Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 455/1339/24
Провадження № 3/455/1078/2024
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2024 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , 20.06.2023 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, -
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адмiнiстративні правопорушення (КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 03.06.2024 року о 14 годині 10 хвилин в м.Старий Самбір по вул.Дрогобицькій, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, а саме не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.п. «а» п.2.1Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, відповідальність за яке ч.5ст. 126 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справу призначено до розгляду на 10 годину 30 хвилин 19.07.2024 року.
В суд ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки не відома.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Оскільки від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважаю, за можливе справу розглянути у його відсутності, тому, що участь у судовому засіданні з розгляду питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП є правом, а не обов`язком особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративні матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно дост.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно положень ст.252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При цьому положеннями статті 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Адміністративна відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАПнастає за повторне протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертою(а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами) цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена протоколом про адміністративні правопорушення, серії ААД №822043 від 03.06.2024 року, рапортом інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 03.06.2024 року, довідкою заступника начальника Відділення поліції Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 27.06.2024 року, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №202795 від 20.06.2023 року, відеозаписом події від 03.06.2024 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 03.06.2024 року о 14 годині 10 хвилин в м.Старий Самбір по вул.Дрогобицькій, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, а саме не маючи права керування транспортним засобом.
Обставин, що пом`якшують відповідальність, не знаходжу.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, приходжу до висновку, що на слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Додаткове стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортним засобом суддею не застосовується, оскільки згідно довідки №6066 від 27.06.2024 року Відділення поліціїСамбірського районноговідділу поліціїГУ НПу Львівськійобласті - ОСОБА_1 ніколи не отримував посвідчення водія.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку судді, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Суддя не застосовує адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження наявності у приватній власності ОСОБА_1 будь-якого транспортного засобу.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.5 ст.126, 283, 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та обрати йому стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: м.Київ, вул.Липська, будинок №18/5, поштовий індекс 01601, отримувач коштів: ГУК м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.
Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Пошивак Ю.П.
Судове рішення № 120480072, Старосамбірський районний суд Львівської області було прийнято 19.07.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 455/1339/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: