Рішення № 12043770, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/4828.09.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради

До Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Про стягнення 64 090,84 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Малиш В.В. представник за довіреністю № 17 від 12.07.10.

Мойсик М.В. представник за довіреністю № 53 від 30.12.09.;

Панкова О.А. представник за довіреністю № 16 від 12.07.10.

Від відповідача ОСОБА_1 - субєкт підприємницької діяльності фізична особа

Рішення прийнято 28.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 02.09.10. по 21.09.10., з 21.09.10. по 28.09.10.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 073/Ч від 17.11.08. оренди нежилого приміщення загальною площею 288,5 кв. м, у тому числі підвал 288,5 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, в сумі 64090,84 грн. (57487,69 грн. заборгованість по орендній платі, 2808,41 грн. пеня, 3794,74 грн. компенсація плати за землю), укладеного між позивачем і відповідачем.

Крім того, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради просить суд для забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної в м. Києві ради в сумі 57487,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.10. порушено провадження у справі № 30/48, розгляд справи призначено на 16.02.10. о 11-40.

В судовому засіданні 16.02.10. представником відповідача подано клопотання, відповідно до якого Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею іншої справи № 35/41 за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві про перерахунок ставки орендної плати за Договором оренди № 073/Ч від 17.11.08.

В судовому засіданні 16.02.10. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.03.10. о 12-15.

10.03.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання, відповідно до якого Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у м. Києві ради просить суд відкласти розгляд справи в звязку з участю повноважного представника позивача в іншому судовому засіданні. В задоволенні клопотання судом відмовлено.

В судовому засіданні 11.03.10. представником відповідача подано суду заяву, відповідно до якої якого Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 просить суд розглянути по суті клопотання, подане в судовому засіданні 16.02.10., про зупинення провадження у справі № 30/48 до дати набрання законної вили рішення по справі № 35/41, яке має бути оголошене на засіданні 19.03.10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.10. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 30/48 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 35/41, що розглядається Господарським судом міста Києва.

20.07.10. представником Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради через відділ діловодства Господарського суду міста Києва були подані клопотання про поновлення провадження у справі № 30/48, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.10. у справі № 35/41 в задоволенні позову Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради про зобовязання вчинити дії відмовлено повністю; Постановою Київського апеляційного господарського суду № 35/41 від 11.05.10. рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.10. у справі № 35/41 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.10. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 30/48, розгляд справи призначено на 02.09.10. о 12-30.

В судовому засіданні 02.09.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.09.10. о 11-15.

Відповідачем в судовому засіданні подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Відповідач вказує на те, що він неодноразово звертався до позивача з пропозицією про вилучення із орендованих площ тих, які фактично не використовуються для надання послуг, та перерахування ставки орендної плати за Договором оренди в зв'язку з фінансовою та економічною кризою в країні та суттєвим зменшенням попиту на послуги, що надаються населенню, але позивачем не було здійснено дій щодо зміни площ орендованих приміщень та перерахування ставки орендної плати у відповідності до реальної ситуації, яка склалася на ринку надання послуг станом на березень 2009 року. Договір оренди, укладений між позивачем і відповідачем, було укладено в умовах стабільної економічної ситуації в країні відповідно до діючої на той час нормативно - правової бази, а починаючи з початку 2009 року в економіці Україні сталися суттєві зміни, пов'язані із загальною фінансовою та економічною кризою. Відповідач зазначає, що позивач не погоджується на зміну умов Договору оренди, зокрема зменшення розміру орендованих площ до величини, що фактично використовується.

20.09.10. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі - 168572, 94 грн., а саме: 155387, 82 грн. основного боргу; 3218, 09 грн. - пені; 9967, 03 грн. - компенсації плати за землю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.10. у справі № 30/48 заяву позивача № 3328/57 від 13.09.10. про збільшення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду, оскільки зазначена заява подана позивачем після початку розгляду справи № 30/48 по суті заявлених позовних вимог.

Відповідачем подано суду контррозрахунок суми позову з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якого відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради частково, а саме:

- зобовязати позивача зменшити з квітня 2009 року розмір орендованої площі до величини 187,1 кв. м, що фактично використовується для надання послуг, за рахунок вилучення із орендованих площ приміщень № 11 та № 13 загальною площею 101,4 кв. м, що не використовуються орендарем з 01.04.09. у відповідності до листа на адресу голови Солом'янської в м. Києві районної ради народних депутатів (вхідний № 544 від 28.04.09.);

- зобов'язати позивача перерахувати заборгованість з орендної плати та компенсації плати за землю у відповідності до величини площі, що фактично використовується для надання послуг (у відповідності до даного контррозрахунку) та з урахуванням часткових щомісячних виплат відповідача на протязі всього періоду заборгованості (до серпня 2010 року включно);

- зобов'язати позивача встановити розмір орендної плати, починаючи з вересня 2010 року, у відповідності до величини площі, що фактично використовується для надання послуг;

- реструктуризувати заборгованість відповідача з погашенням заборгованості починаючи з січня 2011 року на протязі дії Договору оренди № 073/4 від 17.08.08. (до листопада 2011 року).

Розглянувши зазначене вище клопотання відповідача, викладене у контр розрахунку суми боргу, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем у зазначеному вище клопотанні викладено саме позовні вимоги до позивача, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України, з звязку з чим Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у м. Києві ради в межах окремого судового провадження.

Крім того, слід зазначити, що з контррозрахунку суми позову вбачається, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 109324,08 грн.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 30/48 шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача, викладеного у прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 21.09.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.09.10. о 11-40.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/48.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.08. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної в м. Києві ради (Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 073/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Соломянського району м. Києва (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) Орендодавець на підставі розпоряджень Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.07., 1921 від 17.11.08. передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 288,5 кв. м, у тому числі підвал 288,5 кв. м.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторонами було погоджено, що за користування обєктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Соломянської районної в м. Києві ради від 20.12.06. № 101, або за результатами конкурсу на право оренди обєкту комунальної власності.

Орендна плата на момент укладення Договору встановлюється в розмірі 10% від вартості майна і становить 8659,83 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.2 Договору передбачено, що розрахунок орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.3 Договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

У відповідності до п. 3.5 Договору, сторонами погоджено, що крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Згідно п. 3.8 Договору передбачено, що Орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Умовами Договору визначено, що орендна плата та інші, передбачені Договором платежі сплачуються Орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:

- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні обєкта оренди Орендодавцеві;

- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.08. між сторонами було укладено акт прийому-передачі обєкту оренди площею 288,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який було підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1 Договору, сторонами було погоджено строк дії Договору з 17.11.08. по 17.10.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що Орендар проводив оплату несвоєчасно та не в повному обсязі, чим грубо порушував умови Договору, тобто здійснював платежі в розмірах менших, ніж передбачено Договором, що призвело до виникнення заборгованості, і що є односторонньою відмовою орендаря від виконання зобов'язання.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача по платі за оренду приміщення в період з червня 2009 р. по жовтень 2009 р. становить 57487,69 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що він є землекористувачем і сплачує земельний податок за прибудинкові земельні ділянки, тобто витрати по сплаті цього податку є одним з видів витрат позивача на утримання прибудинкової території, а тому згідно п. 3.5. Договору відповідач компенсує позивачу видатки по сплаті земельного податку.

Відповідно до ст. 2, ст. 5 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар

Позивач вказує на те, що компенсація плати за землю, на підставі Закону України «Про плату за землю», рішення Київської міської ради від 10.07.97. № 216 «Про плату за землю в м. Києві»становить 3794,74 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті орендної плати за користування приміщенням в сумі 57487,69 грн. та по компенсації сплати за землю в сумі 3794,74 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної в м. Києві ради щодо стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 57487,69 грн. орендної плати та 3794,74 грн. компенсації плати за землю слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, слід також зазначити, що відповідно до контррозрахунку суми позову (наданого відповідачем в судовому засіданні) вбачається, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 109324,08 грн.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 2808,41 грн. - пені.

Відповідно до п. 6.2 Договору, сторонами було погоджено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених п.п. 3.1, 3.6 Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2808,41 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 22, 32, 33, 44, 49, 77, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної в м. Києві ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної в м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) 57487 (пятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 69 коп. заборгованості з орендної плати, 3794 (три тисячі сімсот девяносто чотири) грн. 74 коп. компенсації плати за землю, 2808 (дві тисячі вісімсот вісім) грн. 41 коп. пені, 640 (шістсот сорок) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 01.10.10.