Рішення № 12044132, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/39022.09.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Державного підприємства "Агроспецсервіс"

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 107 694,95 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача не з’явилися, був Цурка Н.О. –дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 р.

від відповідача не з'явився

в судовому засіданні 22.09.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд" (далі - відповідач) 98433,82 грн. основного боргу, 7018,02 грн. пені, 1216,08 грн. інфляційних втрат, 1027,03 грн. 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532926 від 26.11.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року Києва порушено провадження у справі №13/390, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 15.09.2010 року.

В судове засідання, призначене на 15.09.2010 року, з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги і просив задовольнити позов повністю. Відповідач в судове засідання не з’явився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 15.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 22.09.2010 року.

22.09.2010 року в судове засідання позивач та відповідач не з’явилися, належних представників не направили, поважних причин неявки в засідання не повідомили.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Державного підприємства "Агроспецсервіс" (споживач) 26.11.2006 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532926, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п. 3 Додатку 4 до Договору, який є його невід’ємною частиною, оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.02.2010 року по 01.07.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2010 року склала 98433,82 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з лютого 2010 року по липень 2010 року, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532926 від 26.11.2006 року у сумі 98433,82 грн.

Враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 629, 611, 610 , ЦК України, 173, 174, 193 ГК України, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі заявленому позивачем.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 7018,02 грн. пені.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З розрахунком розміру пені в сумі 7018,02 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

Крім суми основного боргу та пені позивач також просить стягнути з відповідача 1216,08 грн. інфляційних втрат та 1027,03 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1216,08 грн. інфляційних втрат та 1027,03 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 98433,82 грн. основного боргу, 7018,02 грн. пені, 1216,08 грн. інфляційних втрат та 1027,03 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Агроспецсервіс" (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 34532280) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 98433 (дев’яносто вісім тисяч чотириста тридцять три),82 грн. основного боргу, 7018 (сім тисяч вісімнадцять),02 грн. пені, 1216 (одна тисяча двісті шістнадцять),08 грн. інфляційних втрат, 1027 (одна тисяча двадцять сім),03 грн. 3% річних, 1076 (одна тисяча сімдесят шість),95 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 30.09.10