Рішення № 12046531, 11.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 22/1622-10 за позовом: Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діарела", м. Хмельницький

про стягнення 3874,57 грн.

Суддя                     Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: Ялівчук А.А. - представник за довіреністю № 15/09 від 11.01.2010 р.

відповідач: Матус М.І. - директор товариства (присутня в судовому засіданні 27.09.2010 р.)

Повний текст рішення підписано та складено 11.10.2010 р.

Рішення приймається 11.10.2010р. оскільки в судовому засіданні 27.09.2010р. оголошено перерву.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до господарського суду яким просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2009р. по 01.08.2010р. в сумі 3370,77 грн., 114,68 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 51,70 грн. - 3% річних, 337,42 грн. пені. Як на підставу позовних вимог посилається на укладений між ними договір на постачання теплової енергії від 02.11.06 № 1239/635 та неналежне виконання його умов щодо своєчасної сплати за спожиту теплову енергію, рахунки: №635 від .2009 р. на суму грн., №635 від 22.10.2009 р. на суму 259,83грн.,№635 від 23.11.2009 р. на суму 821,08грн.,№635 від 22.12.2009 р. на суму 821,08грн.,№635 від 25.01.2010 р. на суму 1491,45грн.,№635 від 22.02.2010 р. на суму 1413,50 грн.,№635 від 24.03. 2010 р. на суму 1013,36грн.,№635 від 21.04. 2010 р. на суму 452,11 грн.

Представником позивача в судове засідання 11.10.2010р. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 2770,77грн. заборгованості.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов в якому зазначає, що в частині стягнення основного боргу та пені невірно визначену суму обґрунтовуючи наступними доказами та розрахунками: станом на 02.09.2010р. ( дату отримання відповідачем позовної заяви) основний борг за період з 01.10.2009р. по 01.09.2010р. становить 2770,77 грн., а не 3370,77 грн., оскільки 20.08.2010р. відповідачем було здійснено оплату в сумі 600,00 грн., що підтверджується квитанцією. Відповідач зазначає, що позивач неправильно нарахував пеню за період з жовтня 2009р. по серпень 2010р. тобто за 11 місяців. Також звертається увага суду на те, що в зв'язку із кризовим і важким фінансовим станом, неможливістю здійснювати оплату за теплопостачання, відповідач попередньо - 12.08.2009 р. - ще до виникнення заборгованості звертався до позивача письмово з проханням розірвати договір та від'єднати приміщення від теплопостачання, але відповідь була негативна, тому відповідач був завідомо поставлений позивачем в обтяжливі і вкрай невигідні для себе умови. Підсумовуючи наведене, відповідач погоджується сплатити основний борг в сумі 2770,77 грн. та відшкодувати понесені судові витрати : 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат за ІТЗ. Просить суд зменшити загальний розмір неустойки до 50 грн. ( із 3% річних в сумі 51,70 грн., нарахування за індексом інфляції в сумі 114,68 грн., пені в сумі 46,94 грн.).

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

02.11.2006р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" , м. Хмельницький та відповідачем був укладений Договір на постачання теплової енергії №1239/635, згідно з яким Позивач постачає Відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (розділ 2 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (розділ 3 договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (розділ 4 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (розділ 7 договорів).

Договір набуває чинності з 01.11.06 та діє до 01.11.07. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Заяв про припинення дії договору від 02.11.06 р. або зміни його умов у 2006-2010рр. не надходило.

Між сторонами було підписано додаток 1 до договору від 02.11.06 № 1239/635, яким сторони погодили загальну площу опалення –98,5 м 2 та тариф –3,10 грн.

Сторонами також було підписано додаток 3 до договору від 02.11.06 № 1239/635, яким сторони погодили умови припинення подачі теплової енергії.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем (міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго") виставлено рахунки: №635 від 22.10.2009 р. на суму 259,83грн.,№635 від 23.11.2009 р. на суму 821,08грн., №635 від 22.12.2009 р. на суму 821,08грн.,№635 від 25.01.2010 р. на суму 1491,45грн., №635 від 22.02.2010 р. на суму 1413,50 грн., №635 від 24.03. 2010 р. на суму 1013,36грн., №635 від 21.04. 2010 р. на суму 452,11 грн., всього на загальну суму 6272,41 грн.

Також судом встановлено що до жовтня 2010 р. заборгованість відповідача становила 18,36 грн.

На виконання вимог договору відповідачем сплачено 600,00 грн. за надані послуги з теплопостачання за період –згідно квитанції від 20.08.2010р.

На виконання вимог договору відповідачем сплачено 520,00 грн. за надані послуги з теплопостачання за період –12.2009, 600,00 грн. –за період - 01.2010р., 800,00 грн. - за період - 03.2010, 1000,00 грн. - за період - 05.2010р.згідно довідки, виданої начальником сервісного центру міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго".

В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в розмірі 2770,77грн в добровільному порядку, тому позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1,2,7 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Проаналізувавши умови укладеного між Міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" та відповідачем договору на відпуск теплової енергії №1239/365 від 02.11.06, суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 2770,77 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором, додатками №№ 1, 3 до договору від 02.11.06 № 1239/635 та рахунками: №635 від 22.10.2009 р. на суму 259,83грн., №635 від 23.11.2009 р. на суму 821,08грн., №635 від 22.12.2009 р. на суму 821,08грн.,№635 від 25.01.2010 р. на суму 1491,45грн.,№635 від 22.02.2010 р. на суму 1413,50 грн., №635 від 24.03. 2010 р. на суму 1013,36грн.,№635 від 21.04. 2010 р. на суму 452,11 грн. тощо.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в повному об'ємі не надано.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 35 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 2770,77 грн. Отже, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При прийнятті рішення судом приймається до уваги, що відповідач визнав зменшені позовні вимоги у повному об'ємі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діарела", м. Хмельницький про стягнення 2770,77 грн. задовольнити.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Діарела" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,2, код 22767371) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, Пересипкіна, 5, код 03356571) 2770,77 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят гривень 77 коп.) основного боргу, 102,00 грн. ( сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу. Секретар судового засідання. Свіжа О.О.

повний текст рішення підписано та складено 11.10.2010 р.