Рішення № 120487139, 19.07.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2024 р. справа №300/2245/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків, фізична особа-підприємець, суб`єкт господарювання) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, Головне управління ДПС в області, контролюючий орган, податковий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901 (надалі по тексту також оскаржуване рішення, оскаржуване ППР).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення дійсних обставин, за наслідками проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину-кафе "Зустріч", прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17 000,00 гривень.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, позивач виходить з наступних підстав та мотивів.

За змістом податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, сума штрафних (фінансових) санкцій становить 17 000,00 гривень, при цьому зазначено, що розрахунок штрафних (фінансових) санкцій додається. Однак, як стверджує позивач, останньому направлено виключно оскаржуване рішення, проте будь-якого розрахунку додано не було, відтак не є зрозумілим, чим керувався податковий орган при здійсненні розрахунку суми штрафної (фінансової) санкції, що є порушенням статті 58 Податкового кодексу України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс).

Додатково ФОП ОСОБА_1 здійснено посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2018 у справі №826/15139/16 та від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670, згідно яких спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав невірного розрахунку відповідачем суми податкового зобов`язання.

Також, на переконання позивача, відповідачем порушено вимоги підпункту 58.1.2. пункту 58.1 статті 58 ПК України, за змістом якого податкове повідомлення-рішення повинно містити нормативну підставу, а саме посилання на норму Кодексу та/або іншого закону, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків. В підтвердження цьому зазначає, що оскаржуване рішення містить наступні нормативні підстави: підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, статтю 226 ПК України та статтю 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (надалі по тексту також Закон №481/95-ВР). Однак, на думку ФОП ОСОБА_1 , вказані приписи не були порушені останнім.

Зокрема, в контексті відсутності складу податкового правопорушення, передбаченого статтею 17 Закону №481/95-ВР, позивач звертає увагу суду, що встановлена актом (довідкою) фактичної перевірки за №31/09-19-09-01/2337667492 від 22.02.2024 (надалі по тексту також акт) реалізація алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку, номера та серії яких дублюються у фіскальних чеках реєстратора розрахункових операцій, не віднесена до переліку правопорушень у вищенаведеній статті Закону.

Заперечуючи встановлене під час фактичної перевірки порушення статті 226 ПК України, вказує на відсутність у нього законодавчо визначеного обов`язку перевіряти акцизні марки на придбані ним, як суб`єктом господарювання, алкогольні напої щодо їхньої унікальності чи встановлювати факт підробки.

Окрім цього, ФОП ОСОБА_1 не заперечує проти реалізації ним товару (алкогольних напоїв) у тому вигляді, в якому такі були придбані ним у постачальника згідно первинних документів, проте наголошує, що такий товар вже містив наклеєні марки акцизного податку, відтак не погоджується із застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій за продаж такого товару, оскільки не він безпосередньо придбаває акцизні марки.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами (а.с.22-23).

08.04.2024 через канцелярію суду позивачем подано заяву про долучення доказів, в якій останній просив приєднати до матеріалів адміністративної справи копію постанови Богородчанського районного суду від 25.03.2024 у справі №338/381/24 (а.с.27-32).

Відповідач скористався правом на подання відзиву від 16.04.2024 за №5186/5/09-19-05-01, який надійшов на адресу суду 17.04.2024 (а.с.33-58). Головне управління ДПС в області не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Обґрунтовуючи застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, звертає увагу, що чинним законодавством передбачені вимоги щодо проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, що унеможливлює факт законного повторного використання марки акцизного податку, яка за відповідними реквізитами (серією, номером, тощо) виготовлена і видана (продана) лише один раз і в одному примірнику.

Контролюючий орган звертає увагу, що наявність у останнього відомостей про фіскальні чеки реєстратора розрахункових операцій на алкогольні напої із реалізації суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі більше, ніж однієї марки акцизного податку із однаковими серією та номером, засвідчує обставину маркування алкогольних напоїв з відхиленням від вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, а також факт маркування тими марками акцизного податку, котрі не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру вказаної продукції, відтак вказує на віднесення встановленого порушення до "факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольним напоями без марок акцизного податку", відповідальність за яке встановлена частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР.

На підставі вищевказаного Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області просило відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивачем 22.04.2024 подано до суду відповідь на відзив (а.с.59-62), за змістом якої суб`єкт господарювання стверджує про відсутність у його діях складу податкового правопорушення, передбаченого статтею 226 ПК України, з підстав відсутності факту реалізації ним товару без марок акцизного податку, що також не встановлено актом перевірки.

Додатково посилається на постанову Богородчанського районного суду від 25.03.2024 у справі №338/381/24, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ФОП ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрите з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, звертає увагу на висновок, викладений у коментовані постанові суду, за змістом якого "[…] в матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка чи з підробленими марками цього податку".

08.07.2024 на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 05.07.2024 за №9026/5/09-19-05-01 (а.с.63-99), в яких, серед іншого, наголошується на обставині не подання позивачем доказів, котрі б засвідчували невідповідність відомостей Системи обліку даних РРО, котрі становлять Додаток №1 до акту фактичної перевірки, даним фіскальних чеків, за якими здійснювалася реалізація алкогольних напоїв із продубльованими серіями та номерами марок акцизного податку, які фактично були роздруковані реєстратором розрахункових операцій.

Головне управління ДПС в області 09.07.2024 подало до суду додаткові письмові пояснення від 09.07.2024 за №9117/5/09-19-05-01, якими до матеріалів справи також долучено письмові докази (а.с.100-116).

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області 22.02.2024 на підставі направлень на перевірку №№645, 646 від 12.02.2024 (а.с.48,49) і наказу від 12.02.2024 за №354-п "Про проведення фактичної перевірки" (а.с.47), проведено фактичну перевірку магазину-кафе "Зустріч", розташованого за адресою: Богородчанський район, село Бабче, що належить суб`єкту господарської діяльності - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Під час перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області встановлено ряд порушень, серед яких зокрема, порушення вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України, що стосується обставин реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: "за даними системи обліку даних РРО Державної податкової служби України у магазині реалізовано алкогольній напої з однаковими марками акцизного податку, номери та серії яких дублюються у фіскальних чеках РРО".

По завершенню перевірки, 22.02.2024 посадовими особами Головного управління ДПС в області складено акт (довідку) за №91/09-19-09-01/2337667492 від 22.02.2024 (а.с.6-9), за підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №006399/0901 від 11.03.2024 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 000,00 гривень на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (а.с.12).

Слід відмітити, що перевірка господарської одиниці магазину-кафе "Зустріч" здійснена у присутності продавця ОСОБА_2 (надалі по тексту також продавець, ОСОБА_2 ), про що зроблено відповідний запис в акті перевірки №91/09-19-09-01/2337667492 від 22.02.2024. Будь-яких зауважень (заперечень) до акту перевірки вказаною особою надано не було (а.с.6-9).

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, прийняте Головним управлінням ДПС в області, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (надалі по тексту також Закон №481/95-ВР), Податковим кодексом України, Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 (надалі по тексту також Положення №1251).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 80.10 статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Водночас, в силу вимог пункту 86.5. статті 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

На виконання частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а, за якими здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Відтак, в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.18, пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

В досліджуваному випадку фактична перевірка дотримання суб`єктом господарювання здійснення вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, інших документів, проводилась на підставі направлень на перевірку від 12.02.2024 за №№645, 646 (а.с.48-49) та наказу від 12.02.2024 за №354-п (а.с.47), виданих Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Як свідчать матеріали справи, направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

Згідно наказу, направлень та акту перевірки, фактична перевірка проведена двома особами контролюючого органу у присутності продавця ОСОБА_3 , яка у акті (довідці) за №91/09-19-09-01/ НОМЕР_1 від 22.02.2024 (а.с.9) зазначена як ОСОБА_2 , з врученням останній до її проведення наказу, направлень на перевірку та пред`явленням службових посвідчень, про що свідчить власноруч проставлений підпис ОСОБА_2 у коментованих направленнях (а.с.48-49).

В контексті організації та проведення перевірки, а саме вручення направлень на перевірку ОСОБА_3 , суд звертає увагу, що згідно пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактичні перевірки проводяться за участю особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується обставина здійснення ОСОБА_3 на правомірних підставах 22.02.2024 розрахункових операцій з продажу (реалізації) товару в магазині-кафе "Зустріч" від імені ФОП ОСОБА_1 .

Окрім того, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області пред`явлено документи, визначені пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність порушень положень Податкового кодексу України в частині наявності підстав та процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на сформовані контролюючим органом висновки за результатами такої перевірки.

Досліджуючи доводи ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, суд відзначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (надалі по тексту також Закон №481/95-ВР).

Згідно абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також ті, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За змістом пункту 226.1 статті 226 Кодексу, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 ПК України).

На виконання вимог пункту 226.6. статті 226 ПК України, маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Як встановлено пунктом 226.7. статті 226 Кодексу, кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

В силу приписів пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

У відповідності до "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 (надалі по тексту також Положення №1251), підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (надалі по тексту також покупці марок), подають засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (надалі по тексту також продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття "продавець марок акцизного податку" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Нормами пункту 5 Положення №1251 визначено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (надалі по тексту також - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "Україна", "Марка акцизного податку", "Тютюнові вироби" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТВ БФ", "тютюн вітчизняний (сигарили)" - "ТВ СГ", "тютюн імпортний (сигарети з фільтром)" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)" - "ТІ БФ", "тютюн імпортний (сигарили)" - "ТІ СГ", "тютюн вітчизняний (інші вироби)" - "ТВ ІНШІ", "тютюн імпортний (інші вироби)" - "ТІ ІНШІ", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", "рідина імпортна" - "РІ", "рідина вітчизняна" - "РВ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарет);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, в редакції №329 від 08.06.2021, яка набрала чинності з 01.07.2021, тобто була чинною на період спірних правовідносин, встановлено, що видатковий чек, серед іншого, має містити обов`язкові реквізити цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

З приводу обов`язковості зазначення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 за №1914-ІХ (надалі по тексту також Закон №1914-ІХ), з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, згідно яких, суб`єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, з 01.01.2022 суб`єкти господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями зобов`язані відображати в розрахункових документам (чеках РРО/ ПРРО) цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Враховуючи вказане, суд переконаний, що перелічені вище норми унеможливлюють факт законного (правомірного) повторного використання марки акцизного податку, яка за відповідними реквізитами (серією, номером тощо) виготовлена і видана (продана) лише один раз, одному покупцю (виробнику, імпортеру тощо) в одному примірнику.

Згідно пункту 226.11 статті 226 ПК України та пункту 24 Положення №1251 продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв забороняється.

На переконання суду, наявність в даних "Електронної системи контролю за обігом алкогольних напоїв (Е-акциз) ", ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" і "Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" відомостей про фіскальні чеки РРО на алкогольні напої із реалізації/продажу суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі більше ніж одної марки акцизного податку із однаковими серією та номером (а у спірних відносинах таких випадків 24), засвідчує обставину маркування алкогольних напоїв з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та/або маркування марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції (пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України), та як наслідок слід кваліфікувати "фактом торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями без марок акцизного податку", відповідальність за яку встановлено частиною 52 статті 15 Закону №481/95-ВР.

Контролюючим органом у спірному випадку за результатом проведеного аналізу бази даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (надалі по тексту також - СОД РРО), використання якої здійснюється на підставі наказу Міністерства фінансів України №477 від 05.08.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за №1096/35379, здійснено аналіз та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках цифрового значення та штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та встановлено систематичну реалізацію ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах.

Так, повертаючись до фактичних обставин у справі, згідно електронних копій розрахункових документів, що надійшли до органів ДПС в період з 20.01.2022 по 26.09.2023 встановлено 24 (двадцять чотири) факти реалізації алкогольних напоїв з дубльованими марками акцизного податку, а саме:

ААХВ19829 два випадки дублювання на продукції горілка "Неміров особлива" (0,1л);

АВОG793082 три випадки дублювання на продукції коньяк "Болград" (0,25л);

АВРВ353711 два випадки дублювання на продукції портвин міцний та портвин 777 "Червон. вермут міцний" (1л);

ВТВ739546 чотири випадки дублювання на продукції "настоянка неміровська лимон" (0,25);

ABYZ611517 два випадки дублювання на продукції коньяк "Болград" (0,25л);

АСАС505157 два випадки дублювання на продукції горілка "Зубровка" (0,5л);

ADAX183647 три випадки дублювання на продукції горілка "Неміров класичний рецепт" (0,37л);

ADВX211097 два випадки дублювання на продукції горілка "Неміров особлива класичний рецепт" (0,5л);

ADOY947732 два випадки дублювання на продукції горілка "Неміров особлива класичний рецепт" (0,5л);

AETY599330 два випадки дублювання на продукції "Первак 02" (а.с.74-99).

За змістом поданої відповідачем службової записки Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №294/09-19-05-01 від 08.07.2024 (а.с.103-106), згідно аналізу даних системи контролю за обігом алкогольних напоїв (Е-акциз), ІТС Єдине вікно подання електронної звітності в частині зіставлення виданих виробникам та імпортерам марок акцизного податку, Департаментом податкового аудиту встановлено, що марки акцизного податку ААХВ198295, ABOG793082, АВРВ353711, АВТВ739546, ABYZ611517, ACAC505157, ADAX183647, ADBX211097, ADOY947732, AETY599330, які знайдена в базі згенерованих марок акцизного податку, що видані виробнику/імпортеру, зокрема:

- ABOG793082 та ABYZ611517 - приватному акціонерному товариству "ПІВДЕННА ВИНОКУРНЯ",

- ADAX183647, ADBX211097, ADOY947732, ААХВ198295 та АВТВ739546 товариству з обмеженою відповідальністю "ЛНВ ЛІМІТЕД",

- АВРВ353711 товариству з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛІТІ ВАЙН",

- ACAC505157 товариству з обмеженою відповідальністю "РУСТ УКРАЇНА",

- AETY599330 товариству з обмеженою відповідальністю "ГГОБАЛ СПІРІТІС ГРУП"

обліковуються із статусом "Погашено" (тобто продукція, маркована даною маркою акцизного податку реалізована кінцевому споживачу) та зустрічаються у фіскальних чеках РРО на алкогольних напоях, які придбані покупцями у суб`єкта господарювання роздрібної торгівлі, зокрема ФОП ОСОБА_1 .

Також, на офіційному сайті Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/) у розділі "Електронний кабінет платника" доступний сервіс "Пошук марки акцизного податку", який дає можливість перевірити інформацію про суб`єкта господарювання, який отримав марку акцизного податку та інформацію щодо її погашення.

Відповідач надав суду зображення екрану пристрою персонального комп`ютера, подані у вигляді "screenshot" із зазначеного сервісу із відображенням марок акцизного податку ААХВ198295, ABOG793082, АВРВ353711, АВТВ739546, ABYZ611517, ACAC505157, ADAX183647, ADBX211097, ADOY947732, AETY599330, які підтверджують факт облікування вищезгаданих марок із статусом "Погашено" (а.с.107-116).

Подані суду докази є підтвердженням встановлення податковим органом реалізації позивачем таких алкогольних напоїв, котрі, в силу вимог підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються не маркованими. Тобто, встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами).

Слід також звернути увагу на те, що позивачем жодним чином не заперечується обставина продажу алкогольних напоїв без належного маркування. Акт перевірки від 22.02.2024 не містить жодних зауважень щодо його висновків чи оформлення такого акту в загальному, а матеріали справи не містять доказів оспорювання зазначеного акту перевірки позивачем у порядку подання заперечень, передбаченому пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Акт, являється передумовою прийняття рішення та є носієм інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Окрім того, зазначена вище інформації з системи обліку даних РРО ДПС України щодо фактів реалізації алкогольних напоїв з марками акцизного податку ААХВ198295, ABOG793082, АВРВ353711, АВТВ739546, ABYZ611517, ACAC505157, ADAX183647, ADBX211097, ADOY947732, AETY599330, що дублюються, є додатком №1 до акту фактичної перевірки, тобто належними та достатніми доказами самого факту торгівлі позивачем алкогольними напоями без марок акцизного податку.

В контексті оцінки як доказ відомостей, внесених в додаток №1 до акта перевірки і врахованих при винесенні оскаржуваного ППР, суд застосовує положення абзаців 3, 4, 5 пункту 1.2 Порядку №1057, у відповідності до яких:

- національна система масових електронних платежів (НСМЕП) - банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, у якій розрахунки за товари та послуги, видача готівкових грошей та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою НБУ;

- система зберігання і збору даних РРО (СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;

- система обліку даних РРО (СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

В силу правового регулювання підпункту 14.1.562.пункту 14.1 статті 14 ПК України взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, реалізується, серед іншого, через - інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно підпункту 193.1.3. пункту 193 статті 19 ПК України державні податкові інспекції формують та ведуть, поряд з іншим, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Із приписів підпункту 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 ПК України слідує, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 83.1.2. пункту 83.1. ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, поряд з іншим, є податкова інформація.

Податкова інформація, як слідує із підпункту 14.1.171. пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 за №2657-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2657-ХІІ).

Зокрема, статтею 10 коментованого Закону №2657-ХІІ визначено, що податкова інформація відноситься до видів інформації, які розрізняються за видами.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону №2657-ХІІ).

Приписами пункту 74.1 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Зважаючи на таке правове регулювання спірних правовідносин суд вважає за доцільним застосувати висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №520/3336/19 (адміністративне провадження № К/990/33255/22), за змістом яких "…податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження. Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у цій справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19".

Суд переконаний, відомості із "система зберігання і збору даних РРО" та "системи обліку даних РРО" щодо фактів реалізації позивачем алкогольних напоїв з дублюючими марками акцизного податку, які перенесені відповідачем в додаток №1 до акта перевірки є належними доказами, на підставі яких суд може встановити обставину і підтвердити склад податкового правопорушення, який встановлений контролюючим органом у відношенні до платника податків (а.с.10).

Відповідач надав суду відповідний Витяг із Системи обліку даних РРО за 24 випадками реалізації підакцизного товару відомостей про дублювання серій та номерів марок акцизного податку, що є ідентичними до додатку №1 (а.с.74).

Позивач не надав суду доказів, які б засвідчували, що коментовані відомості із додатку №1 із Системи обліку даних РРО не відповідають даним фіскальних чеків, які фактично роздруковані та знаходяться у платника податків.

Вимоги пункту 228.9. статті 228 ПК України свідчать, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Водночас, суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.

Поряд із вказаним слід відзначити, що Положення №1251 містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства.

Хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється як правило виробниками/імпортерами цієї продукції, втім порушенням норм закону щодо правил торгівлі такими напоями є, зокрема, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що здійснюється продавцем такого товару.

Стосовно доводів позивача про відсутність розрахунку штрафних (фінансових) санкцій як додатку до оскаржуваного повідомлення-рішення, обставина чого свідчить про здійснення податковим органом розрахунку таких санкцій у не передбачений податковим законодавством спосіб в розмірі 17 000,00 гривень, суд виходить з наступного.

Згідно підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Суд констатує, що у податковому повідомленні-рішенні від 11.03.2024 за №006399/0901 (а.с.12) справді вказана сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000,00 гривень та зазначено, що розрахунок штрафних (фінансових) санкцій додається.

Однак, слід звернути увагу на обставину зазначення у оскаржуваному ППР обґрунтованих підстав для визначення (нарахування) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, серед яких зокрема викладена і стаття 17 Закону №481/95-ВР.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17 000,00 гривень.

Згідно відомостей додатку 1 до акту (довідки) фактичної перевірки від 22.02.2024 за №91/09-19-09-01/2337667492 (а.с.10), витягу з інформаційної бази даних системи обліку даних РРО ДПС України (а.с.74), копій чеків РРО (фіскальний номер 3000865287) з системи збору звітних даних РРО (а.с.75-98) ФОП ОСОБА_1 реалізовано алкогольні напої без марок акцизного податку встановленого зразка на наступну суму:

-ААХВ19829 два випадки дублювання продукції горілка "Неміров особлива" (0,1л) на загальну суму 48,00 гривень;

-АВОG793082 три випадки дублювання продукції коньяк "Болград" (0,25л) на загальну суму 234,00 гривень;

-АВРВ353711 два випадки дублювання продукції портвин міцний та портвин 777 "Червон. вермут" міцний (1л) на загальну суму 100,00 гривень;

-АВТВ739546 чотири випадки дублювання продукції настоянка неміровська лимон (0,25) на загальну суму 186,00 гривень;

-ABYZ611517 два випадки дублювання продукції коньяк "Болград" (0,25л) на загальну суму 156 ,00 гривень;

- АСАС505157 два випадки дублювання продукції горілка "Зубровка" (0,5л) на загальну суму 216,00 гривень;

- ADAX183647 три випадки дублювання продукції горілка "Неміров класичний рецепт" (0,37л) на загальну суму 246,00 гривень;

-ADВX211097 два випадки дублювання продукції горілка "Неміров особлива класичний рецепт" (0,5л) на загальну суму 221,00 гривень;

-ADOY947732 два випадки дублювання на продукції горілка "Неміров особлива класичний рецепт" (0,5л) на загальну суму 231,00 гривень;

-AETY599330 два випадки дублювання на продукції "Первак 02" на загальну суму 84,00 гривень.

Загальна сума реалізованої продукції (алкогольних напоїв) без марок акцизного податку встановленого зразка становить 1 723, 00 гривень.

Отже, 1 723, 00 гривень (вартість реалізованого товару) х 200% = 3 446, 00 гривень, що є меншою сумою, аніж 17 000,00 гривень (встановлений частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР мінімальний розмір фінансової санкції за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка).

Виходячи з вищевикладеного, суд виснує наступне: у спірному випадку не є можливим надати розрахунок штрафної (фінансової) санкції, оскільки така сума у цих правовідносинах є сталою, визначено частиною 2 статті 17 Закону №481/95-ВР та становить 17 000,00 гривень.

Також, суд звертає увагу згідно пункту 2 Розділу ІІ "Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 за №1204 (надалі по тексту також Порядок №1204), у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема "С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додатки 18, 19).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901 виготовлено відповідно до Додатку №19 за формою "С" коментованого Порядку №1204 (а.с.12).

Зазначена форма "С" податкового повідомлення-рішення, згідно Додатку №19, містить графу такого змісту: "Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності додається".

З урахуванням вказано, беручи до уваги вимоги пункту 2 розділу ІІ Порядку №1204, суд зазначає, що у винесеному оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні внесено незаповнену графу "Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності додається", оскільки графа такого змісту визначена у затвердженому "зразку" Формі "С" згідно Додатку 19 до Порядку №1204.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про правомірність застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 17 000,00 гривень за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, згідно податкового повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901.

Також, суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2018 у справі №826/15139/16 та від 17.04.2018 у справі №2а-10031/12/2670, оскільки такі висновки не є релевантними до даних правовідносин, з огляду на вірне у спірному випадку визначення відповідачем суми штрафної (фінансової) санкції, відтак не є обов`язковими для врахування судом при ухваленні рішення.

Окрім цього, суд звертає увагу, що постанова Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 25.03.2024 у справі №338/381/24, якою провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, не створює будь-яких преюдиційних наслідків у даній адміністративній справі.

Відповідно до положень частин 4 і 5 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд зазначає, що Богородчанським районним судом Івано-Франківської області в справі №338/381/24 не оцінювалися та не досліджувалися ті докази, які є предметом дослідження суду у дані адміністративній справі (№300/2245/24), відтак не можуть бути ним враховані при ухваленні рішення.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина 7 статті 78 КАС України).

Крім того, суд звертає увагу позивача, що доказування наявності складу адміністративного правопорушення за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення, є відмінними від такого виду доказування щодо складу податкового правопорушення, наявність чи відсутність якого перевіряється в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд не погоджується з доводами позивача стосовно неможливості притягнення останнього до відповідальності за реалізацію товарів без марок акцизного податку, з підстав того, що за фактами надходження до суб`єкта господарювання підакцизних товарів із однаковими акцизними марками, повинні нести відповідальність виробник чи постачальник такої продукції/товару, оскільки в силу вимог пункту 228.9 статті 228 ПК України та частини 52 статті 15 Закону №481/95-ВР продавець є самостійним суб`єктом складу податкового правопорушення за недодержання порядку продажу алкогольних напоїв - їх реалізація без марок акцизного податку та/або із неналежним маркуванням, а продаж (реалізація із використанням реєстратора розрахункових операцій) за таких умов є суб`єктивною стороною коментованого складу.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

Суд вжив всіх заходів на з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 5, 6 і 7 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.04.2024).

Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З врахуванням викладеного, суд доходить наступного висновку: реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавства, відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 за №006399/0901, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17 000,00 гривень, у зв`язку із встановленням факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями без марок акцизного податку.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 26.03.2024 за №9337-3545-5130-2622 (а.с.5).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті1291Конституції України, керуючись статтями134,139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач фізична особа підприємець (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43968084), вул.Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76000.

Суддя Чуприна О.В.