Рішення № 12044805, 11.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2010 р. Справа № 22/127-10

За позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ

до управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації, Київська обл., м. Фастів

про стягнення 42659,96 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача – Пахольчук О.Ю., довіреність №190 від 23 березня 2010 року

Відповідача - не з’явився

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(далі - Позивач) до управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації (далі - Відповідач) про стягнення 42659,96 грн., що складає 37922,91 грн. основного боргу, 1035,86 грн. пені, 804,24 грн. 3% річних та 2896,95 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем строків здійснення розрахунків за Договором про відшкодування виплат за рахунок субвенцій з державного бюджету пільговим категоріям громадян №0810/30 від 19 березня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 червня 2010 року порушено провадження у справі № 22/127-10 та призначено її до розгляду на 14 липня 2010 року об 12:00 год.

Через загальний відділ суду від Відповідача надійшло клопотання №01-21/483 від 13 липня 2010 року (за вх. № суду 8065 від 13 липня 2010 року) про розгляд справи без участі його представника.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 14 липня 2010 року Відповідача та необхідністю витребування нових доказів ухвалою господарського суду Київської області від 14 липня 2010 року розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 03 серпня 2010 року.

Позивач в судовому засідання 03 серпня 2010 року надав пояснення б/н б/д щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач в судовому засіданні 03 серпня 2010 року надав лист №01-21/515 від 02 серпня 2010 року, яким повідомив, що заборгованість Відповідача перед Позивачем на станом на 01 липня 2010 року складає 28130,09 грн., яка буде відшкодована Позивачу при умові надходження коштів за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 03 серпня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11 серпня 2010 року о 12:00 год.

В судове засідання 11 серпня 2010 року Відповідач не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника Відповідача на бланку оголошення перерви від 03 серпня 2010 року.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 серпня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем 19 березня 2007 року укладено Договір про відшкодування виплат за рахунок субвенцій з державного бюджету пільговим категоріям громадян №0810/30 (далі –Договір), відповідно до умов якого Виконавець (Позивач) забезпечує реалізацію послуг відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»за видами пільг відповідних категорій громадян визначених даною Постановою Кабінету Міністрів України, а Замовник (Відповідач) проводить своєчасних розрахунок за надання даних послуг (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до підпункту «б»пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. (далі –Порядок фінансування видатків) передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі; головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання з праці та соціального захисту населення.

Управління праці і соціального захисту населення в п'ятиденний термін з моменту надходження субвенцій на рахунки управління здійснює розрахунки з постачальниками відповідних послуг і веде облік громадян по видах пільг, як це встановлено пунктом 8 Порядку фінансування видатків.

Пунктом 12 Порядку фінансування видатків передбачено, що суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами державного казначейства до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року; погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.

Згідно пункту 1 розділу 2 Положення про управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації №445 від 19 червня 2006 року, основними завданнями управління є забезпечення в районі реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.

Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації забезпечує цільове використання бюджетних асигнувань, передбачених на соціальний захист населення (підпункт 22 пункту 3 Положення про управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації).

Здійснення відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за рахунок коштів Державного бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації, передбачено статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, статтею 1 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»від 24 березня 1998 року №203/98-ВР, статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»від 18 листопада 2003 року №1208-ІV, частиною 3 статті 39 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»від 26 грудня 2008 року №835-VІ, частиною 3 статті 38 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року №2154-VІ, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету»від 04 березня 2002 року №256.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору Позивач має право по мірі надходження коштів з Державного бюджету України отримувати від Відповідача кошти для компенсації витрат щодо надання пільг пільговим категорія громадян.

Позивач в термін до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, подає Відповідачу розрахунки щодо вартості наданих послуг пільговикам у минулому місяці згідно з розрахунками форми “2-пільга” на паперових носіях, окремо по кожному закону, що дає право на пільги, додає акти звіряння розрахунків “3-пільга” та платіжні доручення (пункт 2.4.2. Договору).

Згідно пункту 2.2.3. Договору Відповідач зобов’язався по мірі надходження коштів з Державного бюджету України здійснювати розрахунок з Позивачем для забезпечення компенсації витрат щодо наданих пільг категоріям громадян зазначених у пункті 1.1. Договору.

Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як вбачається з розрахунку Позивача витрати, які підлягають відшкодуванню Відповідачем Позивачу за рахунок субвенцій з Державного бюджету України за Договором, за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року включно, складають 37922,91 грн., про що також свідчать акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, станом на 01 травня 2010 року, підписані сторонами та скріплені їх печатками, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с. 11-13).

Згідно наданих Відповідачем в судовому засіданні 03 серпня 2010 року копій платіжних доручень та виписки з рахунку Позивача Відповідач за період з 02 червня 2010 року по 29 липня 2010 року сплатив на користь Позивача 25240,66 грн.

Таким чином, Відповідач зобов’язаний відшкодувати Позивачу витрати, понесені наданням послуг за пільговими тарифами відповідним категоріям громадян, за період з квітня 2009 року по квітень 2010 року в сумі 12682,25 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 1035,86 грн. пені, 804,24 грн. 3% річних та 2896,95 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування зазначених вимог Позивач посилається на статтю 230, частину 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтю 625 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, суд враховує, що в силу вимог вищевказаних Законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов’язок відшкодовувати втрати підприємств, які надають такі послуги за пільговими тарифами, а не сплачувати вартість конкретно отриманих послуг.

Таким чином, заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно несе надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України, та за своєю правовою природою є збитками, на які нарахування штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат законодавством не передбачено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

За таких обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 12682,25 грн. витрат за надані послуги зв’язку пільговим категорія громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України як обґрунтовану, документально підтверджену, визнану Відповідачем в повному обсязі, та відмовляє у вимогах про стягнення 1035,86 грн. пені, 804,24 грн. 3% річних та 2896,95 грн. інфляційних втрат, як безпідставно заявлених.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, б. 16, код 03190780) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Киїів, бульвар Тараса. Шевченка, 18, код 21560766) в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, б. 6, код 01184901) 12682,25 грн. (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні двадцять п’ять копійок) витрат за надані послуги зв’язку пільговим категорія громадян; 126,82 грн. (сто двадцять шість гривень вісімдесят дві копійки) державного мита; 70,16 грн. (сімдесят гривень шістнадцять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших вимогах в позові відмовити.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному і касаційному порядку.

Суддя О.О.Третьякова

Повне рішення складено «22»вересня 2010 року.