Ухвала суду № 120469510, 19.07.2024, Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1304/24

н.п.2-ві/599/1/24

У Х В А Л А

"19" липня 2024 р.

Суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Іваницький О.Р. розглянувши заяву представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про відвід,-

ВСТАНОВИВ:

Зборівським районним судом розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільської окружної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

17 липня 2024 року до суду надійшла заява від представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про відвід судді, головуючого по справі В.Снігурського з підстав, що ним попередньо розглядалось кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ухвалено виправдувальний вирок, що є підставою для сумнівів у об`єктивності судді при розгляді цивільної справи.

Згідно з частинами першою, другою, третьою та сьомою ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Ухвалою судді В.Снігурського заяву представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 17 липня 2024 про відвід передано для автоматизованого розподілу для визначення в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Підставою передачі для вирішення заяви про відвід судді іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість поданої відповідачем заяви про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2024 року визначено суддю О.Іваницького.

Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді

Частиною другою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з частиною третьою статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість та необ`єктивність.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Важливо зазначити, що відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Так, за змістом положень п. 2.3 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Застосування Бангалорських принципів поведінки судді, зокрема положень щодо незалежності судових органів, об`єктивності, чесності та дотримання етичних норм, спонукає до того, що судді слід виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів.

Разом з тим, заява про відвід судді не містить належних доводів та обгрунтувань, які б могли свідчити про вчинення головуючим суддею дій, що, в свою чергу, могли слугувати підставою для позбвлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у даній справі.

Як слідує зі змісту заяви представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській област про відвід судді, остання обґрунтована існуванням обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді В. Снігурського. Зокрема, заявник вказала, що суддя не може розглядати цивільну справу та підлягає відводу, оскільки вона заінтересована в результатах розгляду справи та є сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Вказані доводи вважаю необґрунтованими, оскільки мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються незгоди з процесуальними рішеннями судді.

При цьому, частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вважаю, що обставини, на які посилається заявниця у заяві про відвід судді, не доводять наявності визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.

Таким чином за результатами розгляду заяви представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про відвід, не встановлено існування будь-якої з підстав, зазначених у статтях 36 - 37 ЦПК України, для відводу судді В.Снігурського

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 41 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про відвід судді В.Снігуського від розгляду цивільної справи № 599/1642/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Тернопільської окружної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Зборівського

районного суду Іваницький О.Р.