Рішення № 120445501, 18.07.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/184/24

Справа № 356/270/24

РІШЕЕНЯ (заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2024 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р.М.

З участю секретаря Стрижак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області звернулося акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 06.06.2007 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку.

На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 27000, 00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку.

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчить про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку «Приват24» умови обслуговування кредитних карток,, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також у зв`язку зі змінами у законодавстві впровадженні нормами Закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 23.12.2020 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 23.12.2020 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3 у розмірі 42%.

Окрім того, у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.

Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненням відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний лімітна банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Відповідач зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 29.01.2024 року має заборгованість 31670, 47 грн., яка складається з наступного: 25758, 83 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5911, 64 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Відтак, позивач просить суд стягнути вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 3028, 00 грн. з відповідача на свою користь.

Представник позивача акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розгляд справи просив проводити без участі представника банку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого порядку не заперечує, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, не повідомив причини своєї неявки та не подав відзиву.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, встановив наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2007 року з метою отримання кредитних послуг відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку, чим підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами» складає між ним та АТ КБ «Приватбанк», Договір про надання банківських послуг, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт (а.с. 64).

Як встановлено, ОСОБА_1 отримав можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунками заборгованості за договором № б/н від 06.06.2007 року станом на 31.05.2015 року, станом на 30.06.2019 року та станом на 29.01.2024 року (а.с. 11-15, 16-26, 27-38).

На підтвердження своїх вимог позивачем надано виписку за договором № б/н ОСОБА_2 за період з 06.06.2007 року по 30.01.2014 року, яка є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про здійснені операції за певний період часу та є підтвердженням виконаних операцій (а.с. 39-61).

Отже, виписка за договором є належним доказом підтвердження отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

Матеріали справи містять довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 (договір б/н), що містить інформацію про зміни кредитного ліміту (а.с. 62) та довідку про надані кредитні картки за підписаним кредитним договором № б/н між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (а.с. 63).

Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, в результаті чого станом на 29.01.2024 року виникла заборгованість у сумі 31670, 47 грн., з яких: 25758, 83 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5911, 64 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Як встановлено, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов`язань за договором, клієнт зобов`язаний на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі прострочених кредитах та Овердрафту), оплату винагороди банку (п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг).

Власник карти зобов`язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно з п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Кредитом (кредитною лінією, кредитним лімітом) є розмір коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у договорі, на умовах платності та зворотності (п. 2 Умов та правил надання банківських послуг).

За змістом п. 2 Умов та правил надання банківських послуг, простроченим кредитом є кредитні кошти, які були надані клієнту і не були повернуті банку в термін, передбачений договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова відповідача від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

При цьому, порушенням зобов`язання в розумінні статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов`язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.

У випадку порушення позичальником строків виконання таких зобов`язань вони стають простроченими.

Окрім того, як встановлено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В частині 2 статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідач скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що призвело до виникнення станом на 29.01.2024 року заборгованості у сумі 31670, 47 грн.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням вказаного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань.

Доказів зворотного суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.

Відтак, позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.03.2009 року Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.06.2007 року в розмірі 32670 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 27.03.2009 року Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик