Рішення № 12044053, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/30814.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн"

до Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино"

про стягнення заборгованості в розмірі 114 323,19 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Карманська О.В. –дов. від 10.03.10 р.

від відповідача не з’явилися

в судовому засіданні 14.09.2010 відповідно до ст.82 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино" (надалі - відповідач) заборгованості за договором № 1/018-06 від 16.01.2006 року в сумі 74477,65 грн., пені в сумі 13629,41 грн., трьох відсотків річних в сумі 1117,36 грн. та інфляційних втрат в розмірі 25098,97 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує наявністю простроченого грошового зобов’язання за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.20010 року порушено провадження у справі №13/308 та призначено її розгляд на 20.07.2010 року.

В судове засідання, призначене на 20.07.2010 року, позивач та відповідач не з’явилися, належних представників не направили, поважних причин неявки в судове засідання суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали. Ухвалою суду від 20.07.2010 року розгляд справи відкладено на 26.08.2010 року.

26.08.2010 року в судове засідання з’явився представник позивача, але вимоги попередніх ухвал виконав частково. Представник відповідача в судове засідання не заявився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання. У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами в повному обсязі вимоги суду, розгляд справи відкладено на 14.09.2010 року.

В судове засідання 14.09.2010 року з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову. Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом доказів не надав.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (надалі - позивач) та Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино" (надалі - відповідач) було укладено договір № 1/018-06 від 16.01.2006 року (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов’язався виготовити, а відповідач прийняти та оплатити плівку поліетиленову тришарову чорно-білу з кольоровим друком для упаковки молока і молочних продуктів в кількості та строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до розділу 2 Договору позивач зобов’язується поставляти відповідачу партіями, кількість і параметри товару відповідач письмово погоджує в своєму замовленні не менш, ніж за 10 днів до дати відвантаження. Замовлення на партію товару є невід’ємною частиною даного Договору. Датою відвантаження товару вважається дата видаткової накладної.

Відповідно до умов п. 4.2 Договору оплата за товар здійснюється відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% суми, зазначеної в рахунку-фактурі, протягом 5 банківських днів з дати відвантаження товару.

На виконання вимог Договору № 1/018-06 позивачем було здійснено поставку замовленого відповідачем товару вчасно та в повному обсязі на загальну суму 80663,88 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ Пл-4145 від 10.09.2007 року;

-№ Пл-4672 від 12.10.2007 року;

-№ Пл-5157 від 14.11.2007 року.

31.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Акт заліку зустрічних однорідних вимог, згідно якому борг позивача перед позивачем в сумі 5039,78 грн. було зараховано в погашення зустрічних однорідних вимог, в результаті чого заборгованість відповідача за Договором № 1/018-06 від 16.01.2006 року складає 74477,65 грн.

Згідно п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з введення бухгалтерського обліку.

Право представників відповідача отримувати товар визначене довіреностями № 447173, № 447222, № 447260.

Відповідач, в порушення умов договору оплатив поставлену позивачем продукцію лише частково, в сумі 1146,45 грн., що підтверджується банківськими виписками, в результаті чого його заборгованість склала 79517,43 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного Кодексу України зобов’язання між сторонами припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк яких не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги.

Відповідач не повідомив суду і не надав інформації щодо неналежного виконання позивачем, чи взагалі невиконання Договору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 74477,65 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем відповідно до положень п. 8.11 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати поставленого Товару, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що встановлена Договором відповідальність передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, в розмірі 13629,41 грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору в разі затримки оплати за товар відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від затриманої суми за кожен день затримки.

Як передбачено ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на те, що розмір пені, передбачений сторонами в Договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом зроблено перерахунок. За розрахунком суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 7 677,17 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням дати виникнення зобов’язання щодо оплати суми боргу, та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач просить суд стягнути з останнього 3 % річних в розмірі 1117,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 25098,97 грн.

В положеннях ст. 610 Цивільного кодексу України зазначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 1117,36 грн. підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 25098,97 –частково, а саме в сумі 14119,33 грн.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 74477,65 грн. основного боргу та 3% річних в розмірі 1117,36 грн. підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення пені в розмірі 13629,41 грн. та інфляційних втрат в розмірі 25098,97 грн. частково, а саме 7677,17 грн. пені та 14119,33 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу "Святошино" (03115, м. Київ, вул. Кричевського, 19, код ЄДРПОУ 19480830) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14, код ЄДРПОУ 16401787) 74477 (сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят сім),65 грн. основного боргу; 7677 (сім тисяч шістсот сімдесят сім),17 грн. пені, 1117 (одна тисяча сто сімнадцять),36 грн. 3% річних, 14119 (чотирнадцять тисяч сто девятнадцять),33 грн. інфляційних втрат, 973 (дев’ятсот сімдесят три),92 грн. державного мита та 201 (двісті одна),05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 22.09.10