Рішення № 120457406, 18.07.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5930/24

Провадження № 2/357/2971/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Фельтіна Н. А.,

За участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Узинської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

22 квітня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява, згідно з якою позивач просить суд: 1) Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Право на даний житловий будинок ОСОБА_3 отримав як спадкоємець першої черги після смерті свого батька ОСОБА_4 (рідного дядька позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та після смерті якого 16 червня 2009 року Узинською міською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 109, однак ОСОБА_3 за життя не встиг належним чином оформити на себе правовстановлюючі документи на спадкове майно. Житловий будинок АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 23 грудня 2003 року державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Пашкевич Л.Г. Позивач, як двоюрідна сестра спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємцем п`ятої черги за законом, оскільки своє майно ОСОБА_3 нікому не заповідав, а рідна тітка спадкодавця ОСОБА_5 не претендує на спадкове майно та не подавала заяву про прийняття спадщину. З метою оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата. На підставі даної заяви приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 63/2022, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено через ненадання документів доказу родинних стосунків з померлим двоюрідним братом ОСОБА_3 ,, про що нотаріусом було видано постанову від 03 серпня 2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 травня 2024 року. Вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду матеріали цивільної справи № 357/506/24 для огляду; витребувало у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун Каріни Анатоліївни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 ; витребувано з Узинської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

21 травня 2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

23 травня 2024 року на адресу суду від державного нотаріуса Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

23 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі Узинської міської ради, за наявними в матеріалах спарив документами.

23 травня 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про надання додаткового часу для підготовки до судового засідання.

Підготовче засідання у справі, призначене на 24 травня 204 року, судом відкладено та повторно призначено на 21 червня 2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 21 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 червня 2024 року.

В судовому засіданні 21 червня 2024 року представник позивача підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив суд її задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

За клопотанням представника позивача, судовий розгляд у справі, призначений на 21 червня 2024 року, судом відкладено на 18 липня 2024 року для виклику в судове засідання позивача та свідків.

В судовому засіданні 18 липня 2024 року позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Допитана в якості свідка позивач ОСОБА_1 показала, що вона проживала по АДРЕСА_2 . Біля неї з матір`ю ОСОБА_6 проживала маті її матері ОСОБА_7 , яка є її бабою. Її матір ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є між собою рідними сестрою та аратом, відповідно вона є двоюрідною сестрою сина ОСОБА_4 - ОСОБА_10 . Її батьки побудували будинок на городі у баби ОСОБА_7 . ОСОБА_11 проживав з батьком у місті Узин, а після смерті батька проживав одиноко у житловому будинку. Після смерті у 2022 році ОСОБА_10 вона похоронила за свої кошти.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 показала суду, що вона є матір`ю позиваки ОСОБА_12 та рідною сестрою ОСОБА_4 . Їх матір була ОСОБА_7 . Дівоче прізвище свідка була ОСОБА_13 , так як матір записала її на прізвище батька, який загину у війни для того, що отримувати матеріальну допомогу. Їх матір померла в своєму будинку в місті Балі Церква, а будинок у якому вона проживала з братом ОСОБА_14 знесли та брату дали квартиру, яку він продавши купив будинок у місті Узин, в якому проживав зі своїм сином ОСОБА_15 . Свого батька вона не знає, так як він загинув у війну. Її записали на прізвище батька для того, що б отримувати грошові кошти, а брата записали на прізвище ОСОБА_16 , через що у неї з рідним братом різні прізвища - її дівоче прізвище було ОСОБА_13 , а брата прізвище - ОСОБА_16 . раніше помер її брат, а після нього помер його син ОСОБА_15 , який одиноко проживав у будинку в місті Узин. Похованням ОСОБА_15 займалася її донька - позивач у справі.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 показала суду що вона є донькою другого чоловіка ОСОБА_5 ., так як її матір померла, а батько вдруге одружився. У ОСОБА_18 було двоє донько - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Вона знає зі слів свого померлого батька про те, що ОСОБА_9 був рідним братом ОСОБА_18 . У ОСОБА_14 був брат ОСОБА_15 , які разом після продажу квартири у місті Біла Церква придбали житловий будинок у місті Узин. ОСОБА_15 трішки працював, після чого почав трішки пити. ОСОБА_21 допомагала ОСОБА_15 на городі, садила та вибирала картоплю, білила хату. У ОСОБА_15 була цивільна дружина, але вона померла. Похованням ОСОБА_15 займалася ОСОБА_19 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_22 показала суду, що позивачка є її колишньою сусідкою та подругою. Позивачку вона знає з 1973 року так як вони проживали поруч по сусідству по АДРЕСА_2 . В 1990 роках будинок. у якому проживала позивачка, було знесена. ОСОБА_23 побудувала свій будинок на городі у ОСОБА_24 . ОСОБА_23 говорила до ОСОБА_24 - мама, і вони були к мама та донька. Вона запитувала ОСОБА_21 про те, чому у ОСОБА_14 інше прізвище, як у неї, на що ОСОБА_21 відповідала, що ОСОБА_14 записала матір на свої прізвище, а її, ОСОБА_21 на прізвище чоловіка, який помер у війну. ОСОБА_14 говорив до ОСОБА_21 - сестра. ОСОБА_21 вийшла заміж за ОСОБА_25 та виїхала з ним в ОСОБА_26 , а її діти залишилися проживати у місті Біла Церква, доки їх будинок не було знесено. ОСОБА_9 з сином ОСОБА_15 після знесення їх житлового будинку, переїхав проживати до квартири на Таращанському масиві, а потім за борги її продав та купив житловий будинок у місті Узин.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Позивач ОСОБА_27 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками, згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .

ОСОБА_30 (дошлюбні прізвища ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . У свідоцтві про народження останньої в графі батьки зазначено прочерки.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і на праві приватної власності мав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_4 народився син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Матір`ю останнього, згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_33 .

Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області 11 серпня 2023 року складено висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_5 , відповідно до якого доповнити відомості про батька дитини - ОСОБА_34 та матір дитини - ОСОБА_7 немає можливості у зв`язку з відсутністю актового запису про шлюб батьків заявниці, який є підставою для внесення відомостей стосовно прізвища, ім`я та по батькові батька та матері дитини.

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Дерун К.А. від 03 серпня 2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 та у проведенні будь-яких дій, пов`язаних видачою свідоцтва про право на спадщину зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надала документів для доказу родинних стосунків з двоюрідним братом ОСОБА_3 .

Державний архів Київської області02 жовтня 2023 року повідомив про відсутність книг реєстрації актів про народження громадян в місті Біла Церква за 1943 рік та про неможливість надати архівну довідку про народження ОСОБА_6 .

Державна міграційна служба України повідомила про встановлення інформації щодо оформлення паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області направило адвокату копії заяв про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_5 , зразків 1974 та 1994 років.

Заяви від 02.03.1996 року, відомості про батьків ОСОБА_5 є нечитабельними згідно заяви від 02.03.1982, ім`я та по батькові батька та матері ОСОБА_5 зазначено як ОСОБА_35 та ОСОБА_36 .

Згідно листа Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 11 грудня 2023 року в заяві про видачу паспорта громадянина України, зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в графі 6 «ім`я, по батькові батька і матір» вказано ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .

Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса зверталася лише ОСОБА_1 .

Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса зверталася лише його син ОСОБА_4 , проте відомостей щодо видачі свідоцтв про право на спадщину матеріали спадкових справ не містять

Судом оглянуто матеріали цивільної справи Білоцерківського міськрайонного суду № 357/506/24, у яких містяться аналогічні докази, які містяться в матеріалах справи, що розглядається судом, та копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у дань відкриття спадщини.

Згідно з вимогами частини першої статті 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); сімейних відносин; відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).

Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Відповідно до частин першої-другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 77, частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

З матеріалів спадкової справи № 63/2022 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкодавець заповіт не складав, інші особи, крім ОСОБА_1 , до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Згідно з усталеною судовою практикою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 554/3192/16-ц; від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18; від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17; від 08 листопада 2023 року у справі № 742/20226/20.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження матері позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_37 , у графі батьки стоять прочерк. Білоцерківський відділ ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області склав висновок про неможливість доповнення відомостей про батьків ОСОБА_5 відомостями про її батька та матір у зв`язку з відсутністю актового запису про шлюб батьків заявниці, який є підставою для внесення відомостей стосовно Прізвищ, імен та по батькові батька та матері дитини.

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. від 03 серпня 2023 року відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 через ненадання у ОСОБА_1 документів для доказу родинних стосунків з померлим ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що окрім допиту в судовому засіданні в якості свідків, які є родичами та подругами позивачки, у справі відсутні будь-які належним чином підтверджені документальні докази родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту родинних відносин між вказаними особами, зокрема факту того, що позивачка є двоюрідною сестрою померлому.

Факт перебування позивачки ОСОБА_1 у родинних стосунках із ОСОБА_3 не може підтверджуватися самими лише показаннями свідків. Показання свідків не можуть вважатися достатніми та достовірними доказами наявності між особами певних родинних відносин.

Правова позиція у подібних за змістом правовідносинах викладена у поставні Верховного Суду від 06 березня 2023 року у справі № 357/6441/21-ц.

За таких обставин, враховуючи те, що між позивачкою та померлим відсутні докази родинних відносин, суд вважає, що не підлягає до задоволення і позовна вимога позивачки про визнання за нею права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Узинської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом- відмовити.

Судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою судового збору, покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Узинська міська рада Білоцерківського району Київської області. Місце знаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, мсто Узин, вулиця Незалежності, будинок 161. Код ЄДРПОУ: 04054990.

Повний текст рішення суду складено 18 липня 2024 року.

Суддя М. М. Бебешко