Рішення № 12042975, 16.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/34616.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Медіа Груп Україна" про стягнення 10 407,49 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

Від позивача Савін О.О. за довіреністю №4 від 29.06.2010р.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 7983,00 грн., що становить заборгованість за договором №ED 74/7U від 20.11.2007р., 766,37 інфляційних збитків, 293,13 грн. трьох відсотків річних, 806,18 грн. пені, 558,81 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2010р. порушено провадження у справі № 8/346, розгляд справи призначений на 09.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010р. розгляд справи відкладений на 16.09.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних документів.

У судове засідання, призначене на 16.09.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача вдруге у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

20.11.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень" (надалі –компанія, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Медіа Груп Україна" (надалі –клієнт, відповідач) уклали договір №ED 74/7U (надалі– договір) та додаткові угоди до нього.

Згідно п. 2.1 договору компанія зобов’язується надавати клієнту послуги по організації представлення прав на використання матеріалів, а клієнт зобов’язується сплачувати за такі полуги та використовувати матеріали у відповідності з наданими дозволами.

Відповідно до п. 2.2 договору компанія надає права на редакційне використання матеріалів у наступних видавництвах клієнта: друкарські ЗМІ HELLO! (Україна), електронні ЗМІ.

Представник компанії звіт про матеріали, вибрані для використання у відповідному номері видання. Термін надання звіту: до передачі кожного номера видання у друк. Форма звіту надається компанією (п.4.6 договору).

На підставі звіту компанія надає клієнту рахунок з доданим переліком матеріалів, умов та способів використання; компанія оформлює дозвіл та акт здачі-приймання виконаних послуг (акт) на протязі одного робочого дня з момента надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок компанії, вказаний у договорі, та надає клієнту дозвіл та акт (2 екземпляри), клієнт на протязі трьох днів після отримання оригінала акта підписує його та повертає один екземпляр компанії (п.5.5, п. 5.6 договору).

Вартість послуг компанії визначається у відповідності з додатком „Вартість та умови використання матеріалів”, вартість використання колекцій та окремих матеріалів, не вказаних у додатку, встановлюється за згодою сторін, компанія має право в односторонньому порядку змінити вартість послуг компанії, надіславши клієнту відповідне сповіщення; клієнт зобов’язаний на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту надання рахунку перерахувати на розрахунковий рахунок компанії грошові кошти для сплати за послуги компанії та (або) додаткових послуг; рахунок надається компанією у гривнях, сплата здійснюється клієнтом у гривнях, у рахунку-фактурі та акті сума вказується у гривнях (п.6.1, п.6.2, п.6.3 договору).

Згідно акту №332 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2009р. позивачем були надані послуги по організації надання прав на використання фотоматеріалів по рахунку №R09/245 від 31.03.2009р. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ складає 7983,00грн. Сторони дійшли згоди, що послуги надані якісно, в повному обсязі та у встановлений строк. Акт №332 здачі-приймання робіт від 31.03.2009р. підписано з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідач виставлений рахунок не оплатив.

Таким чином, у зв’язку з неналежним виконанням умов договору №ED74/7U від 20.11.2007р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 7983,00грн. дана заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01.09.2009р. Підписавши даний акт відповідач погодився із сумою боргу.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 7983,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7983,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 766,37 інфляційних збитків, 293,13 грн. трьох відсотків річних, 806,18 грн. пені, 558,81 грн. штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за надані послуги виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість наданих послуг у встановлений строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 766,37 інфляційних збитків, 293,13 грн. трьох відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, та суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 766,37 інфляційних збитків, 293,13 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені розмірі 806,18 грн. пені підлягає задоволенню.

Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 558,81 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Медіа Груп Україна" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, літ.В; код 35428509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Зображень" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, оф.33; код 31927474) 7 983 (сім тисяч дев’ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 37 коп. інфляційних збитків, 293 (двісті дев’яносто три) грн. 13 коп. трьох відсотків річних, 806 (вісімсот шість) грн. 18 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяВ.С. Катрич

Рішення підписано 17.09.2010 р.