Постанова № 120450688, 18.07.2024, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/332/24

Провадження №3/141/196/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С., за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (відомості про притягнення до адміністративної відповідальності протягом календарного року відсутні),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

03.06.2024 о 16 год 46 хв на автодорозі Р-17 78 км сполученням с. Якимівка с.Бугаївка гр. ОСОБА_1 не виконував законні вимоги працівників поліції, а саме не надав документів, які посвідчують особу, перебуваючи в автомобілі виражався нецензурною лайкою.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185КУпАП, - злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

В судовому засіданні 18.07.2024 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що він керував власним транспортним засобом та на блокпосту (автодорога Р-17 78 км) його зупинили особи, які представились працівниками поліції. Однак, оскільки у даних осіб не було посвідчення встановленого зразка, контракту на службу в поліції, котрий дозволяє їм працювати законно у поліції та довіреності на представництво сторони (органу Національної поліції) відповідно до вимог ст. 244 ЦК України, а також однострій був чорного, а не темно-синього кольору, що викликало у нього підозру про відсутність повноважень у осіб.

Відтак, ОСОБА_1 вважав, що їх вимоги вказаних осіб були незаконні, на що він вказав їм. Однак, особи, які представились працівниками поліції, пошкодили його автомобіль, зокрема, вибили праве бокове скло з боку водія, витягли його з автомобіля, забрали у нього телефон та видалили відеозапис розмови його з вказаними особами. Також ОСОБА_1 зазначив, що відеозапис не є безперевним, просив суд закрити провадження у справі та зауважив, що працівники поліції перевищили свої службові повноваження

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи № 141/332/24, дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, статтею 252КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.8Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 62Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративна відповідальність за ст.185КУпАП настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, та суспільні відносини у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, що мається на увазі, воно вважається закінченим з моменту вчинення.

Водночас стаття 185 КУпАП містить два різні склади адміністративного правопорушення:

- перший склад передбачає "злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків". Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред`являються у процесі виконання ним службових обов`язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку;

- другий склад адміністративного правопорушення полягає у "вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їхнього участю в охороні громадського порядку". Отже, законність вимог зазначених посадових осіб пов`язана лише "з їх участю в охороні громадського порядку".

Кваліфікуючою ознакою цього адміністративного правопорушення визначають спосіб його вчинення злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Пленум Верховного Суду України у п. 7 Постанови «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» N 8 від 26.06.92 роз`яснив, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Слід також мати на увазі, що адміністративна відповідальність за названою статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.

Отже, злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 089477 від 03.06.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП;

- рапортом поліцейського з РПП СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. сержанта поліції О. Пендальчука від 03.06.2024, зі змісту якого убачається, що ним спільно із інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції О. Растовецьким 03.06.2024 приблизно о 15:00 год під час патрулювання на автомобільній дорозі Р-17 78 км було зупинено автомобіль ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними технічними несправностями. В ході перевірки транспортного засобу було встановлено, що даний автомобіль перебуває у розшуку по ІП «Гарпун» відповідно до постанови № 24812468262 від 19.03.2024 про розшук майна боржника. В ході спілкування із водієм останній будь-які документи, які посвідчують його особу, та на транспортний засіб пред`явити відмовився, почав поводити себе агресивно в бік працівників поліції. На вимогу поліцейськиї вийти із транспортного засобу водій відмовився, в подальшому для встановлення особи водія та притягнення його до адміністративної відповідальності останнього було затримано за ст. 185 КУпАП та відповідно до ст. 44, ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» до водія було застосовано фізичну силу та спецзасіб - кайданки. Водієм вказаного автомобіля виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . В подальшому, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали, автомобіль було поміщено на спец майданчик м. Вінниця;

- рапортом інспектора з РПП СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції О. Растовецького від 03.06.2024, зі змісту якого убачається, що 03.06.2024 він перебував у добовому наряді у склад СРПП спільно із поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. сержантом поліції О. Пендальчуком, приблизно о 15 год 00 хв на автомобільній дорозі Р-17 сполученням с. Якимівка с. Бугаївка Оратівської ТГ було зупинено автомобіль марки ВАЗ 21154, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними технічними несправностями. В ході перевірки транспортного засобу було встановлено, що вище вказаний автомобіль перебуває у розшуку по ІП «Гарпун» відповідно до постанови № 24812468262 від 19.03.2024 про розшук майна боржника. В ході спілкування із водієм автомобіля останній будь-які документи, які посвідчують його особу, та на транспортний засіб пред`явити відмовився, а почав поводити себе агресивно в сторону працівників поліції. На законну вимогу вийти із транспортного засобу водій відмовився, в подальшому для встановлення особи водія та притягнення його до адміністративної відповідальності останнього було затримано за ст. 185 КУпАП та відповідно до ст. 44, ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» до водія було застосовано фізичну силу та спецзасіб - кайданки. Водієм вказаного автомобіля виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . В подальшому, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали, автомобіль було поміщено на спец майданчик м. Вінниця;

- диском з відеозаписами події від 03.06.2024.

Суд зауважує, що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким працівники поліції інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, а тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено здійснені інспекторами патрульної поліції відеозаписи події, яка відбулась 03.06.2024, та які долучено до матеріалів справи.

Зафіксовані відеозаписами обставини та події, які були здійснені поліцейськими, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, відповідають суті правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 089477 від 03.06.2024, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити його, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів від 03.06.2024, убачається, що на блок-посту, що розташований на автодорозі Р-17 78 км сполученням с. Якимівка с.Бугаївка гр. ОСОБА_1 не виконував законні вимоги працівників поліції, повторених неодноразово, а саме не надав документів, які посвідчують його особу, а також документів на автомобіль, виражався нецензурною лайкою.

Суд зауважує, що події, зафіксовані відеозаписами від 03.06.2024, відповідають суті правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 089477 від 03.06.2024, та дані відеозаписи є послідовними, оскільки безпосередньо на них зафіксовано дату їх проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 03.06.2024.

Також, як убачається з протоколу про адміністративне затримання серії АА № 15377 від 03.06.2024, гр. ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення СПД № 1 ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області 03.06.2024 о 16 год 46 хв, у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст 185 КУпАП, для встановлення особи порушника та притягнення до адміністративної відповідальності. В подальшому гр. ОСОБА_1 звільнений 03.06.2024 о 18 год 55 хв, підстава звільнення встановлення особи порушника, складання адміністративних матеріалів.

Докази, які містяться в матеріалах справи, суд приймає до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують послідовність та хронологію подій, які відбувались 03.06.2024 за участі ОСОБА_1 , а також підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 089477 від 03.06.2024 ОСОБА_1 суду не було надано, а висловлено лише власні суб`єктивні припущення та твердження у судовому засіданні 18.07.2024, які зводяться до незгоди із діями працівників поліції під час зупинки його транспортного засобу та оформленим протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 089477 від 03.06.2024.

Зокрема, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметіводнострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України. На одностроїполіцейського розміщуєтьсяспеціальний жетон. Поліцейськомузаборонено зніматиз одностроючи приховуватиспеціальний жетон,а такожбудь-якиміншим чиномперешкоджати прочитаннюінформації наньому абофіксуванню їїза допомогоютехнічних засобів. Поліцейський,який виконуєслужбові обов`язкив цивільномуодязі,зобов`язаний завждимати присобі спеціальнийжетон,крім випадків,коли йогонаявність перешкоджаєпроведенню оперативно-розшуковихзаходів,негласних слідчих(розшукових)дій,виконанню завданьв умовахрежиму секретності,або здійсненнюзаходів іззабезпечення безпекиосіб,які берутьучасть укримінальному судочинстві,а такожспеціальних заходівіз забезпеченнябезпеки працівниківсуду іправоохоронних органівта їхблизьких родичів,або підчас здійсненняповноважень поліціїпід часдії воєнногостану. Уразі виконанняполіцейським службовихобов`язків ізвикористанням засобівіндивідуального захистуна нихрозмішується ідентифікаційнийномер абоспеціальний жетон,крім здійсненняповноважень поліціїпід часдії воєнногостану. Правила носіння та норми належностіоднострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Поряд з цим, суд зауважує, що розміщення блокпостів на території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим здійснюється на підставі, у спосіб та в межах повноваження військового командування із військовими адміністраціями.

Так, що 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 в Україні введено воєнний стан. В подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 року за № 133/2022, від 18.04.2022 року за №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року за №757/22, від 06.02.2023 року за №58/2023, від 01.05.2023 року за №254/2023, від 26.07.2023 року за № 541/2023, від 06.11.2023 за № 734/2023, від 05.02.2024 за № 49/2024, від 06.05.2024 за № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб до 12 серпня 2024 року.

Порядком встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 (далі Порядок) визначено процедуру встановлення заходів особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 Порядку, встановлення особливого режиму здійснюється військовим командуванням на підставі Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Згідно пп.1 п. 20 Порядку заходи з контролю в`їзду/виїзду включають:

1) на блокпостах:

перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо);

проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар);

затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;

тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб;

Окрім того, пунктом 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, визначено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, у тому числі, в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відтак, суд доходить висновку, що 03.06.2024 уповноважені особи (працівники поліції) під час запровадженого воєнного стану в України при застосуванніпревентивних заходів діяли у спосіб та в межах наданих їм законодавством України службових повноважень для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення.

Відповідно до ст. 31, 40ЗУ «Пронаціональну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із п. п. 4, 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїНаказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як установлено судом, здійснений працівниками поліції відеозапис подій від 03.06.2024 є послідовним, оскільки безпосередньо на ньому зафіксовано дату його проведення та хронологія часу вчинення відповідних дій, які відбувались 03.06.2024 за участю працівників поліції та ОСОБА_1 незважаючи на те, що відеозапис складається із двох взаємопослідовних частин. При цьому, доказів, які б свідчили про протилежне суду не надано.

Враховуючи викладене, усні доводи ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні 18.07.2024, про те, що 03.06.2024 у нього виникла підозра щодо відсутності повноважень у осіб, які представились працівниками поліції, у зв`язку із ненадання ними йому відповідних документів (посвідчення встановленого зразка, контракту на службу в поліції, та довіреності на представництво органу Національної поліції відповідно до вимог ст. 244 ЦК України, а також однострій був чорного, а не темно-синього кольору), а також доводи про те, що відеозапис події від 03.06.2024 є недопустимим доказом у справі, так як не є безперервнним, суд до уваги не приймає та розцінює їх як правомірну лінію захисту, спрямовану на уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вони не підтверджуються жодними належними доказами по справі, та, відповідно, спростовуються матеріалами справи № 141/332/24 та дослідженим відеозаписом, а також висновками суду щодо установлених обставин події від 03.06.2024.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників поліції щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі № 141/332/24 відносно нього суду не надано та матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185КУпАП, асаме злісна непокоразаконній вимозіполіцейського привиконанні нимслужбових обов`язків,яка виразилась відмовою ОСОБА_1 від виконання 03.06.2024 усіх наполегливих, неодноразово повторених законних вимог поліцейського, яка, в свою чергу, свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, доведена повністю.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи встановленіобставини справита докази,які містятьсяв матеріалахсправи,характер скоєногоправопорушення,особу правопорушника,з метоюпопередження вчиненняним аналогічнихправопорушень умайбутньому, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ст.185 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 7-9, 25, 27, 40-1, 185, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255,00грн (двісті п`ятдесятп`ять гривень00копійок). Реквізитирахунку длясплати штрафу:(отримувачкоштів ГУК у Вінницькій обл./смт Оратів/21081100, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA978999980313040106000002806, код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605грн 60коп (шістсотп`ятьгривень 60копійок) в дохід Державного бюджету України (реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч.1 ст. 308 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.В. Климчук