Ухвала суду № 120437901, 15.07.2024, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6536/24

Провадження №: 1-кп/336/1114/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022080000000388 від 21.07.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.306,ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2024 року прокурор Запорізької обласної прокуратури звернувся до суду з матеріалами вказаного вище кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м.Запоріжжя, обвинувальний акт складений відповідно до вимог процесуального закону, просив суд призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження.

Прокурором також заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яке мотивовано тим, що вони обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні у тому числі особливо тяжких злочинів, і ризики, які були враховані під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, продовжують існувати.

Сторона захисту та обвинувачені вважали можливим призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_9 просили відмовити прокурору в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, належними доказами не підтверджені. Обвинувачений має постійне місце проживання і застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможу запобігти ризикам, на які посилається прокурор.

Захисник ОСОБА_6 підтримала подане клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, вказуючи на те, що обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, а також бажає продовжити проходити військову службу в Збройних Силах України.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Захисник ОСОБА_5 заперечуючи проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_11 зазначив, що ризики, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання, є надуманими. Обвинувачений раніше не був засуджений, не має наміру переховуватись від суду чи впливати на свідків сторони обвинувачення. Просив змінити ОСОБА_11 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачені не заявили клопотання про розгляд кримінального провадження судом колегіально.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши відповідність обвинувального акту вимогам процесуального закону, суд дійшов наступних висновків.

Як передбаченост.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3ст.314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав для прийняття рішення повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження у справі, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності. Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження обвинуваченими не заявлено.

Грунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, захисників та обвинувачених.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченим під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3ст.315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Відповідно дост.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а обвинувачений ОСОБА_9 у вчиненні тяжких злочинів, а тому можливо спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинувачених від правосуддя з метою уникнути покарання, а також впливу на свідків, які не допитані судом, запобігти яким, обравши менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, неможливо.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України»(Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Судом на даному етапі судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_9 судом встановлено і наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на його судимості.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд, з урахуванням викладеного продовжує обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Сторона захисту, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, просила розглянути можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, а саме домашнього арешту, проте не зазначила передбачені законом підстави та вагомі аргументи на користь такої позиції, які виправдовували б застосування менш суворого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.306,ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України на 22 липня 2024 року о 12.00 годині 00 хвилин, який відбудеться у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 12 вересня 2024 року включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 12 вересня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 12 вересня 2024 року включно.

Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.

Обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 доставити у судове засідання з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвалав частиніпродовження строкутримання підвартою можебутиоскаржена вапеляційномупорядку доЗапорізькогоапеляційногосуду протягомп`ятиднівз дняїїоголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1