Рішення № 120426973, 12.07.2024, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/3664/24

Пр. 2-а/336/47/2024

12.07.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12липня 2024року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, поданим в порядку адміністративного судочинства, -

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатка Голованова Ю.А. в інтересах позивачки за допомогою засобів поштового листування 15.04.2024 звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради у справі про адміністративне правопорушення №2108 від 07.11.2023 щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 6 800,00 гривень, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.04.2024 представниця позивача ознайомилась із матеріалами вказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Так, 27.10.2023 інспектором відділу охорони громадського порядку КП «Муніципальна варта» ЗМР складено протокол про адміністративне правопорушення №000481 відносно ОСОБА_1 . Згідно з протоколом, 27.10.2023 о 09-02 години за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд.8, ОСОБА_2 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині «Лепрекон» по вул. Харчовій (ТОВ «Грін Хет»), здійснила продаж пива «Ячмінний колос» в об`ємі 500 мл, 4,9% об. за 33,90 гривень ОСОБА_3 у заборонений час доби, що є порушенням ч.2 ст.156 КУпАП, а також наказу «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» №571 від 29.09.2023 Запорізької обласної військової адміністрації. З пояснень ОСОБА_1 , свою винуватість вона заперечувала. Адміністративний матеріал направлений на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради 03.11.2023, розгляд відбувся 07.11.2023. Так, постановою №2108 від 07.11.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у зв`язку із чим застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень.

Представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням встановленого порядку, підлягає скасуванню, а у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, що зумовлює скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, стороною позивача наголошено, що введення заборони торгівлі алкогольними напоями належить до виключних повноважень сільських, селищних і міських ради, які не можуть бути делеговані навіть під час воєнного стану. Водночас, повноваження Запорізької міської ради не припинені, відповідно, саме Запорізькою міською радою можуть бути встановлені обмеження щодо здійснення торгівлі алкогольними напоями, а не Запорізькою обласною військовою адміністрацією або Запорізькою обласною державною адміністрацією.

Також стороною позивача наголошено, що суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення відповідно до ч.2 ст.156 КУпАП, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, натомість матеріали справи не містять доказів працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ «Грін Хет», крім того, відсутні і докази здійснення реалізації товару, вказаного у постанові у певний час та певну дату. У протоколі не зазначено пояснень свідка та чека як додатків до нього. Разом з цим, з чеку №0Е11-463233 від 27.10.2023 неможливо встановити, яким суб`єктом господарювання його видано, як і відсутні інші обов`язкові реквізити чека. З відеозапису, наявного у матеріалах справи, не встановлено власне факту продажу, адже запис розпочинається в часі пізніше.

Окремо стороною позивача зауважено, що відсутня будь-яка інструкція працівників КП «Мініціпальна варта» щодо застосування ними піж час здійснення повноважень засобів відеофіксації, а п.7.1.9 Статуту КП «Мініціпальна варта», затвердженого рішенням ЗМР №74 від 07.12.2022, передбачає право її посадових осіб відповідно до чинного законодавства здійснювати відеозйомку виключно для запобігання порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, поводження з відходами, захисту прав споживачів та публічної безпеки. Натомість, протокол відносно ОСОБА_1 не містить відомостей про ідентифікацію (серію, номер тощо) засобу відеофіксації, застосованого представником КП «Мініціпальна варта».

3 огляду на викладене, внаслідок протиправності винесеної постанови, за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, із посиланням на ст.25, 122, 160-161, 286 КАСУ України, адвокатка Голованова Ю.А., діючи в інтересах довірительки, просить задовольнити позов у визначений спосіб.

Ухвалою судді від 26.04.2024 клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Голованової Юлії Андріївни про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку на звернення до суду із позовною заявою, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено пропущений строк. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 . Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, визначено дату, час і місце проведення судового засідання. Роз`яснено, що відзив на позовну заяву (відзив) відповідач вправі подати до судового засідання у справі. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач скористався своїм правом, врегульованим ч.4 ст.159, ч.1 ст.261 КАС України, представник відповідача за довіреністю І. Аксьонова 08.05.2024 (вхідна дата кореспонденції, надіслано засобами поштового листування) подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову.

Так, за змістом відзиву, відповідач не визнає обставини справи та їх правову оцінку, які викладені позивачем та представлені суду, із посиланням на рішення виконавчого комітету ЗМР №506 від 28.08.2017 наголошує на повноважності адміністративної комісії при виконавчому комітеті ЗМР щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за ознаками вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст.156 КУпАП.

Крім того, представниця відповідача наголошує, що згідно з ч.2 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи. Так, до матеріалів справи додано копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ТОВ «Грін Хет». Разом з цим, на бодікамеру зафіксовано, як працівники КП «Муніципальна варта» зайшли до приміщення крамниці «Leprekon», за прилавком перебуває лише одна особа, яка представилась як ОСОБА_1 , яка здійснювала розрахунок покупця, а саме віддає решту грошових коштів свідку, при цьому, ОСОБА_3 забирає придбану пляшку з прилавку. Факт трудових відносин під час складання протокола позивачка не заперечувала, відповіла, що працює недавно. Таким чином, сторона відповідача вважає, що відбувся фактичний допуск роботодавцем працівника до роботи та виконання посадових обов`язків за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Грін Хет» у крамниці по вул. Харчовій, буд.8 у м.Запоріжжі. Відповідно, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Щодо чека, на якому наголошено стороною позивача, у відзиві зауважено, що копію чека надала власне ОСОБА_1 під час складання протокола на вимогу КП «Мініципальна варта», обставини, вказані у протоколі, узгоджуються із відомостями у чеку. Крім того, незазначення певних реквізитів у чеку, може свідчити про недотримання суб`єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, що має наслідком застосування фінансових санкцій, проте не спростовує факту продажу алкогольного напою у заборонений час доби.

Щодо пояснень свідка, зафіксованих на відеозаписі та в формі письмових пояснень, представник відповідача наголосила, що від ОСОБА_1 не надходило клопотань про допит свідка під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Разом з чим, чинним законодавством не передбачено повноважень адміністративної комісії проводити допит свідка, попереджати його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Таким чино, пояснення свідка розглядались у сукупності із іншими доказами, підстав для їх визнання неналежними немає. У відзиві додатково наголошено на тому, що відеозапис представниками КП «Муніципальна варта» був застосований правомірно, у відповідності до приписів ст.251 КУпАП та п. 7.1.9 Статуту, як допоміжний засіб для запобігання порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, поводження з відходами, захисту прав споживачів, публічної безпеки та порядку.

Згідно з доводами сторони відповідача, справа відносно ОСОБА_1 розглянута повно та всебічно, обставини вчинення правопорушення встановлені об`єктивно, докази оцінено в належний спосіб, із врахуванням особи порушниці, обставин, що пом`якшують відповідальність таза відсутності обставин, що обтяжують відповідальність особи.

Тому аргументи сторони позивача, відповідно до тверджень, наведених у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими, що надає підстави для відмови у задоволенні позову.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, врегульовані ст.286 КАС України. За приписами ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Тобто, подання інших заяв по суті справи не передбачено.

Суд бере до уваги особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, за приписами ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, підстав для такого здійснення розгляду справи за ініціативою суду не встановлено, відповідних клопотань не надходило.

Інших заяв по суті справи до матеріалів справи не надходило, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних заяв та клопотань.

Розглянувши позовну заяву, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як врегульовано ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормою ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати, як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Так, судом встановлено, що 27.10.2023 інспектором відділу охорони громадського порядку КП «Муніципальна варта» ЗМР Болосової Г.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення №000481 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за його змістом є продавцем-консультантом ТОВ «Грін Хет». Згідно з протоколом, 27.10.2023 о 09-02 години за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд.8, ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині «Лепрекон» по вул. Харчовій (ТОВ «Грін Хет»), здійснила продаж пива «Ячмінний колос» в об`ємі 500 мл, 4,9% об. за 33,90 гривень ОСОБА_3 у заборонений час доби, що є порушенням ч.2 ст.156 КУпАП, а також наказу «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» №571 від 29.09.2023 Запорізької обласної військової адміністрації. Свідком зазначений ОСОБА_3 . Копія протокола, засвідчена належним чином, надана сторонами, містить позначку про його реєстрацію у адміністративній комісії при виконавчому комітеті ЗМР від 03.11.2023, вх.№25430. З пояснень ОСОБА_1 у протоколі, свою винуватість вона заперечує, адже «продажу не здійснювала». До протокола додаються відеофіксація та фотоматеріали. Копія протокола вручена ОСОБА_1 , він містить підписи позивачки та інспектора. Підпис ОСОБА_1 міститься у протоколі й у графі про роз`яснення прав відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено письмово про розгляду протокола на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради 07.11.2023 о 10-00 годині. Письмові пояснення свідка ОСОБА_3 та фіскальний чек у якості додатків до протокола не зазначені.

За приписами п.2 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад (статті 44-3, 96-2, 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 127-2, 149 - 152, частини третя - п`ята статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198).

Так, стороною відповідача не надано доказів того, що представники КП «Муніціпальна варта» уповноважені виконавчим комітетом Запорізької міської ради на складання протоколів про адміністративні правопорушення. У справі відсутній статут КП «Муніціпальна варта», докази державної реєстрації юридичної особи, відповідно, неможливо встановити обсяг прав, обов`язків та повноважень як юридичної особи, так і осіб, які здійснюють повноваження від імені комунального підприємства, в яких сферах суспільних відносин КП «Муніципальна варта» уповноважена здійснювати виявлення фактів порушення законодавства, та чи уповноважена взагалі.

Згідно з ч.1 ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1 рішення виконавчого комітету ЗМР №506 від 28.08.2017, яким затверджено Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, адміністративна комісія це колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті Запорізької міської ради для розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, за винятком справ, віднесених КУпАП до відання інших органів (посадових осіб).

Постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом (п.1 ч.1 ст.288 КАС України).

Так, ч.3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено законом. При цьому, у розумінні КАС України, суб`єкт владних повноважень не обов`язково повинен мати статус юридичної особи. Єдиною обов`язковою умовою, якою характеризується суб`єкт владних повноважень, є те, що останній наділений владними управлінськими функціями. Адміністративна комісія є колегіальним органом та за своїми функціональними повноваженнями є самостійним суб`єктом владних повноважень, який наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та рішення якого можуть бути оскарженні в установленому КУпАП порядку. Отже, саме адміністративна комісія при виконавчому комітеті ЗМР є належним відповідачем у цій справі, як самостійний суб`єкт, наділений владними управлінськими функціями щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Такі висновки відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі №265/6669/18 (постанова від 13.01.2020), у справі №161/9747/17 (постанова від 27.05.2020).

Позивачка (в особі представника) в позовній заяві наполягає на відсутності в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, вважає, що рішення відповідача винесене протиправно та необґрунтовано, внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, відтак, висновки інспектора не відповідають її фактичним обставинам.

На підставі доказів, наданих стороною відповідача, судом встановлено, що 17.03.2023 Рішенням міської ради N101 «Про внесення доповнень до рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 N45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя» доповнено пункт 1 рішення Запорізької міської ради від 10.09.2021 N45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя» абзацом наступного змісту: «На час дії правового режиму воєнного стану на території України керуватись наказами Запорізької обласної військової адміністрації щодо обмеження продажу алкогольних напоїв». Засвідчена копія наказу наявна у матеріалах справи, додана до відзиву.

Разом з цим копії наказу від 10.09.2021, затвердженого рішенням міської ради N 45 «Про обмеження продажу алкогольних напоїв на території міста Запоріжжя», до якого і внесено зміни, до суду не подано.

Не відповідає загальним положенням про докази та доказування й роздруківка з сайту, разом з цим, клопотань про огляд веб-сайту стороною відповідача не заявлено, а порядок розгляду справи не перешкоджав поданню відповідного клопотання представником відповідача разом із відзивом.

Судом встановлено, що адміністративний матеріал відносно позивачки направлений на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради 03.11.2023, розгляд відбувся 07.11.2023.

За змістом ст.283 КУпАП постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови видно, що протокол відносно ОСОБА_1 розглядався на засіданні комісії, під час засідання складено протокол №23 від 07.11.2023. Представником відповідача до відзиву долучений витяг з вказаного протокола, досліджений судом. Відповідно до витягу з протокола, у засіданні приймають участь 6 членів комісії, засідання є правомочним. За прийняття постанови відносно ОСОБА_1 , а саме встановлення її винуватості та застосування стягнення у виді штрафу в сумі 6800,00 гривень проголосувало 5 членів комісії.

Постанова засвідчена підписами голови комісії Паливоди В. та секретаря А.Бражко, натомість доказів повноважності вказаних осіб на час винесення оскаржуваного рішення стороною відповідача не надано.

Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення №2108 від 07.11.2023 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, у зв`язку із чим до неї застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 гривень. Зазначене стягнення відповідає мінімально можливому розміру штрафу згідно з санкцією ч.2 ст.156 КУпАП. Постанова відповідно до її змісту набирає законної сили 17.11.2023. Виконавче провадження з її виконання завершено, що видно з витягу з АСВП, проте підстав завершення на підставі наявних доказів встановити не видається за можливе.

Як встановлено під час розгляду справи, оскаржувана постанова не містить підпису особи, притягнутої до відповідальності, зокрема, щодо ознайомлення із правами відповідно до ст.268 КУпАП, строком оскарження та щодо отримання копії оскаржуваного рішення, відповідно, ОСОБА_1 при розгляду справи присутня не була.

Під час розгляду комісією досліджувались протокол, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_3 , фото та відеоматеріал, чек. Ідентифікуючі ознаки фото та відеоматеріалу, чеку у постанові відсутні.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Відповідно до п.13 ч.1 ст.8 № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Дію воєнного стану неодноразово продовжено.

Частиною дев`ятою статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. У оскаржуваному рішенні відповідного посилання на зміст цього нормативно-правового акта не наведено.

У оскаржуваній постанові, серед іншого, міститься посилання на Постанову КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1457 «Про затвердження Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях». Так, п.3,4 вказаної постанови передбачено, що заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Наказом військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) визначається час введення та строк дії заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на якій вводиться воєнний стан. Враховуючи наведене, суд не приймає доводи сторони позивача з приводу відсутності повноважень Запорізької обласної військової адміністрації щодо прийняття відповідного рішення під час воєнного стану.

Разом з цим, в оскаржуваній постанові наведено посилання й на наказ військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації №571 від 29.09.2023 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області», яким дозволено всім суб`єктам господарювання продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10-00 до 22-00 години на території Запорізької міської територіальної громади.

Сторона відповідача також стверджує, що наказом військового командування і Запорізької обласної військової адміністрації від 29.09.2023 N571 «Про заборону торгівлі алкогольними напоями на території Запорізької області» ??заборонено торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями на території Запорізької області на час воєнного стану в Україні; ?дозволено всім суб?єктам господарювання продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв з 10:00 до 22:00 виключно на території Біленківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Кушугумської селищної,Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської,Новомиколаївської селищної, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської,Степненської сільської, Широківської сільської територіальних громад.

Проте копія вказаного вище наказу додана до відзиву у незасвідченому вигляді, що не може свідчити на користь допустимості доказу відповідно до приписів ч.1 ст.74 КАС України, зокрема, ідентичності тексту чинній редакції наказу, та взагалі щодо видання та чинності даного наказу, відповідно, суд не бере до уваги зазначений доказ.

Не відповідають дійсності твердження представника відповідача й щодо врахування адміністративною комісією обставин відповідно до ст.34, 35 КУпАП при обранні стягнення ОСОБА_1 , що встановлено судом відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови. За змістом мотивувальної частини постанови, комісії дійшла висновку про те, що досліджені докази узгоджуються між собою та не залишають сумнівів щодо обставин скоєння правопорушення ОСОБА_1 . При встановлені вини особи комісією (відповідно до змісту оскаржуваного рішення) враховано майновий та соціальний стан ОСОБА_1 , але виходячи з яких критеріїв, матеріали справи доказів не містять.

Крім того, відповідно до змісту постанови, її копія направлена ОСОБА_1 поштою 09.11.2023. Але докази, надані стороною відповідача, не свідчать на користь надіслання копії постанови ОСОБА_4 09.11.2023. Наявність відповідного супровідного листа та копії конверта, який повернувся із позначкою відділення поштового зв`язку «за закінченням строку зберігання» за відсутності опису вкладення не є належним доказом. Копія поштового конверта, наявна у справі, доводить надіслання певної кореспонденції на адресу ОСОБА_1 , без зазначення номера квартири.

Відповідно до ст.24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Докази, наявні у справі, зокрема, надані стороною відповідача не дозволяють суду дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Більш того, стороною відповідача не доведено вчинення жодних дій з метою з`ясування цієї обставини та підтвердження факту працевлаштування ОСОБА_1 . Дані відеозапису, відтвореного судом, не свідчать на користь доводів сторони відповідача.

Частина 2 статті 156 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного) у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби. Тобто, вказана норма кодифікованого акта є бланкетною.

Так, для наявності складу вказаного правопорушення, враховуючи диспозицію ч.2 ст.156 КУпАП, необхідним є доведення як факту порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), так і факту того, що предметом торгівлі було пиво, а також, що торгівля здійснювалась саме працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.

Власне пояснення ОСОБА_1 не можуть бути покладені в основу рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ч.1, 2, 4, 5 ст.77КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача.

Проте, у даній справі вказаний обов`язок не дотриманий. Суд наголошує, що не є застосованим у справах даної категорії загальне положення щодо обов`язку позивача з приводу надання доказів на підтвердження заявлених вимог, адже в даному випадку діє саме спеціальна норма.

Суд зауважує, що й суб`єктивна сторона правопорушення (форма вини позивачки) не знайшла свого відображення у суті адміністративного правопорушення за змістом постанови.

При цьому, за змістом ст.10-11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Форма вини має бути обов`язково встановлена.

Відповідно до ст.6,9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ця норма розповсюджується й на справи про адміністративні правопорушення.

Верховний суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення та її винуватості, крім того, повноваженість інспектора, яким складено протокол, не доведена в належний спосіб. Матеріли справи не містять доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що саме ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, яке інкриміновано вказаній особі, зокрема відсутні належні докази про її статус як працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування та на користь факту продажу пива до 10-00 години за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Суд дійшов висновку про те, що постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності винесена за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 у день, час та місці, які зазначені у постанові про адміністративне правопорушення, здійснювала продаж пива. Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивачка притягнута до відповідальності.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1,3 ст.132, ч.1 ст.139КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 605,60 гривень підлягає компенсації на її користь за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Запорізької міської ради, оскільки відповідачем у справі виступає адміністративна комісія як колегіальний орган, який утворюється при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, шляхом стягнення зазначеної суми.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9, 12, 59, 72-79, 121, 132, 139, 143, 159, 162, 175, 205, 229, 241-246, 257, 262, 269-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Запорізької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, поданий в порядку адміністративного судочинства, - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №2108 від 07.11.2023, винесену адміністративною комісієюпри виконавчомукомітеті Запорізькоїміської ради відносно ОСОБА_1 , яку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 гривень на користь держави.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Запорізької міськоїради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Реквізити сторін: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 02140892, адреса місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 206.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Копію рішення суду невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду складено та підписано 12.07.2024.

Суддя Л.А.Вайнраух