Ухвала суду № 12045353, 07.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

"07" вересня 2010 р.                     № Б22/150-10

За заявою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, Київська обл., м. Вишневе

до боржника адвокатського об’єднання «Практик», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів

про банкрутство

Суддя Третьякова О.О.

Представники:

від заявника – Головчук С.Г., довіреність №33/9/10-001 від 29 червня 2010 року

від боржника - не з’явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулась державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі –заявник) із заявою про порушення справи про банкрутство адвокатського об’єднання «Практик»(далі –боржник) в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв’язку з неспроможністю останнього сплатити податковий борг у сумі 186611,75 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02 серпня 2010 року порушено провадження у справі №Б22/150-10 та призначено її до розгляду на 25 серпня 2010 року о 10:15 год.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25 серпня 2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання 25 серпня 2010 року представників заявника і боржника розгляд справи згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 07 вересня 2010 року та зобов’язано заявника надати суду в підтвердження відсутності боржника за своїм місцезнаходженням витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з наявним записом про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням, а також надати відомості про подання боржником до органів державної податкової служби звітності та докази в їх підтвердження.

Боржник жодного разу в судові засідання не з’явився, проте згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки Боржник був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, що, зокрема, підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103223760078 від 02 серпня 2010 року та №0103224682593 від 11 серпня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, вивчивши додатково подані документи, суд встановив:

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(частина 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Адвокатське об’єднання «Практик»зареєстроване Міністерством юстиції України 11 березня 1999 року за №252, за адресою –255206, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Гагаріна, буд. 7, ідентифікаційний код 21709004.

В підтвердження відсутності Боржника за місцезнаходженням Заявник надає суду копію Акту № 88Д від 24 червня 2005 року Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області «Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства адвокатського обєднання «Практик»ід.код 21709004 за період з 01.04.02р. по 31.03.05р.».

Проте, статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номери записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Згідно вимог статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором.

Так, згідно з частинами 11-14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу; у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки; у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки; державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті; у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей; якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. При чому внесення вказаних записів має різну правову природу і правові наслідки, у зв’язку з чим дані відомості не є тотожними.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, додана до заяви копія Акту № 88Д від 24 червня 2005 року Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області «Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства адвокатського об’єднання «Практик»ід.код 21709004 за період з 01.04.02р. по 31.03.05р.», в пункті 1.6. якого зазначено, що адвокатське об’єднання «Практик» за адресою: с. Хотів, вул. Гагаріна, 7 не займається фінансово-господарською діяльністю, до ДПІ у Києво-Святошинському районі жодних документів щодо зміни фактичного місцезнаходження підприємства не надходило, не є належними доказами відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, оскільки лише факт внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

З правовою позицією, що доказом відсутності боржника за своїм місцезнаходженням є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, погоджується Вищий господарський суд України у постанові від 04 листопада 2009 року у справі №Б3/201-09.

Також, в обґрунтування заяви про визнання адвокатського об’єднання «Практик»банкрутом заявником до матеріалів справи додана довідка б/н б/д, згідно якої останній звіт по податку на прибуток підприємств боржник подавав за 2004 рік.

Згідно з пунктом 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до пункту 8 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу" до функцій державної податкової інспекції належать проведення перевірок фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" передбачено, зокрема, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відсутні відомості про здійснення органами ДПІ перевірок платника податків щодо встановлення фактів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, а також не додано документів, що підтверджують такі відомості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13 квітня 2010 року у справі № 456/11б-03.

Доданий до матеріалів справи Акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області «Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства адвокатського об’єднання «Практик», ід.код 21709004 за період з 01.04.2002р. по 31.03.2005р.»встановлює лише факт порушення Боржником порядку оприбуткування готівки в касі підприємства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що підстави для здійснення провадження у справі №Б22/150-10 про банкрутство адвокатського обєднання «Практик»відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відсутні.

Положення статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не містять норму про те, що визначені в статті підстави для припинення провадження у справі носять вичерпний характер. Застосування ж підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України цілком відповідає порядку розгляду справ про банкрутство. Оскільки наявність однієї із особливих підстав та ознак, визначених в частині 1 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є обов’язковою складовою предмету у справі про банкрутство відсутнього боржника, непідтвердженість такої ознаки свідчить про відсутність предмету спору у справі про банкрутство боржника, щодо якого порушена справа в порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як зазначено у пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, господарський суд припиняє провадження у справі №Б22/150-10 про банкрутство відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи викладене, керуючись статтею 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 частини 1 статті 80 та статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.          Провадження у справі №Б22/150-10 про банкрутство адвокатського обєднання «Практик»(255206, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Гагаріна, буд. 7, код 21709004) припинити.

2.          Копію ухвали направити заявнику, боржнику, державному реєстратору за місцезнаходження боржника та Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області.

Суддя Третьякова О.О.