Ухвала суду № 120476315, 26.06.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12345/24

провадження № 1-кс/753/1949/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, з повною середньою освітою, тимчасово не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дарницького СВ Дарницького УП ГУНП у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_5 за погодженням з процесуальним керівником прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020002108 від 06.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

У провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100020002108 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою, раніше не судимою, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

05.05.2024 року в період часу близько 23 год. 40 хв. по 23 год. 55 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні АЗС «Окко», де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Окко-Драйв» (код ЄДРПОУ 20122395), розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 8, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на заволодіння чужим майном, умисно, таємно, протиправно, діючи в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року (діючого на всій території України на момент вчинення злочину). Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу із вітрини викрав бездротові навушники «Proove Horizone white», в кількості 1 шт.. вартістю 1 199,02 грн. (без ПДВ).

В подальшому, ОСОБА_4 , сховавши викрадене майно до своєї куртки, не розрахувавшись за викрадений товар, що належав ТОВ «Окко-Драйв». Намагався вийти з приміщення магазину АЗС, однак довести злочин до кінця не зміг із причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони АЗС.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого наміру до кінця, однак злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 міг завдати ТОВ «Окко-Драйв» (код ЄДРПОУ 20122395) матеріального збитку на загальну суму 1 199,02 грн. (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), за кваліфікуючою ознакою: вчиненого в умовах воєнного стану.

Просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 строком на 60 (шістдесят) діб.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, з підстав викладених у ньому, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, проти задоволення клопотання не заперечував.

Заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100020002108 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 6).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий.

Наявність підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) (а.с. 8-9); протоколом огляду від 06.05.2024 року (а.с. 11-13); протоколом допиту представника потерпілого від 17.06.2024 року (а.с. 17-19); протоколом допиту свідка від 06.05.2024 року (а.с. 25-27); протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.06.2024 року (а.с. 28-30, 34-36); протоколом допиту свідка від 06.05.2024 року (а.с. 31-33, 37-38, 40-42); протоколом огляду предмету (відеозапису) від 14.06.2024 року (а.с. 45-48), протоколом допиту підозрюваного від 19.06.2024 року (а.с. 56-57).

19.06.2024 року ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12024100020002108 від 06.05.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 53-54).

Так, прокурор вважає, що враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та можливість призначення підозрюваному покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років спонукатиме його до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, вказує, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів про обставини кримінального правопорушення та створювати перешкоди у встановленні всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку прокурора, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу, не має на утриманні інших осіб, є особою без будь-яких фізичних та психічних вад, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначає, що 11.06.2024 року до Голосіївського районного суду міста Києва обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 не працює, офіційно не працевлаштований, тому не будучи пов`язаним трудовими зобов`язаннями, може вільно виїхати з Києва та переховуватись від суду. Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, та можливість призначення підозрюваному покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років спонукатиме його до переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Що стосується посилання слідчого на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що він може впливати на свідків, знаючи місце їх проживання, то слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. Слід зазначити, що наявність в підозрюваного інформації про місце проживання свідків само собою не підтверджує ризик незаконного впливу на потерпілого чи свідків.

Про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, свідчить вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (від п`яти до восьми років позбавлення волі); характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені в п. 1, 3, 5 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінки ОСОБА_4 .

Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.

Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За вказаних обставин, надавши оцінку усім наданим сторонами доказам, та з урахуванням даних про особу підозрюваного, сімейного і матеріального стану, розміру завданих збитків, внаслідок вчиненого ним злочину, слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт у нічний час доби строком на два місяці забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства.

Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).

Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться у клопотанні, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, визнання вини, відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу (особисте зобов`язання), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню, а саме в нічний час доби, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176 - 179, 193, 194 , 369 - 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 26.08.2024 року включно.

Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження та до процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації та/або фактичного проживання;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну (за наявності);

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні, в усіх випадках крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1