Рішення № 12044296, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/27508.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства «Ровенькиантрацит»про стягнення 812,10 грн., за участю представників позивача – не з’явився, відповідача-1 –Майданіка В.В., довіреність № 341-НЮ від 03.02.2009 р., відповідача-2 –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі – відповідач-1) та Державного підприємства «Ровенькиантрацит»(далі – відповідач-2) про стягнення з відповідачів на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 812,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2010 року позовні матеріали Відкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 22.04.2010 року ухвалу господарського суду м. Києва від 05.02.2010 року у справі № 05-5-1/1072 скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2010 року прийнято справу до провадження суддею Чебикіною С.О., присвоєно їй № 52/275 та призначено до розгляду на 30.06.2010 року.

Позивач зазначав, що 01.09.2009 року на підставі укладеного з Державним підприємством «Ровенькиантрацит»(постачальник) договору № 38-182 гп від 17.12.2008 відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 71 т вугілля антрацит марки АМ за залізничною накладною № 51624609 напіввагон № 66102369.

Комерційним актом АА № 053773/1256 від 05.09.2009р. було виявлено нестачу вугілля у розмірі 3100,00 кг.

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 812,10 грн. недостачі.

29.06.2010 року через канцелярію суду відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові ВАТ «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання 08.09.2010 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників позивача, відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню, а до відповідача 1 – підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(покупець) та Державним підприємством «Ровенькиантрацит» (постачальник) був укладений договір № 38-182 гп, згідно з якими постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю вугілля марки А (антрацит), що іменується надалі «товар», а покупець зобов’язується прийняти та здійснити оплату товару.

На виконання умов договору позивач в порядку календарної черговості платіжним дорученням № 2335 від 03.09.2009 року перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в сумі 200000,00 грн. Державне підприємство «Ровенькиантрацит»забезпечило постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки АМ, вантажовідправником якого воно є. Згідно залізничної накладної № 51624609 обсяг вугілля вказаний 71 т, вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Комерційним актом АА № 053773/878/7 від 05.09.2009р стверджується те, що відповідачем-1 фактично передано позивачу 67900,00 кг вугілля в технічно та комерційно справному вагоні, замість зазначених 71000,00 кг. вугілля в залізничній накладній № 51624609 напіввагон № 66102369.

Згідно Комерційного акта ст. Знам’янка Одеської залізниці недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг. При перевірці виявлено навантаження рівномірне нижче бортів 300 мм. На поверхні вантажу мається заглиблення: справа за ходом над 1-2-3-4 люками довжиною 6000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 400 мм, зліва за ходом над 1-2 люками довжиною 2000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 200 мм. Просипання вантажу відсутнє. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. На поверхні вантажу присутнє захисне маркування вапном. Доступ вантажу в місцях заглиблень усунено за допомогою маркування вапном. Каток не застосовувався.

З урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто нестача становить 1,68 т вартістю 792,29 грн. відповідно до розрахунку вартості недопоставленого вантажу на підставі документа відправника.

Отже, відповідач-2 передав відповідачу-1 для перевезення вугілля в технічно справному вагоні, при непорушному маркуванні вапном (було здійснено маркування вапном, що підтверджується відміткою про маркування в накладній № 51960646), і тому правові підстави для задоволення позовних вимог до Державного підприємства «Ровенькиантрацит»відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Згідно ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно пункту “а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3.3. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. «Про деякі питання, що виникають з перевезення вантажів залізницею», із змінами і доповненнями, якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Наявність поглиблень може свідчити про несанкціоноване виймання при транспортуванні. У змісті комерційного акту АА № 053773/878/7 від 05.09.2009р. не вказано та залізницею не надано доказів щодо причин утворення даних поглиблень.

Таким чином, відомості, викладені в комерційному акті, підтверджують, що нестача вантажу склалася з вини перевізника –залізниці, вини вантажовідправника в нестачі вантажу не має.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач-1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Таким чином, недостача сталася з вини перевізника, так як, вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, з ознаками втрати вантажу під час перевезення.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 1,68 т. вугілля є обґрунтованими.

Однак, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недопоставленого вантажу в розмірі 812,10 грн. згідно розрахунку здійсненого на підставі рахунку № 72730 від 02.09.2009 року, проте в розрахунку позивач не вірно зазначив вартість вугілля з урахуванням ПДВ –483,39 грн.

Згідно розрахунку суду, який здійснено на підставі документу вантажовідправника (вартість 1т вугілля з урахуванням ПДВ –471,60 грн.) вартість недопоставленого вантажу становить 792,29 грн.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 1,68 т. вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в розмірі 792,29 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01000, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»(юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан Рад, 2; фактична адреса: 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-а, код 01881706) 792 (сімсот дев’яносто дві) грн. 29 коп. збитків, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 51 коп. державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

4. В позові до Державного підприємства «Ровенькиантрацит»відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Чебикіна С.О.