Ухвала суду № 120449555, 17.07.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/100/24

Провадження № 2/346/630/24

УХВАЛА

про застосуваннязаходів процесуальногопримусу

17 липня 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої- судді Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань - Дутчак Х.В.

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ №2641 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ №2641 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

19.06.2024р. представник позивача ОСОБА_1 подала до суду клопотання, в якому окрім витребування доказів з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головного сервісного центру МВС, також просила застосувати до керівника ТОВ «Бімер» ОСОБА_7 захід процесуального примусу у виді штрафу за невиконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2024р.

Вимоги клопотання в частині застосування заходів процесуального примусу обгрунтовані тим, що керівник ТОВ «Бімер» ігнорує судове рішення, витребувані в нього документи безпричинно не надає, що на думку представника позивача, свідчить про його неповагу до суду. Ненадання необхідних для розгляду справи доказів призводить до не результативних судових засідань та безпідставного затягування розгляду справи.

В підготовчому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні з підстав наведених в ньому.

Відповідач та його представник проти застосування до керівника ТОВ «Бімер» Чернюка Ігоря Іларіоновича заходу процесуального примусу у виді штрафу заперечували, оскільки вважали це передчасним та недоцільним.

Представник третьої особи ОСОБА_4 при вирішенні даного питання покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів даної справи слідує, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.05.2024р. були задоволені клопотання представників сторін про витребування доказів (а.с.126-127).

Витребувано у ТОВ «Бімер» наступну інформацію: чи працював у товаристві та яку посаду обіймав ОСОБА_8 ; яким документом підтверджувались його повноваження з укладання договору комісії №023307 від 30.08.2019р. та договору купівлі-продажу від імені товариства станом на 30.08.2019р.,

Витребувано у ТОВ «Бімер» копії документів, які підтверджували право товариства на здійснення комісійної діяльності (із вживаними транспортними засобами) станом на 30.08.2019р.

Витребувано у ТОВ «Бімер» оригінал договору комісії №023307, укладений 30.08.2019р. між ТОВ «Бімер» від імені якого діяв ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

В ухвалі суду від 06.05.2024р. було вказано, що витребувані докази необхідно надати до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в строк до 24 травня 2024 року. Роз`яснено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Копія ухвали була направлена до ТОВ «Бімер» для виконання 07.05.2024р. (а.с.129).

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується факт отримання 17.05.2024р. ОСОБА_7 копії ухвали від 06.05.2024р. (а.с. 139) .

Проте, не у визначений судом строк ні до теперішнього часу витребувані судом докази не надано, причини неможливості виконання ухвали суду не повідомлені.

Наведене призводить до порушення вимог законодавства щодо розумних строків розгляду цивільної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Отже, ухвала суду про витребування доказів є судовим рішенням, яке підлягає виконанню.

Згідно з ч. 8 ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Бімер», на час ухвалення рішення про застосування заходів процесуального примусу, в жодний передбачений законом спосіб не повідомили суд про причини невиконання вимог ухвали суду від 06 травня 2024 року та про причини неможливості подати витребувані документи.

Таким чином, з метою спонукання ТОВ «Бімер» до виконання судових рішень, суд приходить до висновку про необхідність застосування до вказаного товариства заходів процесуального примусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних дій у здійсненні судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028,00 гривень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 144 ЦПК України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що застосування такого заходу процесуального примусу як накладення штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є достатнім на даний час для спонукання ТОВ «Бімер» до виконання ухвали суду про витребування доказів.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 143, 144, 146, 247, 252-253, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бімер» у дохід державного бюджету штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 коп.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження - 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ26255795.

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бімер», адреса місцезнаходження - 33018, Рівненська область, м. Рівне, вул. Енергетиків, буд. 4, код ЄДРПОУ37574538.

Строк пред`явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом трьох років.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Третьякова І. В.