Рішення № 120441273, 08.07.2024, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/599/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2024 р. селище Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенка С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В :

11.06.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

У заяві посилається на те, що досяг 57 років. В період з 18.10.2014 року по 25.09.2015 року приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в складі військової частини НОМЕР_1 .

23 березня 2016 року йому було видано посвідчення учасника бойових дій. У зв`язку з цим, в силу вимог п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» після досягнення 55 років отримав право на призначення достроково пенсії за віком. Умовою дострокового призначення пенсії учасникам бойових дій є досягнення відповідного віку та наявність страхового стажу не менше 25 років (для чоловіків).

Тому в лютому 2023 року він звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення йому пенсії, до якої додав документи підтверджуючі його страховий стаж.

Його заява в порядку екстериторіальності була направлена на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, яким 21.02.2023 року прийнято рішення про відмову в достроковому призначені пенсії, у зв`язку з недостатністю страхового стажу.

При прийняті рішення не було взято до уваги наступні документи: трудову книжку мерії НОМЕР_2 , у зв`язку із тим, що його по батькові не відповідає даним паспорта та архівну довідку № 127,03-03, видану Трудовим архівом Веселинівської селищної ради Вознесенського районуМиколаївської області, оскільки в ній не вказано повністю ім`я та по батькові особи.

Зважаючи на те, що він не може в інший спосіб підтвердити належність йому вищевказаних документів, він змушений звернутися до суду та просить встановити факт належності йому правовстановлюючих документів.

13 червня 2024 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримали в тому ж обсязі і з тих же підстав, просили вимоги задовольнити, оскільки через зазначені недоліки вказана архівна довідка та трудова книжка не можуть бути взяті до розгляду в якості підтвердження страхового стажу.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області Лененко Ю.К. не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи за наявними у справі матеріалами. Разом з тим надала до суду пояснення, яке просить взяти до уваги при розгляді справи по суті.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши поясненнязаявника,представника заявника,дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо переконання,що заявапідлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 в силу вимог п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» після досягнення 55 років отримав право на призначення достроково пенсії за віком. Умовою дострокового призначення пенсії учасникам бойових дій є досягнення відповідного віку та наявність страхового стажу не менше 25 років (для чоловіків).

В період з 18.10.2014 року по 25.09.2015 року приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в складі військової частини НОМЕР_1 . 23 березня 2016 року йому було видано посвідчення учасника бойових дій, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 та посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_4 .

При звернені до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за призначенням йому пенсії, він надав разом з іншими документами: архівну довідку та трудову книжку. Заяву в порядку екстериторіальності було направлено на розгляд Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, де було прийнято Рішення № 143650007273, яким заявнику ОСОБА_1 було відмовлено в достроковому призначені пенсії, у зв`язку з недостатністю страхового стажу.

Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області при прийняті рішення не було взято до увагу наступні документи підтверджуючі страховий стаж ОСОБА_1 , зокрема: трудову книжкусерії НОМЕР_2 , у зв`язку з тим, що прізвище, ім`я по батькові заявника не відповідає даним паспорта, зокрема вказано російською мовою « ОСОБА_3 », тобто працівниками підприємства по батькові заявника було записано українською мовою, але російськими літерами; архівну довідку № 127/03-03 від 25 січня 2022 року, видану Трудовим архівом Веселинівської селищної ради Вознесеського району Миколаївької області, оскільки в ній не вказано повністю ім`я та по батькові особи, тобто записано « ОСОБА_4 » (російською мовою).

Ч. 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

П. 5 ч. 2 ст. 293 цього ж кодексу, встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Стаття 315 ЦПК України передбачає, що у судовому порядку можуть бути встановлено факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (п. ч. 1).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'' №5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'', при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Статтею 294 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Судом встановлено, що на займану посаду заявника ОСОБА_1 було прийнято наказом директора Веселинівського хлібоприймального підприємства смт Веселинове Миколаївська область від 26.07.1984 року № 83.

Відповідно до цього наказу 17.08.1984 р. було оформлено та видано трудову книжку серії НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412 (надалі Інструкція).

Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Тобто, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців.

Разом з тим, під час первісного заповнення належної трудової книжки, адміністрацією підприємства було допущено помилку в написанні по батькові заявника.

Окрім того, слід звернути увагу суду на те, що в наказі № 83 від 26 липня 1984 р., яким прийнято на роботу заявника, його власне прізвище, ім`я та по батькові вказано вірно « ОСОБА_4 » (російською мовою).

З Архівної довідки №127/03-03 від 25 січня 2022 року, виданої трудовим архівом Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, вбачається, що:

-відповідно до наказу від 13 січня 1992 року № 6 директора Веселинівського хлібоприймального підприємства « ОСОБА_4 », (рос. мовою) був прийнятий на роботу з 13 січня 1992 року;

-відповідно до наказу від 13 липня 1992 року № 78 директора Веселинівського хлібоприймального підприємства « ОСОБА_4 », (рос. мовою) був прийнятий на роботу з 13 липня 1992 року;

-відповідно до наказу від 23 липня 1997 року № 61 директора Веселинівського хлібоприймального підприємства « ОСОБА_4 », (рос. мовою) був прийнятий на роботу з 23 липня 1997 року;

-відповідно до наказу від 01 вересня 1997 року № 70 директора Веселинівського хлібоприймального підприємства « ОСОБА_4 », (рос. мовою) був звільнений з роботи з 01 вересня 1997 року в зв`язку з закінченням трудового договору.

Підтвердженням того, що інформація щодо трудової діяльності вказана у вищевказаній довідці стосується саме заявника ОСОБА_1 , є записи у його трудовій книжці, а саме запис № 17 від 13.01.1992 р., запис № 19 від 13.07.1992 р., запис № 24 від 23.07.1997 р., запис № 25 від 01.09.1997 р.

Окрім того, вказане підтверджується й самою архівною довідкою на зворотному боціякої міститься вказівка на те, що: «В книгах обліку праці та нарахування заробітної плати Веселинівського хлібоприймального підприємства смт Веселинове Миколаївської області за 1984, 1992, 1997 роки значиться одна особа на ПІБ документ укладено російською мовою - « ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 »

Згідно паспорту заявника ЕО №332860 виданого Веселинівським РВ УМВС України в Миколаївській області 19 травня 1997 року, прізвище ім`я по батькові заявника українською мовою пишеться ОСОБА_1 .

У військовому квитку серії НОМЕР_3 виданого 13 серпня 2014 року Веселинівським РВК, прізвище ім`я по батькові заявника українською мовою пишеться ОСОБА_1 .

Як вбачається з п. 26 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

На підставівищевикладеного,аналізуючи перевіренідокази вїх сукупності, враховуючи те,що становленняфакту належностівище вказанихдокументів маютьдля заявникаюридичне значення,оскільки наявністьрозбіжності (скорочення)у написанійого побатькові позбавляє можливостіоформити документидля достроковоговиходу напенсію, суд приходить до переконання, що факт належності заявнику правовстановлюючих документів є доведеним, а заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 293, 315, 316, 318 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 :

- Трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 17 вересня 1984 року;

- Архівної довідки № 127/03-03, виданої 25 січня 2022 року трудовим архівом Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, в якій власне ім`я ОСОБА_1 вказано скорочено: " ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 " (рос.мовою).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк наапеляційне оскарженняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин,крім випадків,зазначених участині другійстатті 358цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 12 липня 2024 року .

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.С. Кучерявенко