Ухвала суду № 120441585, 11.07.2024, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кс/582/79/24

Справа № 582/344/24

Копія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року

Слідчий суддя Недригайлівського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника заявника Фермерського господарства «Віконт», адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Недригайлівського районого суду Сумської області від 19 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024205510000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Недригайлівського районного суду звернувся представник Ферменського господарства «Віконт» (далі ФГ «Віконт») адвокат ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна, у якому просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року у кримінальному провадженні №12024205510000048 арешт на зерно кукурудзи, вага якого становить 65 730 кг, яке залишено на зберіганні у ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що ТОВ «Агрофірма Прайм», знаючи що з дня набрання законної сили постановою Сумського апеляційного суду від 04 травня 2023 року у справі №581/95/21 у ТОВ «Агофірма «Прайм» відсутнє право продовжувати користуватись земельними ділянками, право власності на які припинено для громадян, які були їх власниками та передали їх в оренду. Не зважаючи на таку обізнаність, ТОВ "Агрофірма Прайм" після 04 травня 2023 року за відсутності відповідних правових підстав на вказаних земельних ділянках загальною площею 26 га посіяло кукурудзу, яка не була прибрана до 14 березня 2024 року, тому ФГ «Віконт» з метою самозахисту свого цивільного права та підготовки землі до наступного весняного обробітку було вимушене приступити до його збирання.

При цьому, представник вважає, що збір 14.03.2024 року урожаю кукурудзи на земельній ділянці, право користування якою має ФГ «Віконт» та уповноваженим представником цього господарства ОСОБА_6 , не є неправомірним, оскільки ТОВ «Агрофірма Прайм» не вправі було здійснювати посів кукурудзи на земельній ділянці, право користування якою має ФГ «Віконт» та не має права на урожай, вирощений на зазначеній земельній ділянці, оскільки вчиняло дії з наміром завдати шкоди ФГ «Віконт», що не допускаються відповідно до частини третьої статті 13 ЦК України, а в силу положень ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Таким чином, неправомірних дій з боку ФГ «Віконт» не було, а матеріали кримінального провадження свідчать про те, що між ТОВ «Агрофірма Прайм» та ФГ «Віконт» виникли та продовжують існувати цивільно-правові правовідносини щодо права розпорядження зерном кукурудзи вагою 65 730 кг, яка була зібрана ФГ «Віконт» на земельній ділянці, право користування якою воно має на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оре¬нди) від 22 жовтня 1992 року, укладеного між Липоводолинською селищною радою народних депутатів Липоводолинського району Сумської області та ОСОБА_7 , що встановлено судовим рішенням.

Такі цивільно-правові відносини мають вирішуватись у рамках господарського судочинства, а не із застосуванням кримінально-правового механізму.

У судовому засіданні представник своє клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Додатково пояснив, що з часу реєстрації в ЄРДР заяви представника ТОВ «Агрофірма «Прайм» за ст. 356 КК України з скаргами на незаконні дії органів досудового розслідування не звертався, заяви щодо вчинення самоправних дій посадовими особами ТОВ «Агрофірма «Прайм» не подавав. Крім того, ФГ «Віконт» не зверталося із позовом до ТОВ «Агрофірма «Прайм» з питання відшкодування збитків, заподіяних незаконним захопленням землі чи щодо долі спірного арештованого зерна кукурудзи.

У судовому засіданні прокурор із клопотанням не погодився та зазначив, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що арештоване ухвалою слідчого судді майно належить ТОВ «Агрофірма Прайм». Розслідування в цьому кримінальному провадженні ще не завершено, проведено експертизу для встановлення розміру заподіяної шкоди, яка складає понад 300 000 грн. ТОВ «Агрофірма «Прайм» зверталася до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту з спірного зерна та його передачу власнику. Клопотання було судом задоволено частково, зерно передано на зберігання ТОВ «Агрофірма «Прайм», арешт з майна не знято. Таким чином, оскільки щодо цього майна існує спір щодо його належності , він має бути вирішений в судовому порядку відповідно ч.12 ст. 100 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши думку представника заявника, прокурора, дослідивши у судовому засіданні надані суду матеріали, інші наявні матеріали кримінального провадження №12024205510000048, які наявні у слідчого судді у зв`язку з розглядом ним інших клопотань у цьому кримінальному провадженні вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі ст. ст. 167, 168 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

За змістом ст. 98, п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського ВП ГУНП у Сумській області розслідується кримінальне провадження за №12024205510000048 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, яке внесене 14.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самовільного збирання ОСОБА_6 врожаю кукурудзи, належного ОСОБА_8 .

Ухвалою слідчого судді від 19.03.2024 на зерно кукурудзи, загальною вагою 65730 кг накладено арешт та залишено його на зберіганні у ОСОБА_5 , якого попереджено його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, а саме за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено.

Таке рішення слідчого судді ґрунтувалося на тому, що арештоване майно є речовим доказом - предметом кримінального правопорушення, а також на час звернення з клопотанням про арешт органами досудового розслідування встановлювалася належність цього зерна та обставини його збирання.

Під час розгляду клопотання ТОВ «Агрофірма «Прайм» про часткове скасування арешту у судовому засіданні 04.07.2024 із пояснень прокурора та досліджених матеріалів кримінального провадження №12024205510000048, вбачається, що під час досудового розслідування було встановлено, що зерно кукурудзи, на яке накладено арешт у цьому кримінальному провадженні, належить ТОВ «Агрофірма «Прайм», директором якого є ОСОБА_8 .

У зв`язку із встановленими обставинами ухвалою слідчого судді від 05.07.2024 клопотання представника ТОВ «Агрофірма «Прайм» було задоволено частково, ухвалено передати зерно кукурудзи, вага якого становить 65 730 кг, що перебуває на зберіганні у ОСОБА_5 , власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прайм», попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, а саме за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено.

На час розгляду даного клопотання ухвала від 05.07.2024 не набрала законної сили.

Зі змісту клопотання представника ФГ «Віконт» вбачається, що ФГ вважає, що зерно кукурудзи належить заявнику, оскільки воно вирощено на самовільно зайнятій ТОВ «Агрофірма «Прайм» земельній ділянці заявника.

Таким чином, між сторонами вбачається цивільний спір щодо належності арештованого майна, який має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника заявника Фермерського господарства «Віконт», адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024205510000048 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 16 липня 2024 року о 16 годині 00 хвилин.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Слідчий суддя: ОСОБА_1