Ухвала суду № 120476519, 02.07.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29632/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024000000000764 від 05.06.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчої групи ГСУ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні №42024000000000764 від 05.06.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000000000764 від 05.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що є ОСОБА_5 , є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3, військовоі? частини НОМЕР_1 та безпосередньо залучена до бойових дій з країною-агресором на території Донецької області, бере безпосередню участь у бойових діях та таким чином має можливість здобувати, як особисто, так і за допомогою товаришів по службі, трофейну зброю, захоплену під час бойових дій у військових підрозділів російської федерації.

Так, невстановленої слідством дати, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених слідством обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч п. 2 Додатку № 1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об?єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17 червня 1992 року, п.п. 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, п.п. 2.1, 14.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, шляхом привласнення знайденого, придбав бойову нарізну вогнепальну зброю кулемет моделі «ПКМ» № НОМЕР_9, номер на стволі НОМЕР_10, калібру 7,62х54 R, що виготовлений промисловим способом на «Ковровському механічному заводі» (місто Ковров, РФ) у 1996 році, справний та придатний до стрільби та бойову нарізну вогнепальну зброю - кулемет моделі «КОРД» № НОМЕР_2 , калібру 12,7х108 мм зі НОМЕР_3 , виготовлені промисловим способом, («Завод АДРЕСА_1 , російська федерація) в подальшому, невстановленою особою, станок було відновлено саморобним способом (наварено додаткову металеву пластину), всі частини і механізми, необхідні для проведення пострілів в наявності та взаємодіють правильно, які переслідуючи мету незаконного зберігання, переніс до невстановленого досудовим слідством місця, де зберігав до 12.06.2024 без передбаченого законом дозволу.

12.06.2024 близько 15 годині 50 хвилин на перехресті вулиць Заводська та Машинобудівників в місті Дружківка Донецької області, ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_7 , бойову нарізну вогнепальну зброю кулемет моделі «ПКМ» № НОМЕР_9, номер на стволі НОМЕР_10, калібру 7,62х54 R, що виготовлений промисловим способом на «Ковровському механічному заводі» (місто Ковров, російська федерація) у 1996 році, справний та придатний до стрільби та бойову нарізну вогнепальну зброю - кулемет моделі «КОРД» № НОМЕР_2 , калібру 12,7х108 мм зі НОМЕР_3 , виготовлені промисловим способом, («Завод АДРЕСА_1 , російська федерація), отримавши кошти в сумі 5 800 доларів США, маючи на меті в подальшому розділити отримані таким чином кошти між всіма на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами.

Після цього, в цей же день 12.06.2024, о 16 годині 30 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , добровільно видав працівникам ГУ ВБ СБ України отримані від ОСОБА_5 бойову нарізну вогнепальну зброю кулемет моделі «ПКМ» № НОМЕР_9, номер на стволі НОМЕР_10, калібру 7,62х54 R, що виготовлений промисловим способом на «Ковровському механічному заводі» (місто Ковров, російська федерація) у 1996 році, справний та придатний до стрільби та бойову нарізну вогнепальну зброю - кулемет моделі «КОРД» № НОМЕР_2 , калібру 12,7х108 мм зі НОМЕР_3 , виготовлені промисловим способом, («Завод АДРЕСА_1 ).

Крім того, невстановленої слідством дати, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених слідством обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням групою осіб, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч п. 2 Додатку № 1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-XII від 17 червня 1992 року, п.п. 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, п.п. 2.1, 14.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, шляхом привласнення знайденого, придбав тубус з маркуванням «НОМЕР_11», НОМЕР_12», тубус з маркуванням НОМЕР_13», з переносним пусковим пристроєм, що входить в конструкцію ПТРК з позначенням НОМЕР_14, кулемет Калашникова «ПКМ» калібру 7,62х54 мм номер НОМЕР_4 року виготовлення, гвинтівку Драгоманова «СВД», оснащену оптичним прицілом, маркувальне позначення гвинтівки НОМЕР_15 з номером на стволі НОМЕР_5 та із змінним стволом до нього з номером НОМЕР_6 , кулемет оснащений сошками та додатково до нього наявний станок у вигляді триноги, автоматичний станковий гранатомет (АГС-17), серійний номер НОМЕР_7 року виготовлення зі станком до нього з маркуванням НОМЕР_16» з серійним номером НОМЕР_17, зі станком з прикладом з серійним номером НОМЕР_18, боєприпаси калібру 7,62х54 мм вставлені в кулеметну стрічку в кількості 524 одиниці, які переслідуючи мету незаконного зберігання, переніс до невстановленого досудовим слідством місця, де зберігав до 30 червня 2024 року без передбаченого законом дозволу.

30.06.2024, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись за адресою: Донецька область, м. Дружківка, на перехресті вулиць Машинобудівників та Заводська, незаконно збув ОСОБА_7 тубус з маркуванням «НОМЕР_11», НОМЕР_12», тубус з маркуванням НОМЕР_13», з переносним пусковим пристроєм, що входить в конструкцію ПТРК з позначенням НОМЕР_14, кулемет Калашникова «ПКМ» калібру 7,62х54 мм номер НОМЕР_8 виготовлення, гвинтівку Драгоманова «СВД», оснащену оптичним прицілом, маркувальне позначення гвинтівки НОМЕР_15 з номером на стволі НОМЕР_5 та із змінним стволом до нього з номером НОМЕР_6 , кулемет оснащений сошками та додатково до нього наявний станок у вигляді триноги, автоматичний станковий гранатомет (АГС-17), серійний номер НОМЕР_7 року виготовлення зі станком до нього з маркуванням НОМЕР_16» з серійним номером НОМЕР_17, зі станком з прикладом з серійним номером НОМЕР_18, боєприпаси калібру 7,62х54 мм вставлені в кулеметну стрічку в кількості 524 одиниці, отримавши кошти в сумі 26 000 доларів США, маючи на меті в подальшому розділити отримані таким чином кошти між всіма на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами. Після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Після цього, в цей же день 30.06.2024, о 17 годині 53 хвилини, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , добровільно видав працівникам поліції отримані від ОСОБА_5 тубус з маркуванням «НОМЕР_11», НОМЕР_12», тубус з маркуванням НОМЕР_13», з переносним пусковим пристроєм, що входить в конструкцію ПТРК з позначенням НОМЕР_14, кулемет Калашникова «ПКМ» калібру 7,62х54 мм номер НОМЕР_8 виготовлення, гвинтівку Драгоманова «СВД», оснащену оптичним прицілом, маркувальне позначення гвинтівки НОМЕР_15 кулемет оснащений сошками та додатково до нього наявний станок у вигляді триноги, автоматичний станковий гранатомет (АГС-17), серійний номер НОМЕР_7 року виготовлення зі станком до нього з маркуванням НОМЕР_16» з серійним номером НОМЕР_17, зі станком з прикладом з серійним номером НОМЕР_18, боєприпаси калібру 7,62х54 мм вставлені в кулеметну стрічку в кількості 524 одиниці.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в придбанні, носінні, зберіганні та збуті в вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

У зв`язку з чим, 30.06.2024 о 16 год. 18 хв. ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

01.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення: придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та той факт, що останній вчинив злочин, перебуваючи на військовій службі у військовій частині, існує ризик вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;

- нищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Даний ризик обґрунтовується тим, що органом досудового розслідування у даний час не встановлено усіх обставин вчинених злочинів, не винайдено всі грошові кошти, набуті злочинним шляхом (які отримано ОСОБА_5 від продажу зброї, вибухових пристроїв та боєприпасів), а також встановлюються інші особи, які сприяли підозрюваному ОСОБА_5 збувати зброю та боєприпаси в незаконний спосіб, з метою особистого збагачення, тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можуть бути використанні для встановлення інших можливих співучасників чи збору доказів їх причетності до вчинених злочинів;

- незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 знайомий зі свідком ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні та володіє інформацією про місце проживання останнього, для забезпечення безпеки та попередження незаконного впливу на нього з боку підозрюваного;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Даний ризик обґрунтовується тим, що перебуваючи не під вартою може не з`являтися на виклики для проведення слідчих та процесуальних дій слідчим, прокурором, слідчим суддею, враховуючи те, що підозрюваний є військовослужбовцем, та під час несення служби не має визначеного місця проживання

вчинити інше кримінальне правопорушення

Враховуючи те, що інкриміновані кримінальні правопорушення, вчинялись військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_5 що перебуває на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4» в/ч НОМЕР_1 , якому було ввірено вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові пристрої для виконання бойових задач під час воєнного стану, однак останнім налагоджено схему незаконного збуту зброї, з метою особистого збагачення, та в подальшому він має можливість вільного доступу до зброї і боєприпасів, яку може продовжити незаконно реалізовувати.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила клопотання задовольнити, зазначила, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання,, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні. Захисник зазначив, що ОСОБА_5 зацікавлений у швидкоу розслідуванні у звязку з чим співпрацює зі слідчтвом.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

30.06.2024 о 16 год. 18 хв. ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

01.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення: придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують останнього, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст. ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 211 960 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 строком до 28.08.2024 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000764 від 05.06.2024.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 211 960 гривні, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання/зміну місця дислокації несення служби;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- утримуватись від спілкування із іншим підозрюваним у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1