Рішення № 120469888, 18.07.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа№ 583/3256/24

2-а/583/25/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правиламиспрощеного позовногопровадження (письмовогопровадження)адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

01.07.2024 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.06.2024 інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старший лейтенант поліції Буряк О.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2427281, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. В цій постанові зазначено, що 19.06.2024 о 12.00 год. в м. Суми по вул. Харківській водій керував транспортним засобом (Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_1 ) та на регульованому пішохідному переході здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, при перевірці документів водій не надав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 (а) ПДР. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав 19.06.2024. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектор не повідомив підставу зупинки транспортного засобу, відмовив у наданні для ознайомлення службового посвідчення поліцейського. Крім того, докази здійснення ним правопорушення згідно з ч. 1 ст. 126 КУпАП при розгляді справи поліцейським були відсутні, у п. 4 оскаржуваної постанови зазначено, що водій керував транспортним засобом та на регульованому пішохідному переході здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, в той час коли постанову винесено за порушення п. 2.4 (а) ПДР. Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №2427281 від 19.06.2024, винесену інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, судовий збір покласти на відповідача.

Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.

02.07.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по даній справі. Відповідачу направлено копії ухвали, позовної заяви та доданих документів та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень. Зазначені документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст.286КАС України вручені відповідачу в установленому законом порядку.

11.07.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 19.06.2024 року згідно з розстановкою сил та засобів роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Сумській області ДПП) інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 спільно з інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м. Суми. Під час несення служби у відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. 19.06.2024 року близько 11 год. 45 хв. водій керуючи транспортним засобом OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід по вул. Харківська поблизу буд. № 2/2 в м. Суми на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п 8.7.3 е Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР). Правопорушення було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, відеозапис IMG_9786 00:00:08. зупинка транспортного засобу Позивача працівниками поліції відбулася через порушення Позивачем вимог ПДР України. ОСОБА_2 , керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив суть правопорушення, попросив надати для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідно до п. 2.4 а ПДР України. ОСОБА_2 пояснив Позивачу, що він порушив вимоги п. п 8.7.3 е ПДР, а саме: керуючи транспортним засобом OPEL COMBO, державний номерний знак НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід по вул. Харківська поблизу буд. № 2/2 в м. Суми на заборонений червоний сигнал світлофора, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. Порушення вимог п 8.7.3 е ПДР, скоєне Позивачем, зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR, відеозапис IMG_9786. Однак, на законну вимогу поліцейського Позивач не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційному документі на транспортний засіб, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471549, Clip 1- 00:08:08; 00:08:40.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Оскільки суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,надав відзив, а тому у відповідності до положень ст.ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, ст. 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст. 262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи та мотиви суду.

Встановлено, що 19.06.2024 інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції Буряком О.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2427281 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови 19.06.2024 о 12.00 год. по вул. Харківській в м. Суми ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_1 , та на регульованому пішохідному переході здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, при перевірці документів водій не надав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9Кодексу Українипро адміністративніправопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог п. 8, п. 11 ч. 1 ст.23Закону України«Про Національнуполіцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст.14Закону України«Про дорожнійрух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями ст. 222Кодексу Українипро адміністративніправопорушення визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачені, зокрема, статтею 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Диспозицією ч. 1 ст. 126 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно з вимогами ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

В п. 1.3. Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з п. 2.1 (а, б) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, з дослідженого судом відеозапису, наданого представником відповідача вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним порушення і під час зупинки його інспектором поліції та вимагав на місці зупинки надати йому докази такого порушення, хоч на місці зупинки інспектор поліції не представив таких доказів.

Судом ретельно перевірено та досліджено відеозапис, який надано представником відповідача разом з відзивом в обґрунтування заперечень.

Наданий суду представником відповідача відеозапис суд не може прийняти до уваги, оскільки він не підтверджує повною мірою фактичних обставин справи, з нього неможливо достеменно встановити марку, номерний знак та особу водія, так як на ньому чітко не зафіксовано, що саме автомобіль Opel Combo НОМЕР_1 під керуванням саме ОСОБА_1 здійснив рух на червоне світло світлофора, і що то саме позивач був водієм того автомобіля, а лише зафіксовано рух автомобіля білого кольору, що не підтверджує доводи відповідача в належний спосіб. Інші доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не заслуговують на увагу суду з вищевикладених підстав.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч вимогам ч. 2ст. 77 КАС Українивідповідачем не надано доказів, що саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Combo днз НОМЕР_1 допустив порушення ПДР, здійснив рух на заборонений сигнал світлофора, а тому не встановлено судом законних підстав для зупинки водія в тій ситуації, що викладена у матеріалах справи. З дослідженого відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , однак доказів порушення ним ПДР, які були б законною підставою для зупинки водія в тій ситуації, суду не надано в розумінні положень ст. 251 КУпАП. Твердження представника відповідача про те, що позивач допустив порушення суд не приймає до уваги, оскільки це лише припущення відповідача, на підтвердження вказаної позиції суду не надано належних, допустимих та переконливих доказів. Відеозапис, на який посилається представник відповідача, не містить беззаперечних доказів, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, і що саме той транспортний засіб під його керуванням здійснив рух на заборонений сигнал світлофора.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

При цьому варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, суд відхиляє, оскільки, викладені обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновок суду.

Аналізуючи докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відповідачем не надано достатніх, належних доказів у підтвердження правомірності прийнятого рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2427281 від 19 червня 2024 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 18.07.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Т.О. Ярошенко