Рішення № 12044435, 04.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/24704.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед"

до Приватного підприємства "Ліфт - Проект - Монтаж"

про стягнення 220 311,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Бондарев В.В. представник за довіреністю № 02-06/10 від 02.06.2010р.

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Ліфт - Проект - Монтаж"220 311,00 грн. як безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що виконавши свої зобовязання та оплативши 50% вартості загально будівельних робіт по шахті ліфта за договором № 2 від 21.03.2006р. позивач помилково двічі перерахував кошти в розмірі 220311,00 грн. на рахунок відповідача, а останній відмовляється повернути зазначені кошти.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2010р. порушено провадження по справі № 53/247, розгляд справи призначено на 06.09.2010р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 04.10.2010р. не зявився, вимоги ухвал суду від 19.08.2010р. та від 06.09.2010р. не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 19.08.2010р. та від 06.09.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.10.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.03.2006р. між Приватним підприємством «Ліфт-Проект-Монтаж»(Підрядник), фізичною особою ОСОБА_1 (Замовник), ТОВ «Інтерофіс Лімітед»(Платник-1) та фізичною особою ОСОБА_2 (Платник-2) укладено договір № 2 на виконання робіт (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Підрядник зобовязався провести загально будівельні роботи по шахті ліфта, монтажно налагоджувальні та електротехнічні роботи по ліфту в/п 480 кг. На 4 зуп., технічний нагляд на обєкті по вул. Грушевського, 16 на умовах, викладених у цьому договорі, а Замовник зобовязався провести прийомку виконаних робіт, а Платники зобовязуються сплатити Підряднику вартість робіт.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 2.2 договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом поетапної оплати: 1-й етап 50% вартості договору протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання договору сплачує Платник-1 (п. 2.2.1 договору); 2-й етап 30% договору за 3 дні до початку монтажу ліфта сплачує Платник-2 (п. 2.2.2 договору); 3-й етап 20% вартості договору протягом 3 (трьох) банківських днів сплачує Платник-2 після підписання Акту приймання виконаних робіт.

Згідно з оригіналом банківської виписки за 22.03.2006р. позивач виконав свої зобовязання за договором № 2 належним чином перерахувавши позивачу 50% вартості договору в розмірі 220311,00 грн. Призначення платежу згідно з проведеною банківською операцією «загально-будівельні роботи по шахті ліфта зг. уг. № 2 від 21.03.2006р. та інвестиц. контр.».

24.05.2006р. позивач вдруге помилково перерахував відповідачу 220311,00 грн., що підтверджується оригіналом банківської виписки за 24.05.2006р. Призначення платежу згідно з проведеною банківською операцією «загально-будівельні роботи по шахті ліфта зг. уг. № 2 від 21.03.2006р. та інвестиц. контр.».

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У звязку із безпідставним одержанням відповідачем грошових коштів в сумі 220311,00 грн., які сплачені позивачем платіжним дорученням № 17 від 24.05.2006р., позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про їх повернення (лист № 15/11-01 від 15.11.2006р., лист б/н б/д та лист № 01/07-01 від 01.07.2010р.).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 20.12.2006р. повернути позивачу кошти в сумі 220311,00 грн.

Однак, відповідач, як у строк 20.12.2006р., так і на дату прийняття рішення, свого обовязку щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 220311,00 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів в сумі 220311,00 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 220311,00 грн. безпідставно одержаних коштів.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ліфт - Проект - Монтаж (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 3, кв. 21, ідентифікаційний код 31901770) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (04053, м. Київ, пров.. Киянівський, 3-7, ідентифікаційний код 32962368) 220 311 (двісті двадцять тисяч триста одинадцять) грн. 00 коп. безпідставно одержаних коштів, 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 05.10.2010р.