Ухвала суду № 120455314, 18.07.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №466/2946/24

пр № 2/464/1377/24

У Х В А Л А

18 липня 2024 року м.Львів

Суддя Сихівськогорайонного судум.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», простягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и л а:

Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4363306 від 31 травня 2021 року у розмірі 89500 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 17 квітня 2024 року направлено за підсудністю до Сихівського районного суду міста Львова.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено судді Тімченко О.В.

Розглянувши матеріали заяви, суддя дійшов переконання про необхідність направлення цивільної справи за підсудністю з наступних підстав.

У порядку ч.4ст.263 ЦПК Українипри застосуванні норм права суд ураховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2024 року у справі № 463/1178/23, за якою територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно з вимогами ч.1ст.27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Водночас у силу положень ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як регламентовано ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Направляючи справу за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова, ухвала Шевченківського районного суду м.Львова мотивована тим, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

У Реєстрі Львівської міської територіальної громади містяться відомості, що відповідач числився за адресою: АДРЕСА_2 ), звідки знятий з реєстрації місця проживання з вибуттям на АДРЕСА_1 . За останньою адресою так і не зареєстрував своє місце проживання, адже відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідача у Сихівському районі м.Львова відсутні.

Наведене підтверджується відомостями Сихівської та Шевченківської районних адміністрацій Львівської міської ради від 27 червня 2024 року та 03 липня 2024 року.

Аналогічні дані були у наявності Шевченківського районного суду м.Львова, про що свідчить відомості Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 04 квітня 2024 року.

За положеннями ст.4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Єдиний державний демографічний реєстр, зокрема, використовується для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.

Декларування тареєстрація місцяпроживання (перебування)особи здійснюєтьсяз метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою. Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) ст.ст.3, 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Ураховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок декларування/реєстрації як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.

Фізична особа може мати декілька місць проживання, проте, реєстрації підлягає тільки одне місце проживання або перебування фізичної особи, саме тому законодавець визначив, що підсудність цивільних справ залежить від декларації/реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання/перебування фізичної особи.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19 червня 2024 року зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 . Відомості щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання/перебування відповідача за адресою: АДРЕСА_1 ) відсутні.

Окремо суддя акцентує увагу, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень (ведеться у відповідності до Закону України «Про доступ до судових рішень») ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 02 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 466/6873/24 про стягнення заборгованості за кредитним договором за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , який є відповідачем у даній справі, вказано місце проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене у своїй сукупності останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_2 , що згідно з адміністративно-територіальним поділом м.Львова відноситься до Шевченківського району. Сихівський районний суд м.Львова не є «судом, встановленим законом» у розумінніст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року, що є джерелами права (ч.4ст.10 ЦПК України), не має повноважень розглядати цю справу по суті у зв`язку з тим, що буде порушено правила підсудності, визначені нормами ЦПК України.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, та обставини, які б впливали на інше визначення підсудності, відсутні.

У силу приписів ст.378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Як виснував Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 752/22030/18 недотримання правил територіальної підсудності є безумовною та достатньою правовою підставою для скасування судового рішення.

Пунктом 1 ч.1ст.31 ЦПК Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням вищенаведених норм та недопустимість порушення ст.28 ЦПК України, а також той факт, що приймаючи до провадження вказану цивільну справу, суд до якого направлено справу з порушенням правил підсудності, позбавляє сторін права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом, а тому вважаю за необхідне направити (повернути) матеріали позовної заяви для розгляду до Шевченківського районного суду міста Львова. У даному випадку відсутній спір між судами про підсудність.

Постановлення даної ухвали жодним чином не порушує право позивача доступу до правосуддя, оскільки передача справи до належного суду не обмежує процедуру вирішення спору.

Керуючись ст.ст.31, 258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и л а :

Цивільну справу № 466/2946/24 передати на розгляду Шевченківському районному суду м.Львова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18 липня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги- після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ЦПК України).

Суддя Олена ТІМЧЕНКО