Рішення № 12045049, 07.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 9/131/16/078-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс-Кіно», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез Чагри Меркезі, Тахсилат, Дагитим Лімітед Ширкеті», с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 168774,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Покальчук О.Ю. –довіреність № б/н від 14.09.2009р. –представник;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

До господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 12.05.2010р. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравіс-Кіно»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез Чагри Меркезі, Тахсилат, Дагитим Лімітед Ширкеті»(далі –відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 150 660,00 грн., 18 114,00 грн. пені, а всього 168774,00 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 20.05.2010р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 9/131.

Відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2010р. справу № 9/131 передано за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2010р. справу № 9/131 прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 9/131/16/078-10. Розгляд справи призначено на 17.08.2010р. об 11 год. 00 хв. за участю повноважних представників сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2010р. просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання 17.08.2010р., господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 07.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.

Позивач в судовому засіданні 07.09.2010р. заявив усне клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у зв’язку з тим, що відповідачем було сплачено 50000,00 грн., що підтверджується випискою з банку від 29.07.2009р. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у розмірі 100660,00 грн. основного боргу та 18114,00 грн. пені, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Клопотання судом задоволено.

Відповідач свого представника в судові засідання 17.08.2010р. та 07.09.2010р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.06.2010р. та ухвалою від 17.08.2010р.

Однак, копії зазначених ухвал суду від 19.06.2010р. та від 17.08.2010р. були повернуті поштовим відділенням зв’язку (в матеріалах справи) з відміткою на довідці “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 19.06.2010р. та від 17.08.2010р., які направлялися за адресою відповідача, зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області № 02/2-11/0470 від 29.06.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравіс-Кіно»(Виконавець - далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сентез Чагри Меркезі, Тахсилат, Дагитим Лімітед Ширкеті»(Замовник - далі відповідач) 26.12.2008 року було укладено Договір про надання інформаційних послуг № 12 (далі - Договір), відповідно до умов та порядку передбачених цим договором та додатками до нього позивач на замовлення відповідача надає йому за плату послуги (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1.1 Договору відповідач зобов’язується не пізніше ніж за 5 робочих днів до передбаченої відповідним Додатком дати початку розповсюдження Інформації в Ефірі позивача надати позивачу носії інформації. Відповідач зобов’язується своєчасно, на умовах та в порядку, передбачених цим Договором та Додатками до нього, оплатити послуги, які надає йому позивач (п. 2.1.3 Договору).

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 позивач зобов’язується надати відповідачу в період з 01.01.2009р. по 31.01.2009р. інформаційні послуги з розміщення телемагазину «Візит, Пед Єг»згідно Медіа-плану № 1 до Договору. Загальна вартість послуг становить 150660,00 грн.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином та надав відповідачу послуги на суму 150 660,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.01.2009р., який підписаний відповідачем і засвідчений печаткою, копія в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.6 Договору по закінченню кожного календарного місяця, протягом якого відбувалось розповсюдження Інформації в Ефірі Позивача, до 15 числа місяця, наступного за звітним, сторони підписують Акт про надання послуг. Якщо у відповідача є обґрунтовані заперечення щодо обсягу та/або якості наданих йому послуг, відповідач зобов’язаний протягом 5 (п’яти) робочих днів від дати подання йому на підпис Акту про надання Виконавцю письмову мотивовану відмову від його підписання (п. 2.7 Договору).

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості наданих послуг від відповідача не надходило.

Згідно із п. 2 Додатку № 1 вартість послуг, наведених у п. 1 вище, сплачується відповідачем протягом 5 (п’яти) банківських днів після надання рахунків.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 706 від 26.12.2008р. на суму 150660,00 грн.

Порушуючи умови договору, відповідач за отримані послуги згідно Договору № 12 від 26.12.2008р. не розрахувався з позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті отриманих послуг за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 150 660,00 грн.

Позивачем в судовому засіданні 07.09.2010р. було надано виписку з рахунку ТОВ «Гравіс-Кіно»від 29.07.2009р., згідно якої відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.07.2009р. (копія в матеріалах справи).

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи стало відомо, що відповідачем сплачено частину основного боргу у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.07.2009 року, та не заперечується позивачем, суд припиняє провадження у частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Станом на час прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 100 660,00 грн. залишилась несплаченою.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов, доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті послуг за договором про надання послуг № 12 від 26.12.2008р. у сумі 100 660,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 100 660,00 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі прострочення виконання відповідачем зобов’язань, передбачених пунктами 2.1.3, 3.2 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 4.3 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить всього 18 114,00 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 05 січня 2009р. по 05.07.2009р. Однак, зазначений розрахунок, відповідно до якого пеня становить 18 114,00 грн., не може бути прийнятий судом повністю, оскільки у зазначеному розрахунку за весь період нарахування застосовувалась облікова ставка НБУ у розмірі 12%, однак з 15.06.2009 р. по 12.008.2009 р. облікова ставка НБУ становила 11,00% (постанова НБУ від 12.06.2009 р. № 343).

Враховуючи вищевикладене, судом зроблено перерахунок пені, відповідно до якого пеня за період з 05.01.2009р. по 05.07.2009р. становить 17 856,30 грн. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі –17 856,30 грн. В частині стягнення пені в сумі 257,70 грн. суд відмовляє позивачу в стягненні.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

150660.0005.01.2009 - 15.02.20094212.0000 %0.066 %4160.69

150660.0016.02.2009 - 14.06.200911912.0000 %0.066 %11788.63

150660.0015.06.2009 - 05.07.20092111.0000 %0.060 %1906.98

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню частково всього у розмірі: 100 660,00 грн. основної заборгованості, 17 856,30 грн. пені.

Оскільки оплата частини основного боргу відбулась до заявлення позову, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           В частині стягнення основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. провадження припинити.

3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сентез Чагри Меркезі, Тахсилат, Дагитим Лімітед Ширкеті»(08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 10, р/р 26000000173 в Київській філії АКБ ТОВ «ЗахідІнкомБанк», МФО 380656, код ЄДРПОУ 35224191) на користь Товариства з обмеженою ввдповідальністю «Гравіс-Кіно»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, код ЄДРПОУ 36257228, р/р 26003262400015 в Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637) 100 660 (сто тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 17 856 (сімнадцять тисяч вісімсот п’ятдесят шість) грн. 30 коп. пені, 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п’ять) грн. 16 коп. державного мита та 165 (сто шістдесят п’ять) грн. 72 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           В решті позову відмовити.

5.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О. Христенко