Рішення № 12043965, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/15522.09.10 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм

ЛТД»

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

Юрійовича

про стягнення 30000,00 грн.

За зустрічним позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»

про визнання додаткової угоди від 27.01.2009р. до договору оренди нежитлового приміщення №09/06-2 від 30.04.2006р. недійсною

Суддя М.Є. Літвінова

Представники за первісним позовом:

Від позивача: Калюжна Н.В. предст. за довір. №б/н від 24.04.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_2 СПД

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: ОСОБА_2 СПД

Від відповідача: ОСОБА_3 предст. за довір. №б/н від 24.04.2009р.

Рішення прийняте 22.09.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 06.09.2010р. пл. 08.09.2010р., з 08.09.2010р. по 20.09.2010р., з 20.09.2010р. по 22.09.2010р.

В судовому засіданні 22.09.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню вартості здійснених поліпшень, які передбачені додатковою угодою від 27.01.2009р. до договору оренди нежитлового приміщення №09/06-2 від 30.04.2006р. у розмірі 30000,00 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2010р. порушено провадження у справі №35/155 розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 17.05.2010р.

29.04.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов зустрічний позов Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»про визнання додаткової угоди від 27.01.2009р. до договору оренди нежитлового приміщення №09/06-2 від 30.04.2006р. недійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/155 від 30.04.2010р., на підставі ст.ст. 60, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, прийнято зустрічний позов до розгляду разом з первісним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.06.2010р.

В судовому засіданні 07.06.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 16.06.2010р.

10.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи.

16.06.2010р. Заступником Голови Господарського суду міста Києва Івановою Л.Б. було відмовлено в задоволенні клопотання Субєкта підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 про колегіальний розгляд справи №35/155.

14.06.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшов додаток до зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010р., на підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було призначено на 05.07.2010р.

У звязку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи №35/155 призначеної до слухання на 05.07.2010р. було перенесено на 09.07.2010р.

09.07.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшов додаток до зустрічного позову.

В судовому засіданні 09.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 21.07.2010р.

19.07.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшов додаток до зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 09.08.2010р.

09.08.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у звязку з хворобою представника останнього.

Судом було задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.09.2010р.

В судовому засіданні 06.09.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 08.09.2010р.

В судовому засіданні 08.09.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.09.2010р.

В судовому засіданні 20.09.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 22.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»(надалі позивач за первісним позовом) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (надалі відповідач за первісним позовом) було укладено Договір №28/11 оренди нежитлового приміщення (надалі-Договір).

Відповідно до умов вказаного вище Договору (п. 1.1.) орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться у власності орендодавця на підставі Договору ВАС 072579 від 22.11.2002 року, та розташоване на першому поверсі за адресою: Українка, Київ, вул. Бажова, 5.

Відповідно до п. 6.1. Договору орендодавець надає згоду та надає дозвіл на проектні та ремонтні роботи у приміщенні, що орендується за даним Договором. Ремонтні роботи проводяться орендарем за власний рахунок з метою приведення стану приміщення згідно потреб, обумовлених цільовим призначенням орендованого приміщення.

30 квітня 2006 року між сторонами було підписано Договір №;09/06-2 оренди нежитлового приміщення (надалі Договір), відповідно до умов вказаного Договору (п.1.1.), орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться у власності орендодавця на підставі Договору ВАС 072579 від 22.11.2002 року, та розташоване на першому поверсі за адресою: Українка, Київ, вул. Бажова, 5.

Термін дії Договору починається з моменту передачі приміщення за актом прийому передачі та діє до 29 квітня 2009 року (п. 4.1. Договору).

24 грудня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №09/06-2 від 30.04.2006р. оренди нежитлового приміщення, відповідно до якої сторони дійшли згоди достроково розірвати Договір №09/06-2 від 30.04.2006р. оренди нежитлового приміщення.

27 січня 2009 року між сторонами було укладено Додаткову угоду Договору №09/06-2 від 30.04.2006р. оренди нежитлового приміщення (надалі Додаткова угода від 27.01.2009р.).

Відповідно до умов вищевказаної Додаткової угоди від 27.01.2009р. (п.1) , сторони дійшли згоди про вартість та порядок відшкодування орендарю відємних поліпшень, що були виконані в орендованому приміщенні, а саме:

а ) системи кондиціювання та приточно витяжної вентиляції;

б) 2-х водонагрівачів (бойлери) обємом 100 літрів кожний;

в) системи охоронної та пожежної сигналізації;

г) внутрішніх метало пластикових перегородок;

Вартість поліпшень, за оцінкою сторін складає 40000,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди від 27.01.2009р.).

Орендодавець відшкодовує вартість поліпшень наступним чином: в термін до 01 березня 2009 року орендодавець сплачує орендарю частину коштів у сумі 10000,00 грн. Залишок коштів у розмірі 30000,00 грн. орендодавець сплачує протягом наступних 10 календарних місяців, але в будь якому разі не пізніше 01 грудня 2009року (п. 3 Додаткової угоди від 27.01.2009р.).

Після проведення розрахунків між сторонами всі вищезазначені поліпшення становляться власністю орендодавця та орендар не буде мати майнових або будь-яких інших претензій до орендодавця з приводу відшкодування поліпшень (п. 4 Додаткової угоди від 27.01.2009р.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач за первісним позовом посилався на наступне.

27 березня 2009 року позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10000,00 грн. заборгованості по відшкодуванню вартості здійснених відємних полпішень згідно Додаткової угоди від 27.01.2009р. до Договору оренди №09/06-2 від 30.04.2006р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2009р. у справі №16/275 позов ТОВ «Марко Фарм ЛТД»задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Марко Фарм ЛТД»10000,00 грн. заборгованості по відшкодуванню вартості здійснених відємних полпішень згідно Додаткової угоди від 27.01.2009р. до Договору оренди №09/06-2 від 30.04.2006р. та судові витрати.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2009р. видано наказ від 03.08.2009р.

Кінцевий строк сплати другої частини платежу в розмірі 30000,00 грн. настав 31 грудня 2009 року.

Проте, станом на час звернення до суду вищевказані кошти не були сплачені відповідачем за первісним позовом позивачу, відповідно до умов Додаткової угоди від 27.01.2009р.

Позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з претензією (№1-юр від 13.01.2010р.), в якій просив відповідача за первісним позовом здійснити перерахування коштів в розмірі 30000,00 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вказаної претензії.

Однак, зазначена претензія була залишена відповідачем за первісним позовом без реагування.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позов від 12.04.2010р.

В процесі розгляду справи відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсною Додаткову угоду від 27.01.2009р. на підставі ст. 207 Господарського кодексу України.

Позивачем неодноразово подавались до суду письмові додатки до зустрічного позову (від 07.06.2010р., 08.06.2010р., 14.06.2010р., 30.06.2010р., 09.07.2010р., 19.07.2010р., 27.10.2010р., 02.08.2010р., 20.08.2010р., 17.09.2010р.).

Відповідно до письмового додатку від 17.09.2010р. до зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом просив суд визнати Додаткову угоду від 27.01.2009р. на підставі ст. 231 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що останнім в додатку до зустрічного позову від 20.08.2010р. було доведено, що маніпуляції з термінами Дозволом, Договорами та фактом виконання орендарем відємних поліпшень, перелічені в Додатковій угоді від 27.01.2009р. порушують ст. ст. 526, 530, 631, 778 Цивільного кодексу України та умовами Договору №09/06-2, ціллю цих маніпуляцій є введення в оману як орендодавця так і суд, щодо факту наявності обставин перелічених в Додатковій угоді від 27.01.2009р.

В поясненні від 06.09.2010р. представник орендаря визначає, що під час розгляду справи №16/275 в Господарському суді м. Києва, орендодавець не заявляв про введення його в оману, але в запереченні по справі №16/275 від 16.06.2009р., орендодавець заявляв суду про шантаж та психологічний тиск з боку орендаря та його представника, яке привело до порушень умов Договору №09/06-2, сфабрикованою Додатковою угодою від 27.01.2009р. та збиткам, які зазнав орендодавець в результаті цього шантажу.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідач за зустрічним позовом водячи суд в оману, стверджує, що у останнього не збереглись документи щодо оплати послуги підрядчикам, які здійснювали поставку та монтаж відємних поліпшень, проте, як стверджує позивач за зустрічним позовом таких документів взагалі не існувало, так як відємні поліпшення перелічені в Додатковій угоді від 27.01.2009р., повинні були виконуватись в період дії Договору 09/06-2, тобто з 30.04.2008р. по 24.12.2008р.

Керуючись ст. 230 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом просив суд визнати недійсною Додаткову угоду від 27.01.2009р. до Договору №09/06-2 оренди нежитлового приміщення від 30.04.2006р.

Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечував, в своїх запереченнях посилався на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідач за зустрічним позовом вказує, що позивачем за зустрічним позовом не було зазначено в чому саме полягає введення в оману останнього з боку відповідача за зустрічним позовом, а також щодо яких істотних обставин правочину він був введений в оману. Також не наведено доказів наявності умислу в діях відповідача за зустрічним позовом. При цьому факт здійснення відємних поліпшень та передачі їх позивачу вже встановлювався судом при розгляді справи №16/275.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач має право на вилучення поліпшень, якщо вони можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження або на відшкодування вартості поліпшень.

Як вбачається з матеріалів справи Додатковою угодою від 27.01.2009р. сторонами було погоджено умови щодо порядку відшкодування здійснених в орендованому приміщенні відємних поліпшень.

Відповідач за первісним позовом взяв на себе зобовязання здійснити відшкодування здійснених відємних поліпшень в розмірі 30000,00 грн. протягом наступних 10 календарних місяців, проте не пізніше 01 грудня 2009 року.

Проте, на час розгляду справи, відповідач за первісним позовом, не виконав взяті на себе зобовязання, а саме не сплатив позивачу суму в розмірі 30000,00 грн. вартості здійснених в орендованому приміщенні відємних поліпшень.

Заперечення відповідача, відносно того, що позивачем не здійснювались вказані поліпшення спростовується наданим позивачем за первісним позовом Договором №028/Х/05 від 20.01.2005р.

Відповідно до умов вищевказаного Договору та Специфікації (Додаток №1), підрядчик ТОВ «Тайра»зобовязався здійснити поставку обладнання систем кондиціювання повітря та приточно витяжної вентиляції повітря, використовуючи власні матеріали, виконати роботи по монтажу обладнання на обєкті замовника (позивача за первісним позовом) за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 5.

Крім того, Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2009р. у справі №16/275 позов ТОВ «Марко Фарм ЛТД»задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Марко Фарм ЛТД»10000,00 грн. заборгованості по відшкодуванню вартості здійснених відємних полпішень згідно Додаткової угоди від 27.01.2009р. до Договору оренди №09/06-2 від 30.04.2006р. та судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під часу розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач за первісним позовом свої зобовязання за Додатковою угодою від 27.01.2009р. не виконав, суму по відшкодуванню вартості відємних поліпшень в розмірі 30000,00 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем за первісним позовом не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 30000,00 грн. вартості відємних поліпшень за Додатковою угодою від 27.01.2009р., є обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання Додаткової угоди від 27.01.2009р. недійсною на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підставою для визнання правочину недійсним відповідно до ст. 230 ЦК України є введення однією стороною іншої сторони правочину в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Слід вказати, що позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин обману, умислу на введення в оману з боку відповідача за зустрічним позовом. Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, як безпідставні та необґрунтовані, документально не підтверджені. Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача за зустрічним позовом. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 778 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; п/р НОМЕР_2 в Промінвестбанку, МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»(поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 10; код ЄДРПОУ 20029129; р/р 26004012824857 в «Укрексімбанку», МФО 322313), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) - вартості відємних поліпшень за Додатковою угодою від 27.01.2009р., 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу. 3. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.10.2010