Рішення № 12043158, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 8/27409.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗОДЧІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіт-інженірінг"

про стягнення 38 985,52 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіт-інженірінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗОДЧІ"

про стягнення 86 310,10 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача (зустрічного відповідача) Мельник С.Р. за довіреністю б/н від 26.01.2010р.

від відповідача (зустрічного позивача) не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 35188,42 грн. заборгованості за договором № 2008/007 М від 18.08.2008р., 1576,85 грн. інфляційних збитків, 283,44 грн. трьох відсотків річних, 1936,81 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. порушено провадження у справі № 8/274, розгляд справи призначений на 15.07.2010р.

У судове засідання, призначене на 15.07.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.08.2010р. у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.

До Господарського суду міста Києва 04.08.2010р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у зв’язку з допущеними помилками та просив суд стягнути з відповідача 33738,42 грн. заборгованості за договором №2008/007 М від 18.08.2008р., 546,18 грн. інфляційних збитків, 610,06 грн. трьох відсотків річних, 4081,88 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010р. розгляд справи відкладений на 26.08.2010р. у зв’язку з необхідністю подання сторонами усіх витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. розгляд справи відкладений на 09.09.2010р. у зв’язку з необхідністю подання сторонами доказів.

Через загальний відділ суду 27.08.2010р. надійшла зустрічна позовна заява первісного відповідача до первісного позивача про стягнення 86 310,10 грн. заборгованості за договором № 2008/007 М від 18.08.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом по справі №8/274.

У судове засідання, призначене на 09.09.2010р. з‘явився представник позивача (зустрічного відповідача). Представник відповідача (зустрічного позивача) не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

18.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗОДЧІ" (надалі –генпідрядник, позивач, зустрічний відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хіт-інженірінг" (надалі –підрядник, відповідач, зустрічний позивач) був укладений договір №2008/007 М (надалі - договір).

Згідно п. 1.1 договору підрядник приймає на себе зобов’язання здійснити поставку всього нового обладнання і допоміжних матеріалів, монтаж та введення в експлуатацію топкової проектною потужністю 192кВт, з новими котлами виробництва Німеччина марки Viessmann Vitogas 100, з одиничною потужністю котла 96кВт, за адресою: вул.Туровська, 19-Б у Подільському районі м.Києва.

Загальна вартість договору складає– 546930,76грн., яка є фіксованою на дату підписання договору та може змінюватися тільки з письмової згоди обох сторін; загальна вартість договору – динамічна та буде уточнюватися згідно фактичних об’ємів виконаних робіт з наданням документів, що підтверджують вартість матеріалів і обладнання; підрядник при визначенні вартості робіт по формам КБ-2В, КБ-3 враховує 5% генпідрядних послуг від вартості договору та сплачує їх генпідряднику (п.1.2.4, п. 1.2.5, п. 1.2.6 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору приймання-передача виконаних робіт у відповідності з договором оформлюється генпідрядником та підрядником шляхом підписання акта здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-3 на протязі п’яти днів з моменту закінчення робіт.

за первісним позовом

Відповідно до підписаних актів виконаних робіт по договору за березень 2009 року на суму 432384,22 грн., за грудень 2009 року 29000,00 грн., відповідачем було придбано обладнання, виконано монтажні та пусконалагоджувальні роботи, введено в експлуатацію котельне обладнання, всього на загальну суму 461384,22грн.

В період з 15 вересня 2008 року по 22 травня 2009 року позивачем перераховано на рахунок відповідача кошти для виконання умов договору, всього на загальну суму 473503,43грн.

Різниця між вартістю придбаного обладнання, виконаних відповідачем робіт і отриманими коштами за виконані роботи та обладнання складає 12119,21грн. (473503,43грн.- 461384,22грн.).

Загальна вартість 5% генпідрядних послуг складає 21619,21грн. (432384,22 грн.х5%).

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 33738,42 грн. (12119,21грн.+ 21619,21грн.).

04 грудня 2009 року позивачем, в порядку передбаченому ст.5, ст.6 Господарського процесуального Кодексу України, була надіслана претензія до відповідача, з пропозицією негайно погасити заборгованість за договором. Дана претензія була отримана відповідачем 07 грудня 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Однак позивачем не отримано відповіді на претензію та заборгованість відповідача залишається не погашеною.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 33738,42 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 33738,42 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 546,18 грн. інфляційних збитків, 610,06 грн. трьох відсотків річних, 4081,88 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 546,18 грн. інфляційних збитків, 610,06 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 546,18 грн. інфляційних збитків, 610,06 грн. трьох відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно п.7.3 договору, в разі невиконання або неналежного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми неконаних зобов’язань за кожний день прострочення їх виконання, що діє в період, за який нараховується пеня, але не більше 5% від загальної суми даного договору.

Таким чином, згідно умов договору підлягає стягнення з відповідача сума пені в розмірі 4081,88 грн.

за зустрічним позовом

Зустрічний позивач просить стягнути з зустрічного відповідача 86310,10 грн. за додатково виконані роботи згідно акту №2 від 02.08.2010р., який зустрічним відповідачем не підписаний.

Зустрічний відповідач у відзиві на зустрічний позов пояснив, що акт №2 від 02.08.2010р. не підписував та стверджує, що роботи згідно даних вказаного акту не виконувались. У своєму відзиві зустрічний відповідач мотивував відмову в підписанні акту №2 від 02.08.2010р. та надав докази невиконання вказаних робіт.

Суд вважає за потрібне зауважити, що акт №2 від 02.08.2010р. був відправлений зустрічним позивачем зустрічному відповідачу 26.08.2010р. в той час, коли зустрічна позовна заява подана до суду 27.08.2010р.

В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених первісних позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити повністю, в задоволенні зустрічного позову –відмовити повністю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіт-інженірінг" (04086, м.Київ, вул. Олени Теліги, буд.39-Б, кв.24; код 32621572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗОДЧІ" (02217, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 8-А, кв.57; код 32377326) 33 738 (тридцять три тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 42 коп. основного боргу, 4 081 (чотири тисячі вісімдесят одна) грн. 88 коп. пені, 546 (п’ятсот сорок шість) грн. 18 коп. збитків від інфляції, 610 (шістсот десять) грн. 06 коп. трьох відсотків річних, 389 (триста вісімдесят дев’ять) грн. 77 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.

за позовом