства - Закону України «Про нотаріат»; Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року № 296/5; Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року №3253/5.

Перевірка проводилась за період діяльності з 09.02.2019 по день перевірки включно відповідно до графіку затвердженого 04.10.2023, за насідками якої складено довідку від 12.07.2023 та зазначено про встановлено окремі порушення вимог цивільного законодавства; Закону України «Про нотаріат»; Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595; Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 та інших норм законодавства, що регулюють порядок вчинення нотаріальних дій.

Приватному нотаріусу ОСОБА_1 було рекомендовано підвищити рівень своєї кваліфікації за однією із форм, передбаченою абзацом третім пункту 4 Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2014 року № 1422/5, за результатами якого приватним нотаріусом ОСОБА_1 надано копію сертифікату про підвищення кваліфікації.

Додатково в Поданні зазначено, що за період діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ЦМУ МЮ (м. Київ) вносилось до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (вих. № 6190/6.1-20 від 03.12.2020) на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з надходженням до ЦМУ МЮ (м. Київ) доручення Міністерства юстиції України від 02.11.2020 № 4441/19.1.1/32-20, з якого вбачалась наявність рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 у справі № 826/7996/17 (дата набрання законної сили: 09.07.2018) та яким доручено ЦМУ МЮ (м. Київ) розглянути питання щодо застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 заходів реагування, передбачених статтями 10-12 Закону України «Про нотаріат». Рішенням № 7 від 19 лютого 2021 року Вищою кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України відмовлено ЦМУ МЮ (м. Київ) в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року за № 9217 на ім`я ОСОБА_1 .

У висновку, відповідач -1 вказує про порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 підпункту «з»; «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», пунктів 2, 5, 7 розділу ІІІ, розділів ІV, VІ, V, ХІІІ Правил етики, зазначає, що встановлені обставини є свідченням того, що така особа як ОСОБА_1 за своїми морально-етичними принципами не може в подальшому здійснювати нотаріальну діяльність.

Відповідно, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) видано Наказ № 207/6 від 22.02.2024 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1».

За результатами розгляду внесеного Подання №9147/9.1-24 від 22.02.2024 Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України ухвалено Рішення № 2 від 22.04.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року № 9217 на ім`я ОСОБА_1 , на підставі підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» із посиланням на постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 520/5993/21, від 21.12.2022 у справі № 640/15026/20, від 05.10.2023 у справі № 520/5445/21.

Комісія зазначила, що підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону не передбачено жодних інших додаткових умов для застосування цієї підстави для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, зокрема окремого рішення, окремої ухвали або статусу нотаріуса, як відповідача, у процесі.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 справі № 643/18223/21 та постановою Харківського апеляційного суду від 12.12.2023, що набрали законної сили, містять відомості про встановлені факти порушення законодавства приватним нотаріусом ОСОБА_1 при вчинені нею нотаріальної дії.

В даному рішенні №2 зокрема також зазначено про те, що підпунктом «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону передбачено встановлення неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством. У зв`язку з чим, Комісія зазначає, що наведені в Подані обґрунтування не дають безумовних підстав для застосування до приватного нотаріуса підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону, з врахуванням зазначеного відхилила його у цій частині.

Під час винесення даного рішення враховані подані пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1 від 20.04.2024.

01.05.2024 Міністерством юстиції України видано наказ № 1299/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ».

03.05.2024 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) видано наказ № 481/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Таким чином, предметом спору у даній справі є дії ЦМУ МЮ (м. Київ) щодо внесення Подання № 9247/9.1-24 від 22.02.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217 виданого 27.10.2015, наказ ЦМУ МЮ (м. Київ) № 207/6 від 22.02.2024 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, рішення ВККН № 2 від 22.04.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217 виданого 27.10.2015, наказ МЮУ №1299/5 від 01.05.2024 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 , наказ ЦМУ МЮ (м. Київ) від 03.05.2024 № 481/6 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, що підлягають перевірці судом на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених частиною третьою вказаної статті.

Застосовано судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

За ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII (далі - Закон № 3425-XII) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до ст. 2 Закону № 3425-XII, правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Статтею 2-1 Закону № 3425-XII визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності (абз. 1 ст. 3 Закону № 3425-XII).

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ст. 7 Закону № 3425-XII).

Згідно абзаців 1-3, 8, 9, 10 статті 10 Закону № 3425-XII для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.

Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.

Згідно ст. 11 Закону № 3425-XII свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Приватна нотаріальна діяльність визначена в главі 3 Закону № 3425-XII.

За статтею 29-1 Закону № 3425-XII підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасово, на час дії таких обставин, зокрема, у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців (п.8).

Згідно ст. 29-2 Закону № 3425-XII рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов`язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 3425-XII підставою припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

За ст. 30-1 Закону № 3425-XII припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 цього Закону, відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов`язаний зобов`язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов`язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п`ятою і шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону № 3425-XII, порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

Приписами ч. 1 ст. 33 Закону № 3425-XII обумовлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов`язковим повідомленням його про проведення такої перевірки за 10 днів.

Приватний нотаріус зобов`язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.

У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.

У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, визначений Порядком проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.02.2014 за № 298/25075 (далі - Порядок № 357/5).

Відповідно до п. 2 Порядку № 357/5, перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період; позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 5 Порядку №357/5 проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом комплексної перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненнями фізичних чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції.

Відповідно до п. 6 Порядку № 357/5, проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції, діяльність яких безпосередньо пов`язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні.

За п. 12 Порядку №357/5 підставою для проведення планової комплексної перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса та дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства є графік проведення такої перевірки.

Згідно з п. 13 Порядку № 357/5, позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.

За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Пунктом 14 Порядку № 357/5 передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

Відповідно до п. 15 Порядку № 357/5, у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.

Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці.

За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 357/5 для проведення перевірки утворюється комісія. Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції. Голова комісії організовує та координує діяльність членів комісії, розподіляє між ними конкретні завдання та повідомляє про час проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса. Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса у термін, зазначений у наказі.

Відповідно до пункту 31 Порядку № 357/5 перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із п. 33 Порядку № 357/5, за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями.

Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як "добре", "задовільно", "незадовільно".

Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства.

За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.

Відповідно до пункту 35 Порядку №357/5 до довідки за результатами перевірки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальної діяльності приватного нотаріуса долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт допущених порушень, недоліків чи помилок, пояснення та заперечення нотаріуса щодо встановлених порушень (за наявності).

У довідці також зазначається перелік документів, що не були надані під час здійснення перевірки (якщо такі були), та у разі відмови нотаріуса надати письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови має бути відображений у довідці за результатами перевірки.

Згідно із пунктом 37 Порядку №357/5 завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії.

Заперечення або пояснення завідувача державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, діяльність яких перевірялась, надаються комісії та розглядаються разом з довідкою про проведену перевірку та іншими матеріалами перевірки.

За пунктом 38 Порядку № 357/5 один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику головного управління юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримує приватний нотаріус, діяльність якого перевірялась.

Відповідно до пункту 39 Порядку №357/5 за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, територіальний орган Міністерства юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса.

Відповідно до п. 2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення №228) Мін`юст у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Мін`юсту згідно п. 3 Положення №228, зокрема, визначено організація роботи нотаріату (п. 6); згідно п. 4 відповідно до покладених завдань, зокрема, організовує розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних із діяльністю Мін`юсту, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються (п.33); здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, зокрема встановлює умови допуску громадян та посадових осіб органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, передбачених законом (далі - уповноважені особи), до провадження нотаріальної діяльності, здійснює контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності уповноважених осіб, керівництво державними нотаріальними конторами, перевіряє організацію нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, видає та анулює в установленому законом порядку свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видає уповноваженим особам свідоцтво про право на вчинення нотаріальних дій щодо оформлення спадкових прав, встановлює порядок виготовлення та знищення печатки приватного нотаріуса, вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та уповноважених осіб; затверджує положення про державний нотаріальний архів, порядок проходження стажування уповноваженими особами, порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних, приватних нотаріусів та уповноважених осіб, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, порядок підвищення кваліфікації працівників органів нотаріату, нотаріусів, помічників нотаріусів та уповноважених осіб, установлює правила професійної етики нотаріусів, здійснює аналітично-методичне забезпечення нотаріальної діяльності, узагальнює та регулює нотаріальну практику, готує для нотаріусів та уповноважених осіб роз`яснення з питань, що належать до компетенції Міністерства (п.69); вносить до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю у випадках, передбачених законом (п. 83-12).

Відповідно до п. 10 Положення №228 Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Накази Мін`юсту, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мін`юсту підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мін`юсту, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663 затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (далі - Порядок №1904/5).

Порядок розроблений відповідно до статті 10 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) з метою удосконалення процесу внесення Міністерством юстиції України (Мін`юст), територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату (п. 1 Порядку №1904/5).

Згідно п. 2 Порядку №1904/5 Подання Мін`юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше сорока п`яти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

Особа, щодо якої внесено Подання, може ознайомитися з ним та доданими до нього матеріалами у визначеному департаменті Мін`юсту, територіальному органі Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії.

Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону, крім випадків, встановлених цим пунктом.

Цей строк може бути продовжений за обґрунтованим рішенням Комісії.

Оскарження Подання в судовому порядку не перешкоджає його розгляду Комісією.

У разі надходження ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони розгляду Комісією Подання (далі - ухвала суду) строк розгляду Подання зупиняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або надходження ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Порядку №1904/5 Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити:

прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої внесено Подання, відомості про зміну прізвища, імені, по батькові (за наявності), назву нотаріального округу, номер та дату видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, поштову адресу та адресу електронної пошти, номер телефону;

інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону;

зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом;

пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

За п. 4 Порядку №1904/5 до Подання Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції додаються, серед вказаного:

засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання;

довідка про результати перевірки роботи нотаріуса (у разі проведення такої перевірки);

пояснення особи, щодо якої внесено Подання, на предмет обставин, викладених у Поданні (у разі наявності);

копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса);

копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення;

документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень (у разі вжиття таких заходів);

відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.

Перелік документів, які додаються до Подання, визначається Мін`юстом, територіальним органом Міністерства юстиції залежно від підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону.

Подання розглядається на засіданні Комісії, для участі в якому запрошуються особа, щодо якої внесено Подання, представник визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або делегований представник. Неявка на засідання Комісії особи, щодо якої внесено Подання, представника визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції або делегованого представника, які належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання Комісії, не є перешкодою для розгляду Подання, якщо присутність зазначених осіб не визнано Комісією обов`язковою (п. 8 Порядку №1904/5).

За п. 10 Порядку №1904/5 на засіданні заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи. У разі відсутності необхідної інформації стосовно обставин, викладених у Поданні, або наявності додаткових відомостей Комісія може перенести розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до вирішення зазначених питань або повернути на доопрацювання до визначеного департаменту Мін`юсту, територіального органу Міністерства юстиції, Нотаріальної палати України, але не більше ніж на тридцять днів з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону.

Відповідно до п. 12 Порядку №1904/5 за результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень:

про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно п. 13 Порядку №1904/5 рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії. Копія рішення Комісії направляється особі, щодо якої прийнято рішення Комісії, територіального органу Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання.

Згідно п. 14 Порядку №1904/5 на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

За п. 15 Порядку №1904/5 копія наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю направляється особі, щодо якої видано цей наказ, територіальному органу Міністерства юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання.

У разі якщо Подання було внесено визначеним департаментом Мін`юсту або Нотаріальною палатою України, копія наказу Мін`юсту про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю також надсилається територіальному органу Міністерства юстиції для вжиття заходів, передбачених Законом.

Копії рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та відповідного наказу Міністерства юстиції України оприлюднюються на офіційному вебсайті Мін`юсту не пізніше двох робочих днів з дати підписання наказу з урахуванням вимог законодавства про доступ до публічної інформації, захист персональних даних та збереження нотаріальної таємниці (п. 16 Порядку №1904/5).

Анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю підлягає поверненню до Міністерства юстиції України (п. 17 Порядку №1904/5).

Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку (п. 18 Порядку №1904/5).

Завдання, функції та порядок діяльності Комісії встановлені Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (далі - Положення №923).

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, наказами Мін`юсту, а також регламентом роботи Комісії (п. 2 Положення №923).

Основними засадами роботи Комісії є законність, об`єктивність, колегіальність прийняття рішень та їх обов`язковість (п. 2-1 Положення №923).

Серед основного завдання Комісії за п. 3 вказаного Положення №923 є вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання Мін`юсту, територіальних органів Мін`юсту, Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (п. 4 Положення №923).

Засідання Комісії проводиться у разі потреби та вважається правоможним у разі присутності на ньому не менше дев`яти членів Комісії (п. 10 та п. 12 Положення №293).

За п. 14 Положення №293 Комісія приймає рішення більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії. Рішення викладається в письмовій формі, підписується головуючим на засіданні та членами Комісії, які брали участь у засіданні. Рішення Комісії, прийняте на засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, надсилається на адреси електронної пошти членів Комісії, які брали участь у засіданні, для підписання з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п.15 Положення №293 Комісія має право в межах своїх повноважень одержувати від територіальних органів Мін`юсту, а також інших державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, необхідну для реалізації визначених цим Положенням повноважень.

За результатами розгляду питання Комісія може ухвалити рішення, зокрема, про анулювання або відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (пп. 5 п. 22 Положення №293).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» (№ 3425-XII ) свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України, зокрема:

за пп. з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;

за пп. і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.

Аналізуючи норми згаданого вище судом законодавства, чинного в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, слід зазначити, що останнім визначено підстави анулювання свідоцтва, які перелічені в ст. 12 згідно Закону України «Про нотаріат» та вбачається порядок прийняття такого рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Такому рішенню передує проведення перевірки Міністерством юстиції чи його територіальним органом за відповідним наказом про її призначення, складення довідки із висновками, винесення наказу про зупинення нотаріальної діяльності на час прийняття рішення, внесення Міністерством юстиції чи його територіальним органом за наслідками перевірки Подання про анулювання свідоцтва, що визначено Законом України «Про нотаріат», Порядком №357/5, Порядком №1904/5 який містить вимоги до Подання, враховуючи повноваження Мін`юсту надані Положенням №228. Слід відмітити також, що про дату, час та місце проведення засідання Комісії повідомляється належним чином та своєчасно нотаріус, якому надано законодавством право подавати пояснення та докази. Внесення Подання не зупиняє його виконання, лише за виключенням надходження відповідного рішення суду. Зокрема, питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за Поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених Законом, відповідно до повноважень. Під час засідання Комісії ВККН, на якому має право бути присутній нотаріус, надавати пояснення та докази, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату ухвалює рішення за наслідками розгляду Подання, в межах повноважень, згідно Положення №923, відповідно до Закону України «Про нотаріат». Як наслідок, Міністерство юстиції видає наказ про анулювання свідоцтва та територіальним органом Міністерства юстиції видається наказ про припинення нотаріальної діяльності нотаріуса.

Суд зазначає, проти чого не заперечують відповідачі у справі, що перевірки згідно положень Порядку № 357/5 та Закону №3425-ХІІ не було проведено.

Щодо застосування пп. «і» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат» Комісія дійшла у спірному рішенні №2 від 22.04.2024 про відсутність доводів та підстав застосування даної норми щодо приватного нотаріуса ОСОБА_1 як одну із підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, у зв`язку з чим суд не розглядає у даній справі обставин порушення позивачем Правил етики, враховуючи, що позивач про такі порушення описує в позовній заяві але не наполягає на тому в силу анулювання свідоцтва згідно пп. «з» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат».

Як встановлено судом, ЦМУ МЮ (м. Київ) було внесено Подання №9247/9.1-24 від 22.02.2024 до ВККН про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27.10.2015 на ім`я ОСОБА_1 та 22.02.2024 видано наказ №206/7 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1

За наслідками надходження скарг гром. ОСОБА_2 тричі протягом 2023 року, щодо вчинення приватним нотаріусом Дописки у Довіреність від 26.02.2020, скаржнику були надані Мін`юстом відповіді від 20.02.2023 №8312/9.1-23/вх.Л-787-23, від 24.02.2023 №9303/9.1-23/вх.Л-2012-23, від 26.05.2023 №26934/9.1-23/вх.Л.-533-23, останнім витребовувались пояснення від приватного нотаріуса із документами, та у відповідях адресованих скаржниці було зазначено про проведення перевірки доводів зазначених у скарзі та застосування до приватного нотаріуса заходів реагування та відмічено, що провести належну перевірку щодо Дописки у Довіреність від 26.02.2020 не має можливості, оскільки такі дії та порушення мають бути встановлені рішенням суду, роз`яснено ОСОБА_2 про те, що дії та рішення приватного нотаріуса можуть бути оскаржені до суду.

Судом, з матеріалів наданих відповідачем ЦМУ МЮ, зокрема, з наданого Подання, встановлено про зазначення в останньому інформації про те, що протягом 2023 року до ЦМУ МЮ (м. Київ) неодноразово надходили скарги ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (вх. №№ Л-787-23 від 30.01.2023, Л-2012-23 від 23.02.2023, Л-5333-23 від 01.05.2023).

Як слідує із матеріалів даної справи та про що вказують відповідачі, на скарги ОСОБА_2 були надані відповіді, наказом Мін`юсту перевірка дій позивача за зверненням фізичної особи не призначалась, пояснення нотаріусом не надавались, довідка за наслідками перевірки не складалась.

Згідно наданих вказаним відповідачем документів, наявна Довідка від 12.07.2023 про проведення планової комплексної перевірки.

Та, в складеній Довідці від 12.07.2023 за наслідками проведеної планової комплексної перевірки діяльності приватного нотаріуса, серед інших встановлених порушень, фігурують обставини вчиненої Дописки у тексті нотаріально посвідченого документа Довіреності від 26.02.2020 реєстраційний №2853, який потребує підпису особи, встановлено вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_1 без врахування вимог п. 6.12, п. 6.13 Правил. Вказане порушення зафіксовано в Довідці, з якою ОСОБА_1 ознайомлена та приватним нотаріусом було складено Доповідну записку про вжиті заходи від 16.08.2023 №1369/01-16.

Відповідно перевірка 05.07.2023 проведена не на підставі скарг ОСОБА_2 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, а відповідно до графіку за період діяльності з 02.09.2019 по день перевірки включно, де фігурували також обставини вчиненої Дописки у Довіреність від 26.02.2020, Мін`юстом застосовані заходи реагування у вигляді усунення в майбутньому нотаріусом допущених порушень та проходження кваліфікації.

Враховуючи положення згаданого вище Порядку № 357/5 перевірка не може проводитись за одних і тих же підстав, але перевірка може бути проведена за зверненнями фізичних та юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, територіального органу Міністерства юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

З додатків, наданих відповідачем ЦМУ МЮ (м. Київ) до спірного Подання, судом встановлено наявність ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова у справі №643/21676/21 (провадження №1-кс/643/5350/21) від 13.12.2021 про витребування матеріалів по кримінальному провадженню №21021221179991768 від 30.07.2021 порушеному за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), що перебувало у провадженні упровадженні СВ Харківського РУП№2 ГУНП в Харківській області, на яку приватним нотаріусом надавались пояснення та документи, щодо обставин посвідчення Довіреності 26.02.2020 реєстраційний №2853, вчиненої Дописки.

Ухвала слідчого судді була отримана приватним нотаріусом ОСОБА_1 в січні 2022 року та на її вимогу надані слідчому судді витребувані матеріали.

На переконання суду наявні в додатках до спірного Подання документи, а саме скарги ОСОБА_2 , відомості щодо кримінального провадження №21021221179991768 від 30.07.2021 є підставою для призначення та проведення Міністерством юстиції, відповідним територіальним органом перевірки за скаргами ОСОБА_2 щодо правомірності вчинених дій приватним нотаріусом ОСОБА_1, а саме щодо вчиненої Дописки у Довіреність від 26.02.2020.

За обставинами по справі та наданими сторонами доказів ані наказів про проведення перевірки, ані довідок за наслідками проведення такої перевірки із дотриманням положень Порядку № 357/5, за жодною із скарг ОСОБА_2 , судом не встановлено. Обставини того, що подані скарги не є зверненнями гром. ОСОБА_2 , не нівелює Мін`юст від обов`язку зареєструвати такі як звернення фізичної особи та призначити в Порядку №357/5 необхідної перевірки, враховуючи що гром. скаржилась на вчинені нотаріальні дії приватного нотаріуса. Зазначення в листах відповідях Мін`юстом про те, що дії нотаріуса можуть бути оскаржені до суду є обґрунтованими, але Мін`юст в силу своїх повноважень має провести перевірку діям приватного нотаріуса та вжити відповідні заходи реагування.

Суд акцентує увагу, що під час проведення комплексної планової перевірки 05.07.2023, Мін`юсту були відомі вказані вище обставини вчиненої Дописки позивачем у Довіреність 26.02.2020, подання гром. ОСОБА_2 позову до суду, але щодо ухвали слідчого судді, скарг ОСОБА_2 , судової справи №643/18223/21 порушеної ще у 2021 році в Довідці перевірки нічого не вказано, лише перевірено дотримання нотаріусом вимог до вчинення нотаріальних дій включно щодо Довіреності 26.02.2020 та вжиті заходи реагування.

Так, зі змісту Подання №9247/9.1-24 від 22.02.2024 слідує, що таке було внесено на підставі отриманого листа від судді Московського районного суду м. Харкова Скотар А. від 28.12.2023 № 643/18223/21/61284/2023 з доданими до нього рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 по справі № 643/18223/21 та постановою Харківського апеляційного суду від 12.12.2023 по справі № 643/18223/21, в яких містилась інформація щодо встановлених обставин вчиненої з порушенням законодавства нотаріальної дії приватним нотаріусом ОСОБА_1 у вигляді Дописки на Довіреності від 26.02.2020 та внесено пропозицію про анулювання спірного свідоцтва за пп. «і», пп. «з» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат».

Суд зазначає позивачу, що лист судді Московського районного суду м. Харкова Скотар А. від 28.12.2023 № 643/18223/21/61284/2023 не є зверненням поданим фізичною особою на підставі якого підлягає призначення та проведення перевірки щодо дій приватного нотаріуса. Вказаний лист був інформативний, містив рішення судів у справі, адресований до Мін`юсту для вжиття відповідних заходів реагування.

Також, суд враховує, що у справі № 643/18223/21 за позовом ОСОБА_2 приватний нотаріус ОСОБА_1 була третьою особою, позовні вимоги до неї не були заявлені.

ОСОБА_2 заявлені вимоги до ОСОБА_4 , треті особи Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харченко Любов Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, Хижниченк С.В. про визнання недійсними договору про поділ спадщини та свідоцтв про право на спадщину, в якому, з урахуванням поданих уточнень просила суд визнати недійсним договір про поділ спадщини від 26 березня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за № 845; визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частки спірної квартири в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувати у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3/8 частки вказаної квартири шляхом припинення права власності ОСОБА_4 на 3/8 частки квартири, що належать йому на підставі свідоцтва про право власності № 843, виданого 26.03.2020, свідоцтва про право на спадщину за законом № 848, договору про розірвання договору довічного утримання № 337 від 05.02.2022; судові витрати у справі стягнути з відповідачів.

Відповідно рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 по справі № 643/18223/21 та постановою Харківського апеляційного суду від 12.12.2023 по справі № 643/18223/21, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції, позов ОСОБА_2 задоволено, зокрема, визнано недійсним договір про поділ спадщини від 26.03.2020, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л., зареєстрований в реєстрі за № 845; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л. 26.03.2020, зареєстроване в реєстрі за № 846; визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л. 26.03.2020, зареєстроване в реєстрі за № 848.

Вказаними рішеннями по справі № 643/18223/21 встановлено та зафіксовано про вчинені Дописки приватним нотаріусом ОСОБА_1 у Довіреність посвідченою нею 26.02.2020 за реєстраційним №285 на вчинення дій та представництво інтересів гром. ОСОБА_2 гром. Хижниченко С.В. та застосовуючи положення ч.ч. 1, 3 ст. 244, ч. 2 ст. 245, ч. 1 ст. 654 ЦК України, пункти 7.1, 7.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пункти 6.12, 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, аналізуючи спірну Довіреність, суд зробив висновки, що приватний нотаріус ОСОБА_1 не мала права вносити дописи до довіреності у встановлений вчинений спосіб, оскільки пункти 6.12, 6.13 не застосовуються до нотаріально оформлюваних документів, які потребують підпису особи, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії, отже вносити зміни до довіреності нотаріус мала у спосіб, встановлений пунктами 7.1 та 7.2 Порядку та ст. 654 ЦК України.

Відповідно рішенням суду по справі № 643/18223/21 зазначено, що приватний нотаріус Харченко Л.Л., приймаючи довіреність в роботу та посвідчуючи договір про поділ спадкового майна не могла не знати порядку внесення змін до договору, які встановлені ЦК України та пунктами 7.1 і 7.2 Порядку і мала б вимагати у представника Хижниченка С.В. надати належним чином оформлені зміни до довіреності чи нову довіреність, або відмовити в посвідченні договору про поділ спадкового майна, оскільки допис в довіреності є не виправленням арифметичної/орфографічної описки, а зміною, що розширила права представника у спосіб, не передбачений законодавством та вказуючи на положення п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 202, ст. 203, ст. 215, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України судом встановлено, що допис в довіреності зроблений не у спосіб, передбачений законом та поза межами волевиявлення позивача, довіреність від 26.02.2020 на підставі якої представник Хижниченко С.В. уклав з ОСОБА_4 договір про поділ спадкового майна, не містить визначених повноважень повіреного на укладення такого правочину, з чого суд робить висновок, що укладаючи вказаний договір, представник з власної ініціативи та на підставі оформленої у протиправний спосіб довіреності розширив межі наданих йому повноважень, що свідчить про недійсність правочину та відсутність створених ним юридичних наслідків.

Крім того, судом досліджені відповіді на скарги ОСОБА_2 від Управління нотаріату Центрального міжрегіональному управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в яких наголошено, що встановлення законності нотаріальної дії є компетенцією суду.

Також, суд, ухвалюючи рішення по справі № 643/18223/21 встановив певні порушення в діях нотаріусів, отже вважає необхідним після набрання рішенням законної сили направити його копію відповідним органам нотаріату з метою застосування до нотаріусів ОСОБА_1 та Харченко Л.Л. заходів реагування.

Суд вказує, що вирішуючи спір про внесення Подання та скасування рішень щодо анулювання свідоцтва на право на зайняття нотаріальною діяльністю, суд не надає правову оцінку прийнятим рішенням судів у справі № 643/18223/21, відкриттю Верховним Судом ухвалою від 18.01.2024 касаційного провадження за скаргою приватного нотаріуса ОСОБА_1 на рішення судів по справі № 643/18223/21, оскільки вирішення даного позову здійснюється в межах компетенції адміністративного суду наданого КАС України на перевірку правомірності та законності спірних дій та рішень відповідачів згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1

Суд враховує викладену в рішеннях по справі № 643/18223/21 інформацію та зазначає, що в силу пп. «з» ч. 1 ст. 12 Закону України «По нотаріат» підставою для анулювання свідоцтва приватного нотаріуса на зайняття нотаріальною діяльністю є набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Верховний Суд наголошує, що у постановах Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18, від 05 жовтня 2020 року у справі №140/1382/19, від 11 березня 2021 року у справі №826/7176/17 сформована правова позиція, відповідно до якої встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду.

Відповідно, суд вказує, що застосуванню відповідачами правил підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» підлягає за наявності рішення суду, яке набрало законної сили про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.

Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року у справі № 320/5840/21 формував наступні висновки « із урахуванням вимог підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону №3425-XII зазначає, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили. Судовими рішеннями не обов`язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов`язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми, має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.»

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 640/15026/20.

Суд вважає безпідставним твердження відповідачів про те, що наявність рішень судів у справі №643/18223/21, які набрали законної сили та якими встановлено обставини порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вчинення нотаріальних дій із порушенням законодавства, такі, що є самостійною та достатньою підставою для внесення Подання та прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, не потребують призначенню та проведенню перевірки, оскільки такі спростовуюються вказаними судом висновками згідно Положень Порядку №357/5 щодо обов`язкового проведення перевірки вчинених дій приватним нотаріусом, видання відповідного наказу про її призначення, надання права нотаріусу надати пояснення та докази, складення довідки за її наслідками. Та, в силу положень Порядку №1904/5, який передбачає в пункті 4 щодо долучення до Подання матеріалів перевірки, в разі їх проведення, в свою чергу не виключає, враховуючи обставини у даній справі, необхідності призначення та проведення Мін`юстом перевірки вчинених нотаріальних дій позивачем за зверненням гром. ОСОБА_3 .

Погоджуючись із твердженням позивача, що в силу ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. У справі № 643/18223/21 окремої ухвали судом першої чи апеляційної інстанції не постановлено, та суд не оцінює повноваження та дії суду першої чи апеляційної інстанції у розрізі дотримання процесуальних норм під час вирішення справи №643/18223/21, не постановлення окремої ухвали, оскільки відповідні доводи можуть бути переглянуті касаційним судом в межах поданої касаційної скарги.

За наслідками вирішення даного спору, суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постанові у справі № 320/5840/21, якими вказано, що порушення процедури є самостійною підставою для скасування спірних рішень відповідачів.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №817/800/17, від 07 травня 2020 року у справі №П/811/615/16, від 12 червня 2020 року у справі №580/481/19, від 08 липня 2020 року у справі №П/811/937/17.

Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогічний висновок висловлено у постанові від 25 червня 2020 року у справі №2340/5084/18.

У подібних правовідносинах, перевіряючи дотримання територіальними органами Міністерства юстиції України порядку проведення позапланової цільової перевірки приватних нотаріусів у зв`язку звернень/скарг фізичних та юридичних осіб, Верховний Суд неодноразово, з надходженням зокрема у постановах від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20, вказував на необхідності дотримання приписів Порядку № 357/5, зокрема: пункту 14 цього Порядку, яким передбачено, що перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних приватного документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса; пункту 19 Порядку № 357/5, яким визначено, що для проведення перевірки утворюється комісія: пункту 33 Порядку № 357/5, відповідно до якого за наслідками перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями; пунктів 36, 37 Порядку № 357/5, у яких передбачено обов`язок голови комісії надати приватному нотаріусу, діяльність якого перевірялась, довідку за результатами перевірки для ознайомлення та підпису, а також право приватного нотаріуса, діяльність якого перевірялася, письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії.

У постановах від 23 травня 2019 року у справі № 804/243/18, від 22 квітня 2021 року у справі № 640/7645/20 та від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21, Верховний Суд указав на імперативність пункту 39 Порядку № 357/5, який містить припис, згідно з яким за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

У справі № 640/7645/20 Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року висловив правову позицію, яка полягає у тому, що указаними нормами законодавства передбачено алгоритм дій територіального органу Міністерства юстиції щодо перевірки звернення фізичної особи стосовно діяльності приватного нотаріуса, результатом вчинення яких є прийняття відповідних рішень. Будь-яких винятків або обмежень щодо вчинення необхідних дій, прийняття рішень, які є підставою для проведення перевірки, а також оформлення результатів її проведення за наслідком перевірки діяльності приватного нотаріуса за зверненням фізичної особи, Порядок №357/5 не містить.

Та за даною справою, судом встановлено, що відповідач ЦМУ МУ (м.Київ) для проведення позапланової перевірки діяльності позивача як приватного нотаріуса за зверненням гром. ОСОБА_2 комісію не створював, відповідний наказ не виносив, за наслідками перевірки не складав та не надавав позивачу для ознайомлення та підпису довідку за результатами такої перевірки, а також наказу у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

Враховуючи положення пунктів 41, 43 Порядку №357/5 позивачу не надавався строк для усунення виявлених порушень та помилок, що призвело до позбавлення позивача вжити заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок, надати письмові пояснення.

Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 520/5993/21 зазначив, що надання нотаріусом письмових пояснень спрямоване на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно неї і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

У висновку суду, відповідач ЦМУ МУ (м. Київ) безпідставно вніс на розгляд відповідача ВККН необґрунтоване Подання, скільки такому Поданні мала передувати належно проведена перевірка за зверненням гром. ОСОБА_3 .

Враховуючи ту обставину, що судом було встановлено порушення відповідачами правил Порядку №357/5 щодо не проведення належної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 та, відповідно, під час прийняття оспорюваних рішень, отже, ці рішення є такими, що прийняті з порушенням процедури та порушення процедури є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає, що в порушення вказаних приписів, відповідачем ЦМУ МУ (м. Київ) неправомірно внесено до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача №9247/9.1-24 від 22.02.2024, оскільки, перевірки діяльності приватного нотаріуса у порядку визначеному чинним законодавством не було здійснено, докази належної перевірки відсутні, нотаріус про перевірку не повідомлявся, пояснення останньої не були відповідно надані, право на усунення допущених порушень не було забезпечено нотаріусу.

Крім того, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України не було належним чином перевірено інформацію викладену у внесеному Поданні, враховуючи що положення Порядку №357/5 та Порядку 1409/5 не виключають необхідності проведення перевірки та складення за її наслідками довідки із відповідними висновками.

Оскільки відповідачем ЦМУ МУ (м. Київ) необґрунтовано було внесено Подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю позивача що стало підставою для видання оскаржуваного наказу даного відповідача від 22 лютого 2022 № 207/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1», суд вважає, що наявні підстави для скасування вказаного наказу.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про незаконність та необґрунтованість рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України від 22 квітня 2024 року №2, ухвалене за результатом розгляду Подання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 та прийнятих на підставі вказаного рішення, наказу Міністерства юстиції України від 01 травня 2024 року №1299/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 " та наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 травня 2024 року № 481/6 "Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1".

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 7 Порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення Функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 року № 2586/5 (далі - Порядок № 2586/5) адміністратор реєстрів припиняє доступ користувача до реєстрів у разі припинення виконання користувачем своїх функцій, у разі тимчасового блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також у разі виявлення фактів (ознак) компрометації особистого ключа чи ідентифікаторів доступу.

Пунктом 2 Порядку № 2586/5 визначено, що у разі якщо користувачем є приватний нотаріус, його помічник, приватний виконавець, його помічник чи відповідальна особа, договір укладається між приватним нотаріусом, приватним виконавцем та адміністратором реєстрів.

Згідно п. 1 Наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2015 р. за № 754/27199 «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України», державне підприємство «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі адміністратор Єдиних та Державних реєстрів).

Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.

Враховуючи те, що у Порядку № 2586/5 відсутній механізм щодо відновлення доступу приватному нотаріусу, у разі скасування судовим рішення рішення ВККН при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, при цьому неправомірним рішенням ВККН при Міністерстві юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, вбачається, що дії спрямовані на відновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 має вжити Міністерство юстиції України шляхом надання доступу до Єдиних та Державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» з метою здійснення нотаріальних та реєстраційних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, в тому числі направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Згідно п.п. 1.1. 1.3 розд. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 13.10.2010 № 2501/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2010 р. за № 926/18221 Єдиний реєстр нотаріусів це комп`ютерна база даних, в якій містяться відомості про державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та нотаріусів України.

Адміністратор Єдиного реєстру нотаріусів (далі Адміністратор) державне підприємство «Національні інформаційні системи», що здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного реєстру нотаріусів (далі Єдиний реєстр), у тому числі з впровадження та підтримки вебсайту для доступу до відомостей Єдиного реєстру, організацію доступу до Єдиного реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі, вносить до Єдиного реєстру отримані від територіальних органів Міністерства юстиції відомості, надає інформацію з Єдиного реєстру, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Абзацом 13 п. п.2.1., 2.2. розд. ІІ Порядку ведення Єдиного реєстру нотаріусів встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення територіальних органів Міністерства юстиції про: поновлення нотаріальної діяльності нотаріуса, який займається приватною нотаріальною діяльністю.

Територіальні органи Міністерства юстиції при виникненні підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру, визначених у пункті 2.1 цього розділу не пізніше наступного робочого дня, надсилають Адміністратору повідомлення кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронній формі з використанням електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі Повідомлення) для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру за формою, встановленою у додатках 1-3 до цього Порядку.

Відтак, з метою поновлення у повному обсязі нотаріальної діяльності позивача у суду за наслідками вирішення даного спору наявні підстави для зобов`язання Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» з метою здійснення нотаріальних та реєстраційних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції зобов`язати вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, внести інформацію про приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в відомості Єдиного реєстру нотаріусів, направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах та системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог з підстав викладених судом.

Решта доводів та тверджень сторін по справі не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно положень ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у загальному розмірі 7267,20 грн., що підлягає поверненню позивачу в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів МЮУ та ЦМУ МУ (м. Київ), враховуючи, що ВККН створюється при Мін`юсті, з останньої судовий збір не підлягає стягненню.

Інших витрат на час прийняття судом рішення позивачем по справі та іншими сторонами по справі до розподілу не заявлено.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення Подання № 9247/9.1-24 від 22 лютого 2024 року до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 207/6 від 22 лютого 2024 року «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1».

Визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України № 2 від 22 квітня 2024 року, ухвалене за результатом розгляду Подання від 22.02.2024 року вих. № 9247/9.1-24 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 9217, виданого Міністерством юстиції України 27 жовтня 2015 року на ім`я ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1299/5 від 01 травня 2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 ».

Визнати протиправними та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 травня 2024 року № 481/6 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1».

Зобов`язати Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат» з метою здійснення нотаріальних та реєстраційних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, та направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення щодо відновлення доступу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (провулок Музейний, будинок 2-Д, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43315602) вчинити дії, спрямовані на поновлення діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, внести інформацію про приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в відомості Єдиного реєстру нотаріусів, та направити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» повідомлення про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Стягнути на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_4; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати у сумі 3 633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Стягнути на користь Стягнути на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_4; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, м. Київ, провул. Музейний, 2-Д; код ЄДРПОУ 43315602) судові витрати у сумі 3 633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.