Рішення № 12043358, 21.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/39821.09.10 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ДоТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «Українська аграрна лізингова компанія»

Простягнення 8200,00 грн.

Суддя Станік С.Р. Представники: Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю Від відповідачане зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 8200,00 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. було порушено провадження у справі № 47/398, розгляд справи було призначено на 07.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010р. у відповідності до вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 21.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.09.2010р заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 36/09 від 24.06.2009 щодо повної оплати наданих послуг з перевезення вантажів в сумі 8200,00 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 07.09.2010 та 21.09.2010 не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та за фактичним місцезнаходженням. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2009 між позивачем ФОП ОСОБА_1, як перевізником, та відповідачем ТОВ «Українська Аграрна Лізингова Компанія», як замовником, було укладено договір про надання транспортних послуг № 36/09 (далі договір №36/09 від 24.06.2009), який підписано повноважними представниками сторін та посвідчений печатками сторін.

Умовами договору №36/09 від 24.06.2009 сторони погодили, що перевізник (позивач) надає замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню автомашиною НОМЕР_1 с/г техніки по маршруту м.Меппен (Німеччина) м.Київ (Україна), а замовник (відповідач) зобовязався сплатити за перевезення вантажу, згідно умов договору (п. 1.1), розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях шляхом переведення грошових коштів на рахунок перевізника, по курсу УМВБ на день підписання договору, в розрахунку 100% на день розвантаження (п. 3.1).

Відповідно до міжнародної транспортної накладної CMR, копія якої надана позивачем разом з матеріалами позову, позивачем було здійснено перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача за маршрутами: м.Меппен (Німеччина) м.Київ (Україна), що підтверджується відбитками печаток відправника, перевізника (позивача) та вантажоодержувача (відповідача) в графах 22,23,24 відповідної накладної.

Згідно з актом виконаних робіт № 36/09 від 06.07.2009, який підписано представниками позивача та відповідача з проставленими печатками позивача та відповідача, вартість послуг з перевезення вантажу, здійсненого позивачем за маршрутом м.Меппен (Німеччина) м.Київ (Україна), складає 43200,00 грн.

Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату загалом в сумі 35000,00 грн. за надані послуги по договору №36/09 від 24.06.2009.

Відповідно до претензії позивача № 184 від 15.06.2010р., направленої відповідачу згідно фіскального чеку Укрпошти № 6657 від 17.06.10 та опису вкладеного у цінний лист, позивач просив відповідача погасити заборгованість за здійснене перевезення вантажу за маршрутом м.Меппен (Німеччина) м.Київ (Україна) в сумі 8200.00 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не було погашено у обумовлений договором строк заборгованість в сумі 8200,00 грн. за здійснене перевезення вантажу, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як перевізник, виконав належним чином умови договору №36/09 від 24.06.2009, а саме: ним було здійснено перевезення вантажу за замовленням відповідача за маршрутом м.Меппен (Німеччина) м.Київ (Україна) загалом на суму 43200,00 грн. та доставлено вантаж вантажоодержувачу, яким є відповідач, що підтверджується міжнародною транспортною накладною CMR та актом виконаних робіт № 36/09 від 06.07.2009 на суму 43200,00 грн., який підписано представниками сторін та посвідчено печатками позивача та відповідача.

В свою чергу, надані позивачем послуги з перевезення вантажу на суму 43200,00 грн. відповідачем прийнято, але не здійснено оплату у повному обсязі та у погоджений п. 3.1 договору №36/09 від 24.06.2009 строк (100% на день розвантаження), оскільки відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на суму 35000, 00 грн. що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача. Заборгованість в сумі 8200,00 грн. відповідачем не оплачена і доказів її сплати станом на момент вирішення спору суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору №36/09 від 24.06.2009 існує непогашена прострочена заборгованість в сумі 8200,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі послуги з перевезення вантажу законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 8200,00 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Українська аграрна лізингова компанія»(код ЄДРПОУ 31245438, місцезнаходження: 03151 м. Київ, вул. Донецька, буд. 18/2(юридична адреса); 03045 м.Київ, вул. Новопирогівська, 66) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1) суму заборгованості в розмірі 8 200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1) зайво сплачене платіжним дорученням № 10 від 25.06.2010 державне мито в сумі 48 (сорок вісім) грн. 00 коп.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення 27.09.2010