Рішення № 12043813, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/38815.09.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Електропром"

Простягнення боргу за спожиту теплову енергію 6 548,96 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Цурка Н.О. –дов. № Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010 р.

від відповідача не з'явився

в судовому засіданні 16.09.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропром" (далі - відповідач) 5500,00 грн. боргу, 635,48 грн. пені, 317,77 грн.. інфляційних втрат, 95,71 грн. 3% річних, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3010195 від 01.06.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року Києва порушено провадження у справі №13/388, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 15.09.2010 року.

15.09.2010 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 3150,218 від 14.09.2010 року, яким була погашена заборгованість перед позивачем, та рахунку-фактури № 1420019/2010-08/111 від 13.08.2010 року.

В судове засідання, призначене на 15.09.2010 року, з’явився представник позивача, який підтвердив сплату відповідачем заборгованості за договором і просив задовольнити позов в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електропром" (споживач) 01.06.2001 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1420019, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до положень пунктів 8.1 та 8.4 термін дії договору встановлений до 31.12.2001 з можливістю продовження за умови відсутності письмової заяви однієї з сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п.3 додатка № 4 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009 року по 01.07.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2010 року складає 5500,00 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за договором теплової енергії на суму 5500,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 5500,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1420019 від 01.06.2001 року у сумі 5500,00 грн.

До прийняття рішення у справі відповідач надав докази, а позивач підтвердив, оплату боргу у сумі 5500,00 грн.

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості 5500,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 635,48 грн. пені, 95,71 грн. 3% річних та 317,77 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7 додатку № 4 до договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З розрахунком розміру пені в сумі 635,48 грн. суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 317,77 грн. інфляційних втрат та 95,71 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 635,48 грн. пені, 317,77 грн. інфляційних втрат та 95,71 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропром" (03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 23/25, код ЄДРПОУ 30262342) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 635 (шістсот тридцять п’ять),48 грн. пені, 317 (триста сімнадцять),7 грн. інфляційних втрат, 95 (дев’яносто п’ять),71 грн. 3% річних, 102 (сто дві),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 5500,00 грн. припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складеня 24.09.10