Ухвала суду № 120427904, 07.11.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/12364/22

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22022101110000336, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22022101110000336 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 27.09.2023 продовжено до 25.11.2023 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які зумовлюють необхідність подальшого тримання обвинуваченої під вартою. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі. Враховуючи, що частина державного кордону України не контролюється компетентними органами, ОСОБА_7 може уникнути кримінальної відповідальності через виїзд на територію держави-агресора російської федерації, перехід до місць дислокації військовослужбовців російської федерації на території України. Також існує ризик незаконного впливу на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні. Так, обвинувачена самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, знищення речових доказів та документів. Крім того, обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема серед оточення обвинуваченої є невстановлені співучасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. У разі застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачена, використовуючи мобільні додатки та пристрої, може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України або продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується. Існування зазначених ризиків підтверджується матеріалами кримінального провадження. З урахуванням наведеного просить продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора в повному обсязі, оскільки зазначені у ньому ризики відсутні, будь-якими належними доказами не підтверджені, не надано жодних підтверджень, що у обвинуваченої були спроби тиснути на свідків, вчиняти якісь протиправні дії. Також зазначив, що у його підзахисної під час тримання під вартою стався конфлікт: у загальній камері, де вона перебувала (не лише з політичними підозрюваними/обвинуваченими) їй було нанесено тілесні ушкодження, що свідчить про неналежні умови тримання у слідчому ізоляторі. Обвинувачена повідомляла, що в СІЗО на неї чиниться психологічний та фізичний тиск, сама ж ОСОБА_7 ні на кого не тисне. Підстави вважати, що остання буде перетинати кордон, є абсолютно безпідставними. Враховуючи воєнний стан в країні, наявність скрізь блокпостів, доїхати до кордону непідконтрольної Україні території фізично неможливо. З огляду на викладене просив врахувати вік ОСОБА_7 , стан її здоров`я, неналежні умови тримання в СІЗО та застосувати до обвинуваченої запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_7 просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що в п`ятницю сталася неприємна ситуація в камері №378, а саме: на неї напали три жінки та побили, у зв`язку з чим в понеділок вона звернулася зі скаргою та камеру розформували.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що хоч обвинувачена і є раніше не судимою, однак на даний час обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, пов`язаного із державною зрадою, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам спецслужб рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що в контексті повномасштабної збройної агресії рф свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій. Також, беручи до уваги і покарання, яке може бути призначене обвинуваченій, у разі визнання її винуватою, розвинуті та стабільні зв`язки з цивільним чоловіком в Криму, інкриміновані зв`язки із спецслужбами держави-агресора, суд дійшов висновку про продовження існування реального ризику, що обвинувачена ОСОБА_7 , будучи неізольованою від суспільства в рамках лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватись від суду, насамперед на території російської федерації чи тимчасово окупованій території України

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд вбачає з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованих їй діянь за попередньою змовою групою осіб, повне коло яких, як зазначив прокурор, наразі не встановлене, тому остання, перебуваючи на волі, може шляхом узгодження дій з іншими особами спотворити, сховати або знищити інформацію, речі та документи, які наразі не відшукані стороною обвинувачення, узгоджувати показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд вбачає наявним та таким, що не втратив своєї актуальності ризик незаконного впливу обвинуваченої, в тому числі опосередковано, через інших осіб, на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час судом допитані не всі свідки. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, повномасштабне вторгнення рф в Україну продовжується, на теперішній час воєнний стан Указом Президента України від 26.07.2023 року №451/2023, затвердженим Законом №3275-IX від 27 липня 2023, з 05 години 30 хвилин, 18.08.2023 продовжено строком на 90 діб, суд вважає, що існує ризик вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення чи продовження злочину, у якому вона обвинувачується. Зокрема, остання може безпосередньо чи із залученням інших осіб за допомогою мобільних додатків, вчиняти дії, направлені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, і така діяльність загрожуватиме як життю та здоров`ю невизначеного кола осіб, так і безпеці держави в цілому.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

При цьому щодо тверджень сторони захисту про неналежні умови тримання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» суд наголошує на тому, що у відповідності до вимог ст. 21 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» забезпечення належної охорони та режиму тримання осіб, взятих під варту, покладається на адміністрацію місця попереднього ув`язнення.

Конфлікт обвинуваченої з співкамерниками не унеможливлює утримання обвинуваченої під вартою, натомість зобов`язує адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор» забезпечити ув`язненій ОСОБА_7 належну безпеку у обсязі, необхідному для дотримання прав останньої, гарантованих статтею 21 ЗУ «Про попереднє ув`язнення» та статтею 3 Конституції України. Поряд з тим, як зазначила обвинувачена в судовому засіданні, камеру №378, в якій стався інцидент, розформовано, а ОСОБА_7 переведено в камеру №376. Таким чином, адміністрація місця ув`язнення здійснила заходи з метою захисту ув`язненої від можливих посягань на її життя.

Об`єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_7 в умовах тримання під вартою - відсутні.

З урахуванням викладеного, а також даних про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , її віку, стану здоров`я, даних про соціальні зв`язки та спосіб життя, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження до ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту про застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.

При цьому суд приймає до уваги положення ч. 6 ст. 176 КПК України, якою передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються зокрема у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України та введеного на території України воєнного стану суд при продовженні застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо неї застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити до 05 січня 2024 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 13.11.2023 о 13-00 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3