Рішення № 12044838, 08.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" вересня 2010 р. Справа № 21/146-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик», Київська обл., м. Бровари

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «Десна Авто Транс», м. Київ

про звернення стягнення на заставлене майно

за участю представників:

від позивача: Брагіна Н.О. (довіреність №77 від 15.02.2010р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна»(далі-ПІІ «Лукойл-Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик»(далі-ТОВ «Карго Транс Логістик»/відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства «Десна Авто Транс»(далі-ПП «Десна Авто Транс»/третя особа) про звернення стягнення на заставлене майно за договором №10/903 від 19.02.2010р. для погашення 120876,72 грн. заборгованості третьої особи перед позивачем, з яких: 116 681,71 грн. заборгованості за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р. та 4195,01 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі №21/146-10 та призначено справу до розгляду на 28.07.2010р.

В судовому засіданні 28.07.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою третьою особою суми заборговані за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р., позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 112653,63 грн., з яких: 106 681,71 грн. заборгованості за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р. та 5971,92 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалами господарського суду Київської області від 28.07.2010р., 18.08.2010р. та 25.08.2010р. розгляд даної справи відкладався на 18.08.2010р., 25.08.2010р. та 08.09.2010р. відповідно.

20.08.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою третьою особою суми заборговані за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р., позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 106877,81 грн., з яких: 99 681,71 грн. заборгованості за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р. та 7196,10 грн. пені. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судовому засіданні 08.09.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою третьою особою суми заборговані за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р., позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №201001730/08/907 від 11.02.2008р. до 97681,71 грн., а решта позовних вимог залишається без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 28.07.2010р., 18.08.2010р., 25.08.2010р. та 08.09.2010р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2008р. між ПІІ «Лукойл-Україна»(далі-продавець) та ПП «Десна Авто Транс»(далі-покупець) укладено договір №201001730/08-907 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.4, 2.1, 3.4, 5.1, 6.1.3 та 8.1 Договору передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупця товар в об’ємі, розрахованому виходячи із добового ліміту нафтопродуктів, а покупець прийняти та оплатити товар.

Отримання товару здійснюється покупцем на АЗС з використанням паливних карток.

Добовий ліміт нафтопродуктів, гранична сума нафтопродуктів та сума попередження визначається у додатку №2 до даного договору.

Ціною товару, який підлягає передачі за даним договором, є ціна товару за готівковий розрахунок, визначений на АЗС в момент отримання товару.

Сума оплат та їх черговість визначається покупцем самостійно, за винятком випадків виникнення заборгованості клієнта, яка оформлюється відповідним рахунком покупця та має бути оплачена протягом 2 банківських днів з моменту усного або письмового попередження продавця.

Продавець передає у власність покупця товар шляхом заправки на АЗС автотранспорту покупця за умови пред’явлення покупцем паливної карти та штатним прийняттям паливних карток обладнанням.

Продавець зобов’язується щомісячно, не пізніше 10 числа місця, наступного за звітним, або в інші строки, додатково погоджені сторонами, надавати покупцю інформаційний звіт про стан його поточного рахунку за попередній місяць.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 1 календарного року.

11.02.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що покупець зобов’язується перераховувати на поточний рахунок продавця у якості оплати за паливо щомісячно (з 01 по 30/31 число) одним або декількома платежу суму грошових коштів у розмірі від 200000,00 грн. до 380000,00 грн.

14.01.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що розмір граничної суми складає –150000,00 грн.

Відпуск товару на умовах, передбачених п. 1 зазначеної додаткової угоди здійснюється лише за умови забезпечення виконання обов’язків покупцем у вигляді застави транспортного засобу та внесення відповідних записів в реєстр обтяження рухомого майна.

Оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, за винятком випадків, коли додатком №2 до Договору визначено розмір граничної суми з від’ємним значенням (мінус).

У разі, якщо сума попередження або розмір граничної суми має від'ємне значення, покупець зобов’язується сплатити вартість не пізніше 2 банківських днів з моменту отримання від продавця рахунку на його оплату. Крім того, покупець зобов’язаний здійснити оплати вартості товару, придбаного у минулому місяці, не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання акту вибірки товару (інформаційного звіту).

Так, у додатку №2 до Договору сторони погодили, що добовий ліміт становить 80000,00 грн., гранична сума становить –200000,00 грн. (мінус), а сума попередження становить –150000,00 грн. (мінус).

Судом встановлено, що протягом дії Договору позивач свої обов’язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, січня-квітня 2010р. позивачем передавались, а відповідачем приймались нафтопродукти на АЗС з використанням паливних карток, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах вибірки нафтопродуктів (інформаційних звітах) за січень-квітень 2010р. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Зі змісту зазначених звітів вбачається, що кожний з них містить визначення розміру заборгованості станом на кінець звітного періоду, з урахуванням суми боргу за попередні періоди.

З метою оплати вартості товару за Договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки №СО-7142110/КІ201001730 від 06.05.2010р. на суму 116681,71 грн., №СО-7140196/КІ201001730 від 01.04.2010р. на суму 367902,07 грн., №СО-7140774/КІ201001730 від 13.04.2010р. на суму 221682,00 грн., №СО-7141365/КІ201001730 від 21.04.2010р. на суму 126681,71 грн., №СО-7141488/КІ201001730 від 23.04.2010р. на суму 126681,71 грн., №СО-7140052/КІ201001730 від 30.03.2010р. на суму 365000,71 грн., №СО-7139604/КІ201001730 від 23.03.2010р. на суму 324000,00 грн., №СО-7138368/КІ201001730 від 01.03.2010р. на суму 332000,00 грн., №СО-7135064/КІ201001730 від 04.01.2010р. на суму 130000,00 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.

Факт отримання зазначених рахунків третьою особою (покупцем) не спростовано.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку покупця претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості нафтопродуктів належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день винесення даного рішення за ним утворилась 97681,71 грн. заборгованості за Договором по сплаті вартості переданих нафтопродуктів протягом січня-квітня 2010р.

Факт часткової сплати відповідачем вартості переданого за Договором товару підтверджується наявними в матеріалах справи детальними виписками з рахунку позивача за спірний період; довідкою №10-1415/04-01-1 від 31.08.2010р., яка підписана в.о. начальника ВОК ПАТ «Сітібанк»та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Наявність 97681,71 грн. заборгованості покупця за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №516 від 08.09.2010р., яка підписана заступником генерального директора по економіці та фінансам ПІІ «Лукойл-Україна»та скріплена відбитком печатки Підприємства.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1.1 Договору передбачено, що продавець зобов’язується передати у власність покупця товар в об’ємі, розрахованому виходячи із добового ліміту нафтопродуктів, в покупець прийняти та оплатити товар.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до 3.2 додаткової угоди від 14.01.2009р. до Договору у разі, якщо сума попередження або розмір граничної суми має від'ємне значення, покупець зобов’язується сплатити вартість не пізніше 2 банківських днів з моменту отримання від продавця рахунку на його оплату. Крім того, покупець зобов’язаний здійснити оплату вартості товару, придбаного у минулому місяці, не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання акту вибірки товару (інформаційного звіту).

Продавець зобов’язується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, або в інші строки, додатково обговорені сторонами, надавати покупцю інформаційний звіт про стан його поточного рахунку за попередній місяць (п. 6.1.3 Договору).

Судом встановлено, що інформаційний звіт за січень 2010р. третьою особою отриманий 10.02.2010р., за лютий 2010р. –10.03.2010р., за березень 2010р. –10.04.2010р., за квітень 2010р. –10.05.2010р., що підтверджується підписами представника покупця на зазначений звітах. Копії звітів за зазначений період містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б спростовували час отримання покупцем зазначених інформаційних звітів суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що станом на день прийняття рішення покупець (третя особа) частково оплатив вартість переданих нафтопродуктів, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, зазначений факт сторонами не спростований, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності 97681,71 грн. заборгованості за Договором по сплаті вартості переданих нафтопродуктів протягом січня-квітня 2010р.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням третьою особою своїх обов’язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості нафтопродуктів (5 робочих днів з моменту отримання акту вибірки), позивачем нараховано 7196,10 грн. пені, нарахування якої здійснено на зростаючу суму заборгованості:

- згідно інформаційного звіту за січень 2010р., отриманого покупцем 10.02.2010р.: з 18.02.2010р. по 18.02.2010р. на 76461,98 грн. заборгованості, з 19.02.2010р. по 23.02.2010р. на 51461,98 грн. заборгованості, з 24.02.2010р. по 25.02.2010р. на 21461,98 грн. заборгованості, з 26.02.2010р. по 26.02.2010р. на 15961,98 грн. заборгованості, з 27.02.2010р. по 01.03.2010р. на 8461,98 грн. заборгованості, з 02.03.2010р. по 02.03.2010р. на 461,98 грн. заборгованості;

- згідно інформаційного звіту за лютий 2010р., отриманого покупцем 10.03.2010р.: з 18.03.2010р. по 18.02.2010р. на 101342,40 грн. заборгованості, з 20.03.2010р. по 22.03.2010р. на 51342,40 грн. заборгованості, з 23.03.2010р. по 23.03.2010р. на 46342,40 грн. заборгованості, з 24.03.2010р. по 24.03.2010р. на 16342,40 грн. заборгованості, з 25.03.2010р. по 25.03.2010р. на 9342,40 грн. заборгованості;

- згідно інформаційного звіту за березень 2010р., отриманого покупцем 10.04.2010р.: з 19.04.2010р. по 20.04.2010р. на 130171,51 грн. заборгованості, з 21.04.2010р. по 30.04.2010р. на 108171,51 грн. заборгованості, з 01.05.2010р. по 18.05.2010р. на 98171,51 грн. заборгованості, з 19.05.2010р. по 19.07.2010р. на 116681,71 грн. заборгованості, з 10.07.2010р. по 27.07.2010р. на 106681,71 грн. заборгованості, з 28.07.2010р. по 04.08.2010р. на 106681,71 грн. заборгованості, з 05.08.2010р. по 20.08.2010р. на 99681,71 грн. заборгованості.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди від 14.01.2009р. до Договору, у разі порушення строків оплати товару, передбачених Договором, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Враховуючи, що розмір пені, нарахованої позивачем на зростаючу суму заборгованості за Договором з урахуванням часткових оплат відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, приписам Договору та є арифметично вірним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивачем вимоги про стягнення 7196,10 грн. пені.

Водночас, 19.02.2010р. між ПІІ «Лукойл-Україна»(заставодержатель) та ТОВ «Карго Транс Логістик»(заставодавець) укладено договір застави №10/903 (далі-Договір застави), відповідно до якого заставодержатель має право у випадку невиконання боржником (ПП «Десна Авто Транс») своїх обов’язків за Договором, задовольнити свої вимоги за рахунок транспортного засобу заставодавця –майнового поручителя переважно перед іншими кредиторами боржника.

Предметом застави являється автомобіль заставодавця –сідловий тягач –Е, марки MAN, модель 18.460 FLT, державний номер АІ6260ВМ, № кузова VIN WMAH05ZZZ2M351581, вартістю 249000,00 грн. (п. 2.1 Договору застави)

Зазначений транспортний засіб належить ТОВ «Карго Транс Логістик»на праві власності, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію САА 068450.

Приписами статей 572-574 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору застави у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем –майновим поручителем обов’язків, забезпечених заставою за даним договором, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави шляхом автоматичного набуття всіх прав поручителя на предмет застави з моменту підписання сторонами угоди про передачу прав заставодавця.

У разі наявності спору між сторонами звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом ; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, встановлення судом факту неналежного виконання покупцем своїх обов'язків за Договором і враховуючи передбачене право заставодержателя (позивача) на задоволення вимог за рахунок заставленого майна (п. 1.1 Договору застави), суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно - сідловий тягач – Е, марки MAN, модель 18.460 FLT, державний номер АІ6260ВМ, № кузова VIN WMAH05ZZZ2M351581, вартістю 249000,00 грн. для погашення 97681,71 грн. заборгованості ПП «Десна Авто Транс»перед ПІІ «Лукойл-Україна»за Договором та 7196,10 грн. пені підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно сумі заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у справі (116687,71 грн.).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 34, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 572-574, 589-590, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Звернути стягнення на заставлене майно - сідловий тягач –Е, марки MAN, модель 18.460 FLT, державний номер АІ6260ВМ, № кузова VIN WMAH05ZZZ2M351581, вартістю 249000,00 грн. для погашення заборгованості Приватного підприємства «Десна Авто Транс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32528309) перед Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30603572) за договором №201001730/08-907 від 11.02.2008р. у розмірі 97681 (дев’яносто сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 71 коп. та 7196 (сім тисяч сто дев’яносто шість) грн. 10 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Транс Логістик»(07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 15 А, кв. 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35325910) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14 А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30603572) 1208 (одну тисячу двісті вісім) грн. 76 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                         В.А. Ярема

Повне рішення складено 13.09.2010р.