Рішення № 120460998, 18.07.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2024 р. справа № 300/4190/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо обмеження максимального розміру пенсії та зобов`язання здійснити з 01.03.2024 відповідний перерахунок з урахуванням індексації пенсії в 2024 році і виплату проіндексованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, орган пенсійного фонду, орган Пенсійного фонду України, Пенсійний орган, Головне управління ПФУ в області, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, Управління), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не виплати з 01.03.2024 позивачу, перерахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (надалі по тексту також Постанова №185, постанова Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024) пенсії, у розмірі 39 388,58 гривень, без обмеження її максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії з 01.03.2024 ОСОБА_1 перерахованої відповідно до Постанови №185 пенсії, без обмеження її максимальним розміром, у розмір 39 388,58 гривень з урахуванням проведених пенсійних виплат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також Закон №2262-XII), розмір якої, на час призначення пенсії (червня 2014 року) обчислений із 80% складу грошового забезпечення.

На виконання рішення суду від 21.10.2022 у справі №300/2341/22 Управління провело перерахунок пенсії позивача з 01.05.2023 в загальному розмірі 35 588,58 гривень, проте пенсія виплачується із застосуванням обмеження її максимальним розміром 25 934,21 гривень.

В подальшому, реалізовуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", Управління провело індексацію пенсії позивача, проте пенсія виплачується із застосуванням обмеження її максимальним розміром в сумі 25 934,21 гривень.

Після чого, відповідач 04.03.2024 виконав рішення суду від 16.11.2023 у справі №300/7077/24, відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача пенсію нараховано в розмірі 39 388,58 гривень, а фактично виплачується 35 588,58 гривень.

Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягає на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.

У зв`язку із вказаним, виплату пенсії з 01.03.2024 з обмеженням максимальним розміром пенсії позивач оскаржує в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 (а.с.43) відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

18.06.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив від 13.06.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову (а.с.47-80). У відзиві представник відповідача зазначила, що Постанова №185 відсилає до встановленого законом поняття максимального розміру пенсії.

Максимальний розмір пенсії визначений статтею 2 Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI зі змінами, та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач вважає, що зазначена норма діяла у березні 2024 року та відповідно підлягала застосуванню під час проведення позивачу індексації пенсії.

При цьому, відповідач вказує, що пенсія позивачу не обмежувалась виплатою у максимальному розмірі, а тільки проводилась виплата пенсії без урахування індексації передбаченої Постановою №185.

Відтак, вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.47-53).

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває з 2014 року на обліку в Головному управлінні ПФ України в області як колишній співробітник Міністерства внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується долученим до відзиву матеріалами пенсійної справи №0903003416 (МВС) щодо призначення пенсії, протоколами та розрахунками за пенсійною справою і не заперечується сторонами (а.с.55-81).

На виконання постанов Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 (надалі по тексту також Постанова №103, постанова Уряду від 21.02.2018 за №103, постанова Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 за №103) та "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 за №988 (надалі по тексту також Постанова №988, постанови Кабінету Міністрів України №988), відповідно до статті 63 Закону №2262-XII ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача, на підставі відомостей довідки, виданої СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій 11 207,46 гривень, оформленої за нормами, чинними на 01.03.2018, за прирівняною посадою до тієї, яку позивач займав на день звільнення, що підтверджується довідкою №3032/8-18 від 20.03.2018 і протоколом за пенсійною справою від 28.03.2018 (а.с.64, 65).

Такий перерахунок проведено з 01.04.2018, виходячи із 80% розміру грошового забезпечення, внаслідок чого розмір пенсії становив 9 414,26 гривень.

Надалі, рішенням суду від 11.11.2021 у справі №300/4814/21, яке набрало законної сили 14.12.2021, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 відповідно до довідки наданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 23.06.2021 за №1071 про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням раніше проведених виплат (https://reestr.court.gov.ua/Review/100997481).

Відомості у довідці №1071 від 23.06.2021 внесені згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №988, за листопад 2019 року, за прирівняною посадою поліцейського (на день звільнення зі служби), за змістом якої грошове забезпечення, становить всього 30 874,06 гривень (а.с.70).

Після перерахунку, на виконання рішення суду у справі №300/4814/21, загальний розмір пенсії склав 25 934,21 гривень, виходячи із 70% розміру грошового забезпечення, а фактично виплачений в сумі 19 340,00 гривень (а.с.69).

Зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, загальний нарахований розмір якої склав 29 565,65 гривень, а фактична виплата проводилася в сумі 19 340,00 гривень (а.с.71).

Застосовуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" позивачу з 01.03.2023 проведено індексацію пенсії, у зв`язку із чим загальний нарахований розмір склав 31 365,00 гривень, при цьому виплату здійснено в сумі 20 930,00 гривень (а.с.72).

Згодом, рішенням суду від 21.10.2022 у справі №300/2341/22, яке набрало законної сили за наслідками апеляційного оскарження 05.04.2023, серед іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.74). Позивачу з 01.05.2023 проведено перерахунок пенсії, загальний нарахований розмір якої склав 35 588,58 гривень, а фактична виплата проводилася в сумі 25 934,21 гривень (а.с.73).

Як свідчать матеріали пенсійної справи позивача, орган пенсійного фонду на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 здійснив позивачу індексацію пенсії, внаслідок чого:

- загальний нарахований розмір пенсії склав 37 388,58 гривень (розрахований із грошового забезпечення станом на листопад 2019 року в розмірі 30 874,06 гривень);

- фактична виплачена, із застосуванням обмеження її розміру, в тому числі десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, становила 25 934,21 гривень (а.с.75).

Рішенням суду від 16.11.2023 у справі №300/7077/23, яке набрало законної сили 07.03.2024, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, та з 01.03.2023 з урахуванням нарахованої індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 за №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів (а.с.77-78).

Так, на підставі рішення у справі №300/7077/23 (а.с.76), орган пенсійного фонду перерахував пенсію позивача, у зв`язку із проведенням якого з 01.04.2024 нарахований розмір пенсії склав 39 388,58 гривень, обчисленої із грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року (30 874,06 гривень), а фактичну виплату пенсії здійснено із обмеженням максимальним розміром в сумі 35 588,58 гривень (а.с.76).

ОСОБА_1 звернувся 09.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2024 та з виплатою індексації за 2024 рік (а.с.23), у відповідь на яку, листом від 07.05.2024 відповідач повідомив позивача, що розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 з урахуванням проведеної індексації відповідно до вимог Постанови №185 та рішення суду у справі №300/7077/23 становить 39 388,58 гривень, однак виплата здійснюється в розмірі 35 588,58 гривень, який був обчислений на виконання рішення суду у справі №300/2341/22.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в результаті проведеного перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 01.03.2024 із обмеженням її максимальним розміром в сумі 35 588,58 гривень ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи вимоги позивача в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, суд в першу чергу відзначає, що не підлягає дослідженню в цій справі питання виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 у справі №30/2341/22 та від 16.11.2023 у справі №300/7071/23, так як таке вирішується за правилами статті 382 чи статті 383 КАС України.

Разом з тим, у справі №300/7071/23 суд не досліджував питання виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2024, в тому числі із урахуванням індексації, нарахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вирішуючи позовні вимог в частині зобов`язання здійснити з 01.03.2024 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд керується наступними аргументами.

За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

У даній справі не є спірними обставини із перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розміру грошового забезпечення визначеного станом на листопад 2019 року позивача, визначеного у такій довідці, а також виконання рішення суду у справі №300/7077/23, в тому числі в силу вимог частини 4 статті 78 КАС України.

Спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2021, 2022, 2023 і 2024 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.07.2021 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 2 093,00 гривень, з 01.01.2024 2 361,00 гривень.

Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.07.2020 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 20 930,00 гривень, з 01.01.2024 23 610,00 гривень.

Станом на день виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2024) та розгляді справи по суті такий розмір становить 23 610,00 гривень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).

Відтак, в досліджуваному випадку, виходячи із змісту сформованих і заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, недотриманням прав позивача є не нарахування і не виплата з 01.03.2024 індексації його пенсії за 2024 рік, та виплата пенсії з обмеження її максимальним розміром, із грошового забезпечення визначеного у довідці за №1071 від 23.06.2021 станом на листопад 2019 року.

Як свідчать протоколи за пенсійною справою від 01.03.2024 (оформленого на виконання Постанови №185) і від 01.04.2024 (оформленого на виконання рішення суду від 16.11.2023 у справі №300/7077/23, яке набрало законної сили 07.03.2024), ОСОБА_1 відповідач проводить виплату пенсії:

- із обмеженням максимальним розміром в сумі в сумі 25 934,21 гривень, за умови загального нарахування 37 388,58 гривень, обчисленої із грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року (30 874,06 гривень), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік (24 699,25 х 0,140; 28 157,15 х 0,197; 29 657,15 х 0,0796) в сумах 3 457,90 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень (а.с.75);

- із обмеженням максимальним розміром в сумі 35 588,58 гривень за умови загального нарахування 39 388,58 гривень, обчисленої із грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року (30 874,06 гривень), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік (24 699,25 х 0,140; 28 157,15 х 0,197; 29 657,15 х 0,0796) в сумах 3 457,90 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень (а.с.76).

При цьому, суд вказує, що відповідно до останнього протоколу який міститься в матеріалах справи від 31.05.2023 за пенсійною справою №0903003416 (МВС) відповідачем з 01.05.2024 забезпечено нарахування позивачу пенсії в розмірі 39 388,58 гривень з урахуванням індексації за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік (24 699,25 х 0,140; 28 157,15 х 0,197; 29 657,15 х 0,0796) в сумах 3 457,90 гривень, 1 500,00 гривень і 1 500,00 гривень відповідно, та щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень, із застосування обмеження в сумі 35 588,58 гривень, що свідчить про чергове застосування обмеження фактичної виплати пенсії до розміру її нарахування (а.с.79).

Як вже відзначено вище, коментований перерахунок, не охоплений рішенням суду від 16.11.2023 по справі №300/7077/23, а тому є спірним та не вирішеним в судовому порядку.

Таким чином, судовому захисту і вирішенню позовних вимог підлягає період з 01.03.2024, так як за цей період дійсно мало місце наявність порушеного права ОСОБА_1 в частині виплати йому пенсії в повному розмірі її нарахування.

Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згодом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.

Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону №3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин (з 01.03.2022) наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.

В контексті спірних правовідносин суд також враховує те, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21):

- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року;

- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- Верховній Раді України привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Таким чином, пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) зобов`язано Верховну Раді України привести нормативне регулювання у певну відповідність, а тому до приведення законодавства у відповідність із Конституцією України та Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 Управління не наділене правом застосовувати висновки щодо того чи є той чи інший пенсіонер тим "хто перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".

Суд констатує, що ОСОБА_1 не надав докази, зміст яких би засвідчував, що останній відноситься/відносився до категорії осіб "які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року".

Попри вказане, станом на день ухвалення рішення у даній справі (18.07.2024), Верховна Рада України ще не виконала пункт 3 рішення рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21).

Зрештою, спірні приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України 12.10.2022 Рішення №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021.

На час подання позову (27.05.2024) і вирішення даного спору (18.07.2024) визначений Конституційним Судом України строк вже минув.

Незважаючи на сформовані висновки суду в даній справі слід відмітити, що за обставин нарахування ОСОБА_1 з 01.03.2024 в судовому порядку загального розміру пенсії в сумі 39 388,58 гривень, не переконання суду, в порівнянні із середньостатистичним розміром пенсії громадян України, станом на вказану календарну дату, в такому ж віці і з таким же стажем (вислугою років), не може в розумінні Постанови №118, Постанови №168 і Постанови №185 вважатися "особою із найбільш вразливої верстви населення", яка потребує саме такого соціального захисту зі сторони держави в період дії воєнного стану.

Так як така типова категорія справ, яка вирішується у даному випадку, неодноразово переглянута по суті судом касаційної інстанції, про що заначено вище, суд у даній справі керуються приписами частини 5 статті 242 КАС України, за містом яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приймаючи рішення у даній справі та вирішуючи по суті позовні вимоги за обраним способом захисту порушеного права, суд, поряд з вказаним вище, також зважає на такі власні аргументи.

Судом вже відзначено, що з 01.03.2024 так і з 01.04.2024 на виконання рішення у справі №300/7077/23, при перерахунку пенсії позивача нарахована як індексація за 2022, 2023, 2024 роки, так і усі інші надбавки та доплати. Зміст таких протоколів не містить відомостей, що саме не виплачується в повному обсязі чи виплачується частково, в тому числі чи обмежено виплату саме в частині індексації.

В сукупності вказаного, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.03.2024 згідно відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, в тому числі із урахуванням індексації та усіх інших надбавок і підвищень, відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.03.2024 суми пенсії.

При цьому, суд вказує, визначений позивачем в прохальній частині спосіб відновлення порушеного права, а саме в сумі 39 388,58 гривень, яка визначена на виконання рішення суду у справі №300/7077/23 не є належним, який повинне вирішуються за правилами статті 382 чи статті 383 КАС України. А відтак, підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Більше того, фіксування резолютивною частиною рішення суду розміру пенсії саме в сумі 39 388,58 гривень, може обмежити наступну виплату пенсії, яка збільшиться в результаті чергового її перерахунку у встановленому порядку.

Мотивувальна частина рішення суду містить висновки про необхідність здійснення з 01.03.2024 і з 01.04.2024 виплати пенсії в загальному розмірі її нарахування 37 388,58 гривень та 39 388,58 гривень відповідно, і такого, на переконання суду, є достатнім для розуміння відповідачем змісту своїх дій/прийняття рішень для виконання рішення суду та відновлення порушеного права позивача на виплату пенсії без обмеження її виплати максимальним розміром.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Так як заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а позивач згідно з квитанції за №0.0.3670819782.1 від 27.05.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 2 422,40 гривень (а.с.7), то на користь позивача підлягає стягнення із відповідача 1 695,68 гривень судових витрат, що пропорційно становить 70% від задоволених позовних вимог.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 при здійсненні на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2024 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.03.2024 на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2024 рік, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 695,68 (одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018.

Суддя Чуприна О.В.