Ухвала суду № 12043732, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.09.10№ 05-5- 39 / 11640 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурист"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"

про стягнення 15 664,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270), документом, що підтверджує надання послуг поштового зв"язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно абз. 6 підпункту 3.3. пункту 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, з викладеного у листі Вищого господарського суду України № 05-05/181 від 25.03.2009 р. також вбачається, що належними доказами надсилання відповідачеві копії позовної заяви є розрахунковий документ, (виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку), та реєстр поштових відправлень, якщо відповідні документи подано в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

З вищенаведених роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” також вбачається, що відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви.

Фактично до позовної заяви у якості доказу надсилання відповідачеві копії позовної заяви подані лише опис вкладання у цінний лист від 23.09.2010 р. (оригінал).

Втім, опис вкладення у цінний лист підтверджує лише вміст поштового відправлення, а факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв’язку посвідчується розрахунковим документом, що підтверджує надання даної послуги.

Судом встановлено, що фіскальний чек № 4606 від 23.09.2010 р. фактично доданий до позовної заяви у вигляді ксерокопії, яка належним чином та у відповідності до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) не засвідчена, а отже не приймається судом у яості доказу відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 5.27 вищенаведеного Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно фіскального чеку № 4606 від 23.09.2010 р. позовна заява і додані до неї документи були направлені відповідачу за іншою адресою (01001 КИЇВ), ніж зазначена ним у позовній заяві (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, оф. 407).

За наведених обставин позивачем не доведено суду виконання ним вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку і розмірі (п.п. 4,.6 ч. 1 ст. 63 ГПК України).

Відповідно до п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Натомість, подані позивачем платіжні доручення № 2810 від 15.09.2010 р. та від від 2811 від 2010 р. про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу фактично подані у копіях, в той час як відповідно до п. 5.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України (на даний час –Вищий господарський суду України) від 04.03.98р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" платіжні документи подаються до господарських судів тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В той же час, копія латіжного доручення № 2811 від 15.09.2010 р. змістить інші реквізити, а саме:

- рахунок 31213259700011;

- МФО 820019;

- ідентифікаційний код 26077968;

- Одержувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва;

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 та п. 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу також на наступне:

Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Платіжним дорученням № 255 від 19.07.2010 р. позивачем сплачено державне мито у сумі 1124,00 грн. (сума, що перевищує 1% ціни позову), при цьому, у призначенні платежу даного платіжного доручення не зазначено до якого суду звертається позивач та найменування сторін спору, а рівно і код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Так, відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Керуючись п.п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега