Постанова № 12048467, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.10.10Справа №2а-12258/10/1/0170 (11:18) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В. за участю

прокурора Кулібаби С.Є.,

представника позивача Горбунова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в особі Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АРК до Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернувся з позовом прокурор Роздольненського району АР Крим в інтересах держави в особі Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АРК до Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» про стягнення загальної податкового заборгованості у розмірі 202367,46 гривень, а саме:

-податок на землю у сумі 200,96 гривень по коду бюджетної кваліфікації 5113050100 одержувач: ОКПО 34740557 місцевий бюджет Раздольненського району Славновська сільська Рада, рахунок № 3321281700240, банк отримувача ГУ ДКУ України в АРК м.Сімферополь, МФО 824026,

-податок на додану вартість у сумі 202166,50 гривень по коду бюджетної кваліфікації 30114010100 одержувач: ОКПО 34740557 місцевий бюджет Раздольненського району Славновська сільська рада, рахунок № 31113029700230, банк отримувача ГУ ДКУ України в АК м.Сімферополь МФО 824026.

Адміністративний позов мотивований тим, що на підставі акту позивача від 21.06.2010 року № 661/23-1/321 про результати позапланової комплексної документальної перевірки дотримання норм податкового та валютного законодавства відповідачем за період з 01.07.2008 року по 09.06.2010 року встановлено порушення податкового законодавства, в результаті чого винесені податкові повідомлення рішення від 01.07.2010 року № 0000212301/0 на суму 200,96 гривень з податку на землю та № 0000222301/0 на суму 202166,5 гривень з ПДВ.

Позивач зазначає, що вищевказані податкові повідомлення рішення отримані головним бухгалтером відповідача і в передбачений ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» десятиденний термін не оскаржені, а тому є узгодженими.

Позивач підкреслює, що відповідач в передбачений ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк вищевказані суми не сплатив, а тому в силу узгодженості даних сум вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.09.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник прокуратури, представник позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заяву, в якій зазначив, що з позовом згоден, просив розглянути справу за його відсутністю.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська ОДПІ АР Крим, яка є правонаступником Первомайської МДПІ, уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «З відокресленою садибою «Котовське» є юридичною особою, яка зареєстрована 18.03.2003 року Роздольненською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 515048 та довідкою з ЄДРПОУ № АБ 051208 від 28.07.2008 року.

Рішенням засновника Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» № 1 від 12.04.2010 року вирішено припинити діяльність Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» шляхом ліквідації.

Згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 15.07.2010 року Фермерське господарство «З відокресленою садибою «Котовське» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що Фермерське господарство «З відокресленою садибою «Котовське» є субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязано виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 14.07.2010 року № 991 Фермерське господарство «З відокресленою садибою «Котовське» взято на облік в органах державної податкової служби 20.03.2003 року за № 1, зареєстровано платником ПДВ.

Судом встановлено, що реєстрацію Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» як платника податку на додану вартість анульовано на підставі наданої відповідачем до податкового органу заяви від 22.04.2010 року.

Суд зазначає, що Фермерське господарство «З відокресленою садибою «Котовське» у періоді, що був предметом перевірки, за результатом проведення якої податковим органом винесені податкові повідомлення рішення, вказані в яких суми не сплачені відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду, був платником, у тому числі таких податків як: податок на додану вартість, податок на землю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, що податковий період для Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» дорівнює місяцю, тому воно зобовязано було щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до податкового органу декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі направлення, виданого Первомайською МДПІ № 69/23-01 від 10.06.2010 року відповідно до наказу № 153 від 10.06.2010 року посадовими особами Красноперекопської ОДПІ згідно із п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» у період з 10.06.2010 року по 16.06.2010 року проведена позапланова виїзна комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 09.06.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту, за результатами чого складено акт про результати позапланової комплексної документальної перевірки дотримання норм податкового та валютного законодавства ФГЗВС «Котовське» за період з 01.07.2008 року по 09.06.2010 року № 661/23-1/32140899 від 21.06.2010 року (надалі акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що перевірка проведена з відома та у присутності голови ліквідаційної комісії Агєєвої Е.М.

Перевіркою встановлено, крім того, порушення ФГЗВС «Котовське»:

- п.4.1 ст.4, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 рооку № 1683/97 ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижені податкові зобовязання по декларації № 2 на суму 182018,00 гривень, з них: липень 2008 р 178685,00 гривень, по декларації № 3 на суму 3333,00 гривень, з них січень 2009 року 3333,00 гривень;

-п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 36398,00 гривень, у т.ч. по декларації № 2 на суму 18482,00 гривень, з них: липень 2008 року 13718,00 гривень, серпень 2008 року 4764,00 гривень.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 661/23-1/32140899 від 21.06.2010 року Красноперекопською ОДПІ АРК було складено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010 року № 0000222301/0, в якому вказано, що за результатами перевірки Фермерському господарству «З відокресленою садибою «Котовське» визначено податкове зобовязання за основним платежем в розмірі 3333,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 198833,5 гривень.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано головою ліквідаційної комісії Агєєвою Е.М. 01.07.2010 року, що підтверджується її підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Судом перевірено правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 01.07.2010 року № 0000222301/0 та встановлено наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» за період з 01.07.2008 року по 09.06.2010 року встановлено їх заниження, в т.ч. по загальній декларації № 3 за січень 2009 року на суму 3333,00 гривень.

Отже, суд приходить до висновку, що податковим органом в податковому повідомленні-рішенні від 01.07.2010 року № 0000222301/0 правомірно визначено зобовязання відповідачеві за основним платежем в розмірі 3333,00 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що податковим органом застосовано до відповідача штрафну санкцію в розмірі 50 % від суми заниження податкового зобовязання за 17 податкових періоди з лютого 2009 року по червень 2010 року в розмірі 1666,5 гривень (3333,00 гривень х 50 %).

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом податковим повідомленням -рішенням від 01.07.2010 року № 0000222301/0 правомірно застосовані до Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» штрафні санкції в розмірі 1666,5 гривень.

При цьому, застосування до відповідача штрафних санкцій у звязку з заниженням Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» податкового зобовязання за декларацією № 2 за липень 2008 року в розмірі 100% такого заниження на суму 178685,00 гривень та у звязку з завищенням податкових зобовязань за деклараціями № 2 за липень та серпень 2008 року в розмірі 100 % такого завищення на суму 18482,00 гривень суд вважає безпідставним.

Суд зазначає, що пунктом11.29 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 року) до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. (який був чинним на час допущення відповідачем вищевказаного порушення) дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Судом встановлено, що відповідач у періоді, що перевірявся, здійснював торгівлю сільськогосподарською продукцією.

Згідно з п.4 Порядку на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що звітним вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника податку на додану вартість до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цим товаровиробником подається декларація з податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до п.5 Порядку кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.

Суд зазначає, що перевіркою повноти визначення податкових зобовязань Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» за період 01.07.2008 р. по 09.06.2010 р. встановлено їх заниження по декларації № 2 за липень 2008 року на суму 178685,000 гривень.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2008 року по 09.06.2010 року встановлено його завищення по декларації № 2 всього у сумі 18482,00 гривень, в т.ч. за липень 2008 року 13718,00 гривень та за серпень 2008 року 4764,00 гривень.

Судом встановлено, що у звязку з встановленим податковим органом під час перевірки заниженням Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» податкового зобовязання за декларацією № 2 за липень 2008 року до відповідача податковим повідомленням рішенням від 01.07.2010 року № 0000222301/0 застосовані штрафні санкції в розмірі 100% такого заниження на суму 178685,00 гривень та у звязку з завищенням податкових зобовязань за деклараціями № 2 за липень та серпень 2008 року податковим органом застосовані штрафні санкції в розмірі 100 % такого завищення на суму 18482,00 гривень.

Суд зазначає, що податкове повідомлення рішення Красноперекопської ОДПІ від 01.07.2010 року № 0000222301/0 в частині застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 197167,00 гривень (178685,00 гривень + 18482,00 гривень) прийнято позивачем без наявності у нього підстав, передбачених ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Суд приходить до висновку, що позивач після встановлення факту неперерахування відповідачем ПДВ на рахунок, діючи відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робі, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р., керуючись правами, передбаченими Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, має право звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача сум податку на додану вартість, неперахованого у встановлені строки, без винесення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010 року № 0000222301/0 в частині застосування до відповідача штрафних санкцій на суму 197167,00 гривень (178685,00 гривень + 18482,00 гривень) прийнято з порушенням вказаного порядку прийняття рішення, а також з перевищенням повноважень, наданими підпунктами “а”, “б”, “в” підпункту 4.2.2, підпунктами 6.1 і 17.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Отже, суд приходить до висновку, що за податковим повідомлення рішенням Красноперекопської ОДПІ від 01.07.2010 року № 0000222301/0 підлягає стягненню сума податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 3333,00 гривень та частково за штрафними санкціями на суму 1666,5 гривень.

Приймаючи до уваги, що податковий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» сум податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, неперахованого у встановлені строки, без винесення податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що сума ПДВ в розмірі 197167,00 гривень (178685,00 гривень + 18482,00 гривень) підлягає стягненню з відповідача в безспірному порядку.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» не сплачений податковий борг з ПДВ в розмірі 202166,50 гривень, у тому числі:

- зобовязання за податковим повідомлення рішенням Красноперекопської ОДПІ від 01.07.2010 року № 0000222301/0 в розмірі 3333,00 гривень;

-штрафні санкції за податковим повідомлення рішенням Красноперекопської ОДПІ від 01.07.2010 року № 0000222301/0 на суму 1666,5 гривень;

-зобовязання з ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва в розмірі 197167,00 гривень (178685,00 гривень + 18482,00 гривень).

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ.

Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Суд зазначає, що перевіркою повноти визначення сум земельного податку за період з 01.01.2010 року по 09.06.2010 року встановлено, що Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» в порушення вимог п.1 ст.6 Закону України «Про плату за землю» зі змінами та доповненнями за період з 01.01.2010 року по 09.06.2010 року занижено суми земельного податку в розмірі 30,96 гривень, тобто по 5,16 гривень за кожний місяць.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 661/23-1/32140899 від 21.06.2010 року Красноперекопською ОДПІ АРК було складено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010 року № 0000212301/0, в якому вказано, що за результатами перевірки Фермерському господарству «З відокресленою садибою «Котовське» визначено податкове зобовязання за основним платежем в розмірі 30,96 гривень та за штрафними санкціями в сумі 170,00 гривень.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано головою ліквідаційної комісії Агєєвою Е.М. 01.07.2010 року, що підтверджується її підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи зобовязання за основним платежем в розмірі 30,96 гривень та за штрафними санкціями в сумі 170,00 гривень за податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2010 року № 0000212301/0 відповідачем не сплачені.

Таким чином, станом на день розгляду справи податковий борг з земельного податку в розмірі 200,96 гривень, у тому числі зобовязання в розмірі 30,96 гривень, штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень не погашені Фермерським господарством «З відокресленою садибою «Котовське» у повному обсязі.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 03.07.2009 року Первомайською міжрайонною ДПІ АРК було складена перша податкова вимога № 1/37 на суму податкового боргу Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» в розмірі 24500,63 гривень. Перша податкова вимога була отримана відповідачем 03.07.2009 року, що підтверджується надписом на податковій вимозі.

Суд зазначає, що 11 серпня 2009 року Первомайською міжрайонною ДПІ АРК була складена друга податкова вимога на суму податкового боргу Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» в розмірі 24500,63 гривень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що податковий борг Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» в розмірі 202367,46 гривень, в т.ч.: з ПДВ в сумі 202166,5 гривень та з земельного податку в розмірі 200,96 гривень не погашений відповідачем в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги являються обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.10.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а в повному обсязі постанова складена 02.11.2010 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства «З відокресленою садибою «Котовське» (ЄДРПОУ 32140899) податкову заборгованість у розмірі 202367,46 гривень:

- податок на землю у сумі 200,96 гривень по коду бюджетної кваліфікації 5113050100 одержувач: ОКПО 34740557 місцевий бюджет Раздольненського району Славновська сільська Рада, рахунок № 3321281700240, банк отримувача ГУ ДКУ України в АРК м.Сімферополь, МФО 824026;

- податок на додану вартість у сумі 202166,50 гривень по коду бюджетної кваліфікації 30114010100 одержувач: ОКПО 34740557 місцевий бюджет Раздольненського району Славновська сільська рада, рахунок № 31113029700230, банк отримувача ГУ ДКУ України в АРК м.Сімферополь МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.