Рішення № 12045944, 07.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.09                                                                                           Справа№ 16/149

Господарський суд Львівської області в складі судді Іванчук С.В. при секретарі судових засідань Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Берта СВ”, м .Львів

До відповідача: Дочірнього підприємства „Товариства з обмеженою відповідальністю УРС „Єврогурт”, м.Львів

про стягнення 14480,94грн. заборгованості

За участю представників:

Від позивача : Балобанов О.В.--представник

Від відповідача: не з”явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

          Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю „Берта СВ”,м.Львів заявлено позов до Дочірнього підприємства „Товариства з обмеженою відповідальністю УРС „Єврогурт”, м.Львів про стягнення 13054,06грн. основного боргу, 1426,88грн. пені .

          Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.09р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, докази витребувані судом представив, надав оригінали документів для огляду.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №№4563605, жодних клопотань чи заяв від відповідача на адресу суду не поступало.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

29.01.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Берта СВ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ТзОВ”УРС Єврогурт” (покупець), укладено договір № 2056, згідно до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність Покупця продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції" та/або Прайс - листа, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Предметом цього договору є товар, який є у продавця на момент укладення договору, а також товар, який буде придбаний продавцем протягом терміну дії цього договору.. Відповідно до п.1.7 договору №2056 від 29.01.06р. покупець зобов'язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту прийняття цього товару.

          Товариством з обмеженою відповідальністю Берта СВ»передано товар Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП ТзОВ ”УРС Єврогурт”, що підтверджується товарно-транспортними накладними №007850 від 1009.08р. на суму 8181,30грн., № 008087 від 17.09.08р. на суму 2062,46грн., №008308 від 24.09.08р. на суму 2611,80грн.,№ 008537 від 01.10.08р., №008781 від 08.10.08р. на суму 3849грн.           У зв”язку із лише частковою оплатою за поставлений товар у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 13054,06грн..

          Товариством з обмеженою відповідальністю «ДП ТзОВ ”УРС Єврогурт” надано позивачу гарантійний лист №97 від 30.12.08р., в якому відповідач станом на 30.12.08р. визнає заборгованість в загальній сумі 16254грн та гарантує повне погашення заборгованості перед позивачем згідно до графіку з 05.01.09р. по 14.01.09р.

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Берта СВ»надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП ТзОВ ”УРС Єврогурт” претензію №6/128 від 20.05.09р.,що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 811633, в якій позивач просить оплатити заборгованість в розмірі 13054,06грн, однак остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

          Дослідивши представлені суду товарно-транспортні накладні №007850 від 1009.08р. на суму 8181,30грн., № 008087 від 17.09.08р. на суму 2062,46грн., №008308 від 24.09.08р. на суму 2611,80грн.,№ 008537 від 01.10.08р., №008781 від 08.10.08р. на суму 3849грн., судом встановлено, що останні містять посилання на договір № 2056 від 29.12.06р., зокрема як підставу для здійснення господарських операцій. Інших доказів в підтвердження поставки товару згідно вказаних накладних на підставі договору № 2056 від 29.01.06р.не надано , договору № 2056 від 29.12.06р., який зазначений у накладних, суду не представлено. Як вбачається із долучених виписок із банківського рахунку позивача, відповідачем здійснювалась часткова оплата боргу із призначенням платежу : „ оплата за продукти харчування зг. догов. 004/6 від 09.02.06р. З наведених обставин вбачається, що між сторонами існували інші договірні стосунки. Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність посилань у накладних на договір № 2056 від 29.01.06р., та інших доказів в матеріалах справи, які б підтвердили, що поставка товару згідно вказаних накладних відбулася на виконання умов договору № 2056 від 29.01.06р, відсутні правові підстави для нарахування пені на підставі умов даного договору (договору № 2056 від 29.01.06р) . З огляду на те , що суд ухвалою витребовував в порядку ст.38 ГПК України докази в підтвердження поставки товару згідно до долучених накладних на підставі договору № 2056 від 29.01.06р. та у зв”язку із неподанням останніх, суд прийшов до висновку позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1426,88грн. залишити без розгляду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачені форми правочину, згідно, якої волевиявлення сторін можливе як в усній так і в письмовій формі. Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно до ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Станом на день прийняття рішення заборгованість за отриманий товар на підставі вищезазначених накладних, відповідачем не оплачена та становить 13054,06грн. основного боргу.

          В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов не зперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати не представив.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині 13054,06грн основного боргу є обгрунтованими не спростованими та такими , що підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги належить залишити без розгляду. Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-3, 33, 43 49, 75,81, 82-85 ГПК України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „УРС” „Єврогурт” (79040 м.Львів, вул.Каховська,34, ЄДРПОУ 20826400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Берта СВ” (м.Львів,вул.. Шевська,8/1 ЄДРПОУ 32800996) 13054,06грн. –основного боргу, 130,54грн. державного мита, 106,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Видати довідку Товариству з обмеженою відповідальністю „Берта СВ” (м.Львів, вул.. Шевська,8/1 ЄДРПОУ 32800996) на повернення 17,83грн. зайво сплаченого державного мита та 197грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя