Ухвала суду № 12043514, 30.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.09.10№ 05-5- 39 / 11614 Суддя , розглянувши

позовну заяву Дочірнього підприємства із 100% іноземною інвестицією "Бурда - Україна"

до Приватного підприємства "Сяйво Т.М."

про про стягнення - 5566,78грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 159 від 31.08.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача остання підписана п. І.М. Петришиною І.М., представником за довіреностю № 81 від 27.05.2010 р. ДП "Бурда - Україна".

Вищенаведена довіреність видана Директором Дочірнього підприємства із 100% іноземною інвестицією "Бурда - Україна" п. О.Зоргом, повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо відсутні).

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вказано у позовній заяві та у доданому до позовної заяви Договорі № 974 на розміщення реклами від 02.01.2009 р., адресою відповідача є: 01258, м. Київ, вул. пр-т Червонозоряний, буд. 128.

Проте, як вбачається із доданого до позовної заяви фіскального чеку № 6283 від 03.03.2010 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 03118.

Оскільки позивачем не вказано доказів того, що адреса з поштовим індексом 03118 є адресою місцезнаходження відповідача, до того ж цей індекс не співпадає із зазначеним у позовній заяві та у Договорі № 974 на розміщення реклами від 02.01.2009 р., суд не може дійти однозначного висновку, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені на адресу відповідача.

Суд враховує, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 5057 від 01.09.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інший реквізит отримувача платежу, а саме: УДК м. Києва та області.

Також, у платіжному дорученні № 5057 від 01.09.2010 р. відсутній підпис уповноваженої посадової особи і печатки установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (наявний тільки штамп), т.т. суду не доведено здійснення банківської операції по зарахуванню коштів у сумі 236,00 грн. до бюджету. З огляду на приписи абз. 2 п. 12 Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року, дію якої відновлено у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року N 361, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року N 693, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року N 825), документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв"язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

А тому, платіжне доручення № 5057 від 01.09.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при повторному зверненні до господарського суду слід також звернути увагу на наступне:

У платіжному дорученні № 5057 від 01.09.2010 р., а рівно і у платіжному дорученні № 5056 від 01.09.2010 р., відсутня печатка юридичної особи платника та підписи відповідальних осіб платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2004 р. № 22.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік –цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Керуючись п.п. 1, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега