Ухвала суду № 120427898, 21.06.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 752/12364/22

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 22022101110000336, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 22022101110000336 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.

До обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 16.05.2023 продовжено до 14.07.2023 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_7 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі. Враховуючи, що частина державного кордону України не контролюється компетентними органами, ОСОБА_7 може уникнути кримінальної відповідальності через виїзд на територію держави-агресора російської федерації, перехід до місць дислокації військовослужбовців російської федерації на території України. Ризик знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_7 , використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільного додатку), здійснювала видалення текстових та графічних повідомлень задля уникнення викриття злочинної діяльності. Також існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який полягає у тому, що обвинувачена самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, знищити речові докази та документи. Крім того, обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема серед оточення обвинуваченої є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. У разі застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачена, використовуючи мобільні додатки та пристрої, може вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України або продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого обвинувачується.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що вказані у ньому ризики є формальними, абстрактними та нічим не підтверджені. Так, у матеріалах клопотання відсутні будь-які заяви, повідомлення від осіб або інші відомості про те, що обвинувачена впливає на потерпілих, свідків, оскільки з часу внесення відомостей до ЄРДР до застосування запобіжного заходу тримання під вартою обвинувачена жодного разу не впливала на свідків. До того ж, в поданому клопотанні взагалі відсутні посилання на об`єктивні докази, що підтверджували б наявність відповідних ризиків. Зокрема, незаконний перетин державного кордону та виїзд на тимчасово окуповані території обвинуваченою є об`єктивно неможливим в умовах воєнного стану. Ризик знищення чи спотворення будь-яких речей та документів, які мають істотне значення для кримінального правопорушення, нівелюється тим, що такі речі та документи були вилучені слідчим під час обшуку та перебувають у його розпорядженні. Вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення також виключається, оскільки ОСОБА_7 обвинувачена у вчиненні особливо тяжкого злочину, вину остання не визнає та має намір відстоювати свою позицію під час судового розгляду. Окрім того, зазначає, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, оскільки це є порушенням практики Європейського суду з захисту прав людини. Адвокат також звертає увагу, що ч. 2 ст. 111 КК України не відноситься до переліку, зазначеного у ч. 4 ст. 183 КПК України, за якого суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. З огляду на вказане, захисник просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, при цьому додатково врахувати медичну документацію матері ОСОБА_7 , яка потребує нагляду.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності підтверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, характеризується підвищеною суспільною небезпекою, оскільки фактично посягає на державний суверенітет, територіальну цілісність, недоторканність та обороноздатність держави, державну безпеку України та її конституційний лад. Обвинувачена, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, у разі визнання її винною, з метою його уникнення, може переховуватись від суду.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_8 проти росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слід зазначити, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , зокрема її тривале проживання «на дві родини» - в Києві і в Криму (із своїм цивільним чоловіком) та намір переїхати в АР Крим, існування у обвинуваченої можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність ризику можливості переховування обвинуваченої від суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. Наявність на утриманні ОСОБА_7 хворої матері також не нівелює вказаних ризиків.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином суд вбачає з огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованих їй діянь за попередньою змовою групою осіб, повне коло яких, як зазначив прокурор, наразі не встановлене, тому остання, перебуваючи на волі, може шляхом узгодження дій з іншими особами спотворити, сховати або знищити інформацію, речі та документи, які наразі не відшукані стороною обвинувачення, узгоджувати показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та перешкоджання провадженню іншим чином у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченої запобіжного заходу з метою запобігання цим ризикам.

Також суд враховує, що на теперішній час продовжено воєнний стан Законом від 02.05.2023 № 3057-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб. У разі перебування обвинуваченої в умовах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зважаючи на те, що, згідно повідомленої підозри, діяльність ОСОБА_7 була спрямована, зокрема, на надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, враховуючи певну сталість таких дій, а також можливий зв`язок із представниками спеціальних служб рф, суд вважає наявним ризик вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, в тому числі аналогічного, що в контексті повномасштабної збройної агресії рф свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги стадію судового провадження, особу обвинуваченої, конкретний характер та обставини інкримінованого ОСОБА_7 діяння, продовження повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, ступінь суспільної небезпечності обвинуваченої, суд надходить висновку, що належний процесуальний контроль за поведінкою обвинуваченої шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу - неможливий, а тому наявні підстави для продовження тримання ОСОБА_7 під вартою, і вказаних висновків доводи сторони захисту не спростовують.

З урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України та введеного на території України воєнного стану суд при продовженні застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо неї застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Продовжити до 19 серпня 2023 року включно застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3