Рішення № 12046818, 21.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2010 р.Справа № 20/1652-10 за позовом Закритого акціонерного товариства „АВ –Фарма” м. Київ

до Приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький

про стягнення 23259,98 грн.

суддя С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: Мельничук В.А. - за довіреністю №61 від 24.09.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 21557,61 грн. заборгованості за отриманий товар відповідно до договору №16 від 03.02.2010р., 240,36 грн. –3% річних, 1462,01 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 16 вересня 2010 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 20/1652-10.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2010р. розгляд справи відкладено в зв’язку з не з’явленням відповідача в судове засідання.

Представник відповідача в засідання суду не з’явився.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Неявка в судове засідання господарського суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі докази рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ЗАТ „АВ-Фарма” (позивач) та ПП „Ларго” (відповідач) укладений договір №16 від 03.02.2010р. на поставку медикаментів, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу лікарські засоби, у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними, що є невід’ємними частинами цього договору, а відповідач зобов’язався прийняти товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.

Позивач згідно видаткових накладних № а/31 від 01.02.10р. на суму 14967,30 грн., № а/128 від 31.03.10р. на суму 7934,15 грн. поставив відповідачу медикаментів всього на суму 22901,45 грн.

Відповідач - ПП „Ларго” повернуло позивачу ЗАТ „АВ –Фарма” по накладній №13 від 09.04.10р. медикаменти на суму 1343,84 грн.

Відповідно до п.5.3 даного договору оплата кожної партії товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 60 календарних днів з дати постачання товару, з правом повернення. Покупець також має право на попередню оплату товару.

Відповідач зобов’язаний був розрахуватися за лікарські засоби до 1 червня 2010р.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 21557,61 грн., що підтверджується розрахунком.

Позивач на адресу відповідача надіслав лист –вимогу про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.8.2 договору за порушення порядку оплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов’язання за кожний день прострочки.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 04.04.2010р. по 07.09.2010р. в сумі 1462,01 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 04.04.2010р. по 07.09.2010р. в розмірі 240,36 грн.

В зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 23259,98 грн. в т.ч.: 21557,61 грн. основного боргу, 1462,01 грн. пені, 240,36 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 22901,45 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов’язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 1343,84грн.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 21557,61 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.2 договору, за порушення порядку оплати відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов’язання за кожний день прострочки.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1462,01 грн. пені за період з 04.04.2010р. по 07.09.2010р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 240,36 грн. - 3% річних.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості згідно договору №16 від 03.02.2010р. у розмірі 23259,98 грн. підлягає задоволенню.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „АВ –Фарма” м. Київ до Приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький про стягнення 23259,98 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Ларго” (м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе,23, код 30318756) на користь Закритого акціонерного товариства „АВ –Фарма” м. Київ, Кловський узвіз,14-А, код 24736125) –21557,61 грн. (двадцять одна тисяча п’ятсот п’ятдесят сім гривень 61 коп.) заборгованості, 240,36 грн. (двісті сорок грн.. 36 коп.) 3% річних, 1462,01 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят дві гривни 01 коп.) пені, 232,60 грн. (двісті тридцять дві грн. 60 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя