Рішення № 12046028, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10 Справа№ 6/165(2010)

За позовом: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

про: демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Василюк М.Р.

від відповідача: ОСОБА_3

Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради про зобов”язання субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 30.09.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.10.2010р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 18.10.2010р. розгляд справи відкладено на 02.11.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача проти позовних вимог належним чином не заперечив, письмового пояснення на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

В травні 2010 року працівниками відділу соціально-економічного розвитку Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради встановлено, що відповідачем субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно встановлено літній майданчик біля об”єкту ресторанного господарства (“Чебуречна”) за адресою: АДРЕСА_1. Дозвіл на встановлення літнього майданчика управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради відповідачеві не видавався.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та пункту 1.3. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. (надалі порядок) (з наступними змінами і доповненнями), дозволи на встановлення літніх майданчиків видає управління архітектури департаменту містобудування (Львівської міської ради) на підставі позитивних висновків комісії з видачі дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків.

Відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є, зокрема, договори та інші правочини, акти цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов”язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Нормами ч.1 ст.13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов”язковими до виконання на відповідній території. Згідно з ч.1 ст.73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов”язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об”єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Згідно п.п.6.4., 6.4.1 “Порядку отримання дозволів на встановлення літніх майданчиків у м.Львові біля об"єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності”, самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Згідно п. 3.8.7. “Правил благоустрою і утримання території м.Львова”, затверджених ухвалою Львівської міської ради №816 від 26.10.2000 р., самовільно встановлені споруди побутово-торговельного призначення і спеціальні конструкції зовнішньої реклами, після закінчення терміну дії дозволу повинні бути демонтовані без нагадування, або перереєстровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу, після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими. В силу п.3.8.8 Правил, самовільно встановлені споруди побутово-торговельного призначення підлягають примусовому демонтажу. Примусовий демонтаж самовільно встановлених побутово-торговельних споруд здійснюють житлово-комунальні органи районних адміністрацій за розпорядженнями голів районних адміністрацій (п.3.8.9 Правил).

31.05.2010р. головою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради було прийняте розпорядження за №301 “Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на вул.Липинського, 60” та зобов”язано відповідача демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за вказаною адресою в термін до 05.06.2010р. Дане розпорядження не скасовано, доказів визнання його нечинним суду не надано.

11.06.2010р. комісією у складі працівників відділу соціально-економічного розвитку районної адміністрації та представника КП “Адміністративно-технічне управління” виявлено, що відповідачем літній майданчик не демонтовано, що підтверджується актом від 11.06.2010р. (долучено до матеріалів справи).

Пунктом 4.1 Порядку визначено, що контроль за дотриманням цього порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Згідно з пунктом 4.2.3 Порядку демонтажу підлягають самочинно встановлені майданчики. Районні адміністрації забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду.

Як вбачається з акту обстеження відкритих літніх майданчиків, розміщених на території Шевченківського району м.Львова від 05.08.2010р. відповідач в добровільному порядку розпорядження Шевченківської районної адміністрації не виконав. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, зобовязання, цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно п.6.2 “Порядку отримання дозволів на встановлення літніх майданчиків у м.Львові біля об”єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності", районні адміністрації звертаються до суду з позовами про демонтаж літніх майданчиків та забезпечують їх демонтаж на підставі рішення суду.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, літній майданчик підлягає демонтажу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов”язати субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1) за власні кошти демонтувати самочинно встановлений літній майданчик, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів, вул. Липинського,11 ідент. код 04056115) 85 грн. 00коп. державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя