Ухвала суду № 120453763, 18.07.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3260/24

Провадження № 4-с/309/11/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді: Піцура Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця. Скарга обґрунтована тим, що 14.06.2024 при знятті пенсії з банківського рахунку із банківської картки відкритої у АТ «ОТП Банк» не зміг цього зробити так як операцію було відхилено. Після звернення до АТ «ОТП Банк» йому повідомили, що на його рахунки накладено арешт постановою державного виконавця. При звернення до Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі по тексту Хустський ДВС) йому надали постанову про арешт коштів боржника від 25.04.2024 у виконавчому провадженні №49792425. Вказаною постановою обмежено право скаржника використовувати свій банківський рахунок для зняття пенсії та заробітної плати. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату після здійснення з неї усіх утримань за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір є надмірним тягарем до боржника, а тому такий арешт має бути знятий.

Посилаючись на приписи ст. 447-453 ЦПК України просить суд: визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ю.Горвата про арешт коштів боржника від 25.04.2024 (ВП 49792425), якою накладено арешт на банківській рахунки ОСОБА_1 .

У судове засідання ОСОБА_2 та його представник не з`явилися, від представника скаржника ОСОБА_3 надійшла заява про розляд справи без участі скаржника та його представника.

В судове засідання представник Хустського ДВС не з`явився, подав заяву у якій просить провести розгляд справи без участі представника відділу та прийняти рішення на розсуд суду. Також у заяві указує, що ВП №49792425 завершено відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2024. Вказує, що боржник звертався до відділу з приводу скасування арешту на кошти, з посиланням на те, що кошти на арештованих рахунках є коштами від заробітної плати боржника, і виконавцем акцентовано боржнику увагу на те, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, констатує наступне.

Встановлено, що постановою головного державного виконавця Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ю.Горвата від 25.04.2024 року у ВП №49792425 з примусового виконання виконавчого листа №2-1245/2002 виданого 28.03.2011 Хустський районним судом про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити Закарпатській митниці суму несплаченого мита в розмірі 1 917 651,50 грн накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ю.Горвата від 04.06.2024 року повернуто виконавчий лист №2-1245/2002 виданого 28.03.2011 Хустський районним судом про зобов`язання ОСОБА_1 сплатити Закарпатській митниці суму несплаченого мита в розмірі 1 917 651,50 грн.

До скарги також долучено дві довідки АТ «ОТП Банк» від 16.05.2024 з яких убачається, що ОСОБА_1 є клієнтом даного банку та має у банку відкриті два рахунки: пенсійний рахунок та рахунок для реалізації зарплатного проекту.

Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди скаржника з постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування його заробітної плати.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Частиною першою статті 48 Закону N 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої - третьої статті 56 Закону N 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абзац перший частинидругої статті 48 Закону N 1404-VIII).

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII).

Відтак доводи скаржника, що рахунок, на якому знаходились кошти не є таким, на який заборонено законом накладення арешту, не відповідають положенням закону, оскільки арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII); а по-друге, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий частини другої статті 48 Закону N 1404-VIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону N 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону N 1404-VIII).

Відрахування, зокрема із заробітної плати, насамперед здійснюють підприємства установи та організації тощо, які й здійснюють нарахування цих виплат і відповідно частини першої статті 70 Закону N 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону N 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону N 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зазначений висновок викладений у постанові ВП Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20.

Оскільки як убачається із заяви представника Хустського ДВС, що боржник звертався до відділу з приводу скасування арешту на кошти, з посиланням на те, що кошти на арештованих рахунках є коштами від заробітної плати боржника, і відповідні документи, які свідчать, що рахунки боржника ОСОБА_1 використовуються для отримання пенсії та зарплати, на що державний виконавець не зняв накладені арешти, а рекомендував звернутися з цього приводу до суду, з огляду також на відсутність жодних заперечень Хустського ДВС щодо розгляду скарги по суті суд вважає, що скаргу слід задовольнити.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 126, 260, 261, 354, 447, 449 ЦПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ю.Горвата про арешт коштів боржника від 25.04.2024 у виконавчому провадженні ВП 49792425.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18 липня 2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.