Ухвала суду № 120471287, 18.07.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6396/24

Провадження №1-кс/463/5227/24

УХВАЛА

ухвала слідчого

18 липня 2024 року місто Львів

Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

до Личаківського районного суду міста Львова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, якою скаржник просить зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення та почати досудове розслідування.

Скарга мотивована тим, що 01.07.2024р. за вих. № 01/07/2024-4 головою ГО «НОН-СТОП» - ОСОБА_3 , з використанням електронної пошти ГО « НОН-СТОП », а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Так ГО «НОН-СТОП» є правозахисною громадською організацією, одним з напрямів діяльності якої є захист екологічних прав громадян, протидія корупції та зловживанням з боку представників влади та посадових осіб, з початку повномасштабного вторгнення займається правозахисною і волонтерською діяльністю на території України. В ході здійснення правозахисної діяльності ГО «НОН-СТОП» встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами та працівниками Державної податкової служби України, територіальних органів ДПС України, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, ТУ БЕБ у Львівській області, використовуючи ряд власних та підконтрольних юридичних осіб, їх керівництво, створив організовану злочинну групу, з метою незаконного виробництва, контрабанди, незаконної продажі підакцизних товарів, в тому числі тютюнових виробів, через ряд власних та підконтрольних фірм, в тому числі ТЗОВ «ВТФ» (код ЄДРПОУ 37741731), на території України.

Станом на час подачі скарги відомості не внесенні до ЄРДР, відповідь не надана. Зазначена бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, на думку скаржника суперечить положенням ч.1 ст.214 КПК України, яка закріплює обов`язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей. Враховуючи наведене вважає, що органом досудового розслідування порушено вимоги ст.214 КПК України. Тому просить зобов`язати посадову особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові внести відомості до ЄРДР за заявою про злочин.

Протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 08.07.2024 визначено суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.

Ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду на 10.07.2024.

10.07.2024 року розгляд скарги відкладено на 18.07.2024 року, у зв`язку з ненаданням ТУ ДБР у Львівській облсті інформації, що витребовувалася судом.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про розглдя справи повідомлявся належним чином, у поданій скарзі просив таку слухати у його відсутності.

Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.

Представник ТУ ДБР у місті Львові в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд скарги без його участі. Проте посадовою особою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 скеровано письмові заперечення щодо поданої скарги, у якому зазначає, що на адресу ТУ ДБР у м. Львові надійшла заява голови ГО "НОН СТОП" ОСОБА_6 від 01.07.2024 року за вих. № 01/07/2024-4, яка розглянута та 10.07.2024 року надано заявнику відповідь, якою відмовлено у внесенні відомостей за його заявою. Просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки у заяві ОСОБА_6 відсутні відомості про конкретне кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов таких висновків.

Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.

Відповідно до вимог статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, а саме захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 1ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно частини 1ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ст. 11 КК України).

Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України, згідно з якими підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 (далі - Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Такими даними є посилання у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення на фактичні обставини, що свідчать про наявність складу відповідного кримінального правопорушення.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, об`єктивні дані, які свідчать про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи приписи ч.1 ст.2, п.10 ч.1 ст.3, ч.1 та п.4 ч.5 ст. 214 КПК України можливо зробити висновок, що однією із обов`язкових умов для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення/виявлення діяння/бездіяльності, яке містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого особливою частиною КК України. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу кримінального правопорушення, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування.

Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з`ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв`язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів скарги, 01.07.2024 ОСОБА_3 як голова ГО «НОН-СТОП», в порядку ст. 214 КПК України направив до ТУ ДБР у місті Львові заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 201-4, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

На час розгляду скарги відомості за його заявою до ЄРДР не внесено. З наданих суду письмових заперечень посадової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_7 слідує, що така розглянута та за результатами розгляду заявнику надано відповідь, якою відмовлено у внесенні таких відомостей.

При дослідженні змісту заяви слідчим суддею встановлено, що у ній ОСОБА_3 обґрунтовує наявність достатніх підстав вважати щодо можливого вчинення ОСОБА_4 , який перебуває у злочинній змові з посадовими особами та працівниками Державної податкової служби України, територіальних органів ДПС України, Державної митної служби України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, ТУ БЕБ у Львівській області, використовуючи ряд власних та підконтрольних юридичних осіб, їх керівництво, створив організовану злочинну групу, з метою незаконного виробництва, контрабанди, незаконної продажі підакцизних товарів, в тому числі тютюнових виробів, через ряд власних та підконтрольних фірм, в тому числі ТЗОВ «ВТФ» (код ЄДРПОУ 37741731), на території України. Враховуючи наведене вважає, що ОСОБА_4 , створив власну бізнес-структуру, яка використовується останнім, для вчинення ряду кримінальних правопорушень, в тому числі щодо ухилення від сплати податків та легалізації грошових коштів. Однак такі нічим не обгрунтовані.

Слідчим суддею встановлено, що згадана вище діяльність ОСОБА_4 з можливістю впливу останнього на правоохоронні органи, на думку скаржника, є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 201-4, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України,однак така не підтверджена, жодних доказів до скарги так і до заяви про вчинення злочину не долучено.

Беручи до уваги викладене, слідча суддя, проаналізувавши скаргу та заяву ОСОБА_3 від 01.07.2024 року про вчиненнякримінального правопорушення, приходить до обґрунтованого висновку, що така заява носить узагальнений характер, скаржником не наведено ні в скарзі ні в заяві про вчинення кримінального правопорушення жодних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, чи короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведені лише абстрактні узагальнені дані.

Таким чином, викладені у заяві обставини з урахуванням вищенаведеного не можна вважати повідомленням про злочин, оскільки скаржником у поданій заяві не зазначено дати, часу та місця вчинення конкретного кримінального правопорушення, що є необхідним для внесення відомостей до ЄРДР та правильної правової кваліфікацій слідчим.

За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що невнесення уповноваженою особою ТУ ДБР у місті Львові до ЄРДР відомостей, викладених у заяві скаржника, відповідає положенням ч. 1 ст. 214 КПК України, ч. 1 ст.2 та ст. 11 КК України та п. 2 Розділу ІІ Положення, оскільки така заява не містить об`єктивних даних та обставин, що можуть свідчити про вчинення особою конкретного кримінально-караного діяння (не абстрактного), а за такого підстави для задоволення скарги відсутні.

Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1