Рішення № 12043695, 28.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/25728.09.10 За позовомЗаступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ДоПідприємства «Модерато»? Відповідач 1;

Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»? Відповідач 2

Пророзірвання договору та стягнення 1875000,00 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від прокурораКулєба М.В. Від позивачаВольвак О.М.

Від відповідача 1не зявились

Від відповідача 2не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Прокурор звернувся до суду з позовною заявою до Відповідачів про розірвання договору позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів №37-п/06 від 25.12.06р. та стягнення з Відповідача 2 коштів в сумі 1875000,00 грн., з яких 1500000,00 грн. позики та 375000,00 грн. штрафу за нецільове використання коштів позики.

Заявлені позовні вимоги Прокурор обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір позики, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу 1 бюджетні кошти, які призначені для створення робочих місць для інвалідів.

Відповідач 1 в порушення умов спірного договору не надавав щоквартальні звіти, використав бюджетні кошти не за призначенням та не створив робочі місця для осіб з обмеженими можливостями, що є підставою для розірвання договору, повернення отриманих коштів та сплати штрафу в розмірі 25 відсотків від суми, що використана не за цільовим призначенням.

Оскільки між Позивачем та Відповідачами 1 та 2 був укладений договір поруки, а Відповідач 1 вказаних обовязків не виконав, то обовязок по сплаті заборгованості покладається на Відповідача 2.

Ухвалою від 26.06.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 11.08.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобовязано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 11.08.09р. розгляд справи був відкладений на 27.08.09р. в зв`язку з неявкою представників Прокуратури, Відповідачів 1, 2 та неподанням витребуваних судом доказів у справі.

Ухвалою від 27.08.09р. було зупинено провадження у справі №38/257 до вирішення Господарським судом міста Києва повязаної справи №22/196. Ухвалою від 15.09.10р. провадження у справі №38/257 поновлено, розгляд справи призначено на 28.09.10р.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Прокурора та Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.06р. між Позивачем та Відповідачем 1 був укладений договір №37-п/06 позики на створення робочих місць, відповідно до якого Позивач зобовязався надати Відповідачу 1 безвідсоткову цільову позику на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а останній зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути позику на умовах та у визначений даним договором строк.

Відповідно до п.2.1 договору позика надається з метою створення Відповідачем 1 27 додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог Положення про робоче місце інвалідів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03.05.95р. №314, а також згідно техніко-економічного обґрунтування та кошторису витрат по використанню коштів позики, що є невідємними частинами договору.

Згідно з п.2.2. договору строки, протягом яких Відповідач 1 зобовязаний працевлаштувати інвалідів на робочі місця, призначені для їх працевлаштування, та створені Відповідачем 1 згідно умов цього договору, визначаються у графіку працевлаштування інвалідів, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1. договору сума позики за даним договором становить 1500000.00 грн.

Згідно з п.4.1. договору позика на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів надається на 3 роки. Строк позики розраховується з моменту отримання (зарахування на рахунок) Відповідачем 1 грошових коштів.

Відповідно до п. 7.3.5. договору Відповідач 1 зобовязаний щоквартально звітувати перед Позивачем про цільове використання коштів позики відповідно до кошторису витрат на створення робочих місць для інвалідів та графіку працевлаштування інвалідів, що є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п.9.2. договору при встановлені фактів нецільового використання коштів відповідач 1 сплачує Позивачу штраф у розмірі 25 відсотків від суми, що використана не за цільовим призначенням.

Відповідно до п.9.6. договору у разі ненадання Відповідачем 1 до 15 числа, що настає за звітним періодом, щоквартального звіту щодо цільового використання коштів позики відповідно до кошторису витрат на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та графіку працевлаштування інвалідів, що є невідємними частинами даного договору, Позивач має право вимагати від Відповідача 1 дострокового повернення позики.

Відповідно до додатку №2 до договору кошторис витрат по використанню коштів позики, стаття витрат встановлення та облаштування 25 торгових точок.

26.12.06р. додатковою угодою до вказаного договору внесено зміни до п.6.1. договору, а саме виконання зобовязання Відповідачем 1 за даним договором забезпечується порукою згідно вимог чинного законодавства України на суму не менше 2000000,00 грн.

26.12.06р. між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір поруки, відповідно до якого у разі невиконання Відповідачем 1 зобовязань за основним договором Відповідач 2 відповідає перед позивачем субсидіарно відносно до Відповідача 1 тобто виключно у тому разі, якщо Відповідач 1 не задовольнить вимог Позивача за кредитним договором. У разі непогашення Відповідачем 1 заборгованості до настання терміну основного боргу, передбаченого кредитним договором, до Позивача переходить право вимагати сплати боргу Відповідачем 2 за Відповідача 1.

26.12.06р. Позивач перерахував на рахунок Відповідача 1 грошові кошти в сумі 1500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №741.

30.03.09р. Голосіївський районний центр зайнятості листом №23-1205 повідомив Позивача про те, що звіти про наявність вакансій Відповідачем 1 не надавались.

31.03.09р. Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації листом №1488 повідомило Позивача, що Відповідач 1 не повідомляв управління про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

08.04.09р. Центр медико-соціальної експертизи листом №ОК-У №100 повідомив Позивача про те, що за інформацією голів 1 медико-соціальних експертиз комісій м. Києва представники СЕК в роботі спеціальної комісії по атестації робочих місць інвалідів у Відповідача 1 за останні три роки участі не приймали.

15.04.09р. Фондом соціального захисту інвалідів було проведено перевірку цільового використання бюджетних коштів Відповідачем 1. Вказаною перевіркою встановлено нецільове використання бюджетних коштів Відповідачем 1.

15.05.09р. та 28.05.09р. Позивач надіслав Відповідачу 1 вимогу щодо повернення 1500000,00 грн. коштів позики, отриманих згідно договору №37-п/06 від 25.12.06р. та 375000,00 грн. штрафу за нецільове використання цих коштів. Проте відповіді на вказану вимогу Відповідач 1 не надав та не задовольнив її.

20.05.09р. Позивач надіслав вимогу Відповідачу 2 щодо погашення заборгованості Відповідача 1 за порушення ним умов договору №37-п/06 від 25.12.06р

18.06.09р. Відповідач 2 у відповіді на вказану вимогу зазначив, що Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Відповідача 2 до Позивача та Відповідача 1 про визнання недійсним договору поруки від 26.12.09р.. тому вказана вимога буде вирішена після розгляду спору.

На час розгляду даної справи, договір поруки від 26.12.06р., укладений між Позивачем та Відповідачами 1 та 2, є дійсним, що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.10р. у справі №22/196.

18.06.09р. Голосіївським районним судом м. Києва прийнята постанова звільнення директора Відповідача 1 від кримінальної відповідальності у звязку з дійовим каяттям та активним сприянням у розкритті злочину.

Даною постановою встановлено, що реалізуючи злочинний намір директор Відповідача 1 нецільовим чином використав отримані від Позивача кошти, робочих міст для інвалідів не створив та підроблював документи на приховування цих обставин.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведеного вбачається, що між Позивачем та Відповідачем1 був укладений договір №37-п/06 позики на створення робочих місць, відповідно до якого Позивач зобовязався надати Відповідачу 1 безвідсоткову цільову позику в сумі 1500000,00 грн. на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а останній зобовязався використати її за цільовим призначенням і повернути позику на умовах та у визначений даним договором строк. На виконання вказаного договору Позивач перерахував на рахунок Відповідача 1 бюджетні кошти в сумі 1500000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 741. Проте Відповідач 1 свої зобовязання за договором не виконав, робочі місця для інвалідів не створив, звітів Позивачу не подавав, що є істотним порушенням умов договору №37-п/06 позики на створення робочих місць.

За вказаних обставин, суд вважає, що вимога Прокурора про розірвання договору №37-п/06 позики на створення робочих місць, укладеного між Позивачем та Відповідачем 1, та стягнення 1500000,00 грн. позики підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, згідно з п.9.2. договору при встановлені фактів нецільового використання коштів Відповідач 1 сплачує Позивачу штраф у розмірі 25 відсотків від суми, що використана не за цільовим призначенням. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач 1 надані Позивачем бюджетні кошти використав не за цільовим призначенням, оскільки робочі місця для інвалідів не створив, що також встановлено вказаним судовим рішенням у кримінальній справі.

За вказаних обставин, суд вважає, що вимога Прокурора про стягнення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми, що використана не за цільовим призначенням, яка складає 375000,00 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст.553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, 26.12.06р. між Позивачем, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір поруки, відповідно до якого у разі невиконання Відповідачем 1 зобовязань за основним договором Відповідач 2 відповідає перед Позивачем субсидіарно відносно до Відповідача 1 тобто виключно у тому разі, якщо Відповідач 1 не задовольнить вимог Позивача за кредитним договором. У разі непогашення Відповідачем 1 заборгованості до настання терміну основного боргу, передбаченого кредитним договором, до Позивача переходить право вимагати сплати боргу Відповідачем 2 за Відповідача 1.

Як встановлено судом 15.05.09р. та 28.05.09р. Позивач надсилав Відповідачу 1 вимоги щодо повернення 1500000,00 грн. коштів позики, отриманих згідно договору №37-п/06 від 25.12.06р. та 375000,00 грн. штрафу за нецільове використання цих коштів. Проте відповіді на вказану вимогу Відповідач 1 не надав та не задовольнив її.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора про стягнення позики в сумі 1500000,00 грн. та штрафу в сумі 375000,00 грн. саме з Відповідача 2 на підставі договору поруки від 26.12.06р. підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №37-п/06 позики на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів від 25.12.06р., укладений між Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємством «Модерато».

3. Стягнути з Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»(03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б; код 30382690) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б) борг в сумі 1500000 (один мільйон пятсот тисяч) грн. 00 коп. та штраф в сумі 375000 (триста сімдесят пять тисяч) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва»(03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-Б; код 30382690) в дохід Державного бюджету України державне мито в сумі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 30.09.2010р.