Рішення № 12042578, 26.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.10 р.                     Справа № 20/189                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Левшина Г.В., Лейба М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства інститут „Стройремпроект”, м.Краматорськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ (Приватне акціонерне товариство „МТС Україна)

про стягнення 62401,88 грн.

За участю представників:

від позивача: Ткаленко О.В. – дов.; Левкевич В.О. – дов.

від відповідача: Позднякова І.О. – дов.

від третьої особи: Малий Я.П. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство інститут „Стройремпроект”, м.Краматорськ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, про стягнення 62401,88 грн., з яких 60295,67 грн. – сума боргу, 2106,21 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ВАТ „Донецькобленерго” було безпідставно одержано грошові кошти у сумі 60295,67 грн., які були сплачені ВАТ інститут „Стройремпроект” за спожиту підрозділом Східного ТУ ЗАТ „УМЗ” електроенергію за період з 01.06.07 р. по 30.04.09 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмовому відзиві від 03.08.10 р. відповідач не погодився із позовними вимогами та вважає подані позивачем докази неналежними. Крім того, у своєму відзиві відповідач вважає, що норма ст.1212 Цивільного кодексу України у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки відносини, які існують між сторонами регулюються іншими нормами права, у зв’язку із чим просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 03.08.10 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ (правильне найменування – Приватне акціонерне товариство „МТС Україна”).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.08.10 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

Листом від 19.10.10 р. позивач залучив до матеріалів справи договір оперативної оренди приміщень від 01.01.07 р. № 01/07, договір суборенди приміщень від 02.01.07 р. № 27/01, договір суборенди від 01.01.07 р. № 001/KRM, договір оперативної оренди приміщень від 01.01.08 р. № 01/08, договір суборенди приміщень від 01.01.08 р. № 27/01, договір суборенди від 01.01.08 р. № 001/08- KRM, договір оперативної оренди приміщень від 01.01.09 р. № 01/09, договір суборенди приміщень від 01.01.09 р. № 28/01, договір суборенди від 01.01.09 р. № б/н.

У доповненні до відзиву від 19.10.10 р. відповідач посилається на приписи Правил користування електричною енергією та зазначив, що позивачем порушені зазначені приписи при розрахунках. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У письмових поясненнях від 19.10.10 р. третя особа зазначила, що відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” та згідно із рішенням загальних зборів акціонерів Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок” було перейменоване зі зміною типу та назви товариства в Приватне акціонерне товариство „МТС Україна”. Крім того, третя особа зазначає, що ПАТ „МТС Україна” належним чином виконувало всі свої зобов’язання як до позивача так і до відповідача. Також третя особа вважає, що вимоги позивача цілком доречно розглядати як такі, що можуть підлягати задоволенню. В обґрунтування своїх пояснень третя особа посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У поясненнях від 26.10.10 р. відповідач вважає, що докази, які підтверджують, що підрозділ ЗАТ „UMS”, розташований за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 30, є субспоживачем та підключений під облік ВАТ „Стройремпроект” відсутні.

У судовому засіданні були оголошені перерви з 19.08.10 р. до 26.08.10 р., з 19.10.10 р. до 26.10.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

13 травня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Відкритим акціонерним товариством інститут „Стройремпроект” було укладено договір про постачання електричної енергії № 652 (далі-Договір).

Відповідно до Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору Споживач оплатив Постачальнику електричної енергії за спожиту електричну енергію грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У позовній заяві позивачем зазначено, що у відповідності до Технічних умов, які є додатком до договору про приєднання до електричних мереж від 20.07.2006 р. № 3461/1, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” та Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ, додатку № 54 до договору про постачання електричної енергії від 01.09.2003 року № 15-1, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” та Закритим акціонерним товариством „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ не було враховано те, що трансформаторна підстанція № 383, через яку було здійснено підключення підрозділу Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ, розташованого за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 30, до електричних мереж, знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства інститут „Стройремпроект” та трансформаторна підстанція №383 є його власністю.

Як зазначає позивач, підключення підрозділу Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв’язок” в особі Східного ТУ, розташованого в м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 30, в РУ0,4 Квт трансформаторної підстанції № 383 було здійснено з порушенням Технічних умов до договору про приєднання до електричних мереж від 20.07.2006 року № 3461/1, без узгодження однолінійної схеми надання електромережі, з власником мережі до ячійки № 1 та подальшим опломбуванням 01.12.2007 року пломбою № 5867240. Після вказаних дій опломбована ячійка була передана представнику Відкритого акціонерного товариству інститут „Стройремпроект” для зберігання, відповідно до акту від 04.12.2006 року № 106953.

Як стверджує позивач, у зв’язку із тим, що ячійка № 1 була опломбована, тому у представника ВАТ інститут „Стройремпроект” не було фізичної можливості перевірити правильність підключення підрозділу Східного ТУ ЗАТ „УМЗ”, розташованого за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 30, до ТП № 383. Тільки 23 квітня 2009 року, після зняття пломби № 5868240, позивачу стало відомо про неправильне підключення підрозділу Східного ТУ ЗАТ „УМЗ”, розташованого за адресою: м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, 30, до ТП № 383 (акт від 23.04.09 р. № 111757) і що фактично на протязі з 04.12.06 р. по 07.05.09 р. підрозділ Східного ТУ ЗАТ „УМЗ” був субспоживачем та підключений під облік ВАТ інститут „Стройремпроект” і що за вказаний період позивач оплатив свою спожиту електроенергію та електроенергію підрозділу Східного ТУ ЗАТ „УМЗ” в повному обсязі.

При цьому, підрозділом Східного ТУ ЗАТ „УМЗ” за період з 04.12.06 р. по 07.05.09 р. також здійснювалась оплата ВАТ „Донецькобленерго” за спожиту електричну енергію, згідно свого електролічильника.

У листах від 27.05.09 р. № 9/730, від 22.07.09 р. № б/н та від 08.09.09 р. № 9/836 позивач пропонував ВАТ „Донецькобленерго” здійснити перерахунок спожитої електроенергії у зв’язку із подвійною оплатою ВАТ інститут „Стройремпроект” та підрозділом Східного ТУ ЗАТ „УМЗ”.

20 жовтня 2009 року відповідач направив на адресу відповідача лист № 2208, в якому пропозиція ВАТ інститут „Стройремпроект” залишилась без задоволення.

Посилаючись на те, що ВАТ „Донецькобленерго” було безпідставно одержано грошові кошти у сумі 60295,67 грн., які були сплачені ВАТ інститут „Стройремпроект” за спожиту підрозділом Східного ТУ ЗАТ „УМЗ” електроенергію за період з 01.06.07 р. по 30.04.09 р., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 62401,88 грн., з яких 60295,67 грн. – сума боргу, 2106,21 грн. – сума 3% річних.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмові відзиви на позов.

Ухвалою суду від 03.08.10 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватне акціонерне товариство „МТС Україна” (колишнє Закрите акціонерне товариство „Український мобільний зв’язок”).

Третя особа із позовними вимогами погодилась, про що надала суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.07р. по 30.04.09р. третя особа сплатила відповідачеві за електричну енергію, спожиту нею за договором про постачання електричної енергії №15-1 від 01.09.03р., укладеним з відповідачем, 60295,67 грн., що підтверджується наданими суду копіями вищезазначеного договору та платіжних доручень третьої особи.

Судом встановлено, що у цей же період позивач також сплатив відповідачеві вищезазначену суму у складі своїх платежів за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №652 від 13.05.03р., укладеним з відповідачем, оскільки споживання електричної енергії третьою особою у вищезазначений період фіксувалося прибором обліку електричної енергії позивача, тобто позивач сплачував відповідачеві у даний період вартість електричної енергії, спожитої ним та третьою особою.

При цьому, договором №652 від 13.05.03р. не передбачено обов’язку позивача сплачувати відповідачеві електричну енергію, спожиту третьою особою.

Відсутній такий обов’язок і в договорі №15-1 від 01.09.03р.

Таким чином, правові підстави для перерахування позивачем відповідачеві 60295,67 грн. – вартості електричної енергії, спожитої третьою особою за період з 01.06.07р. по 30.04.09р., отримання відповідачем даної суми та неповернення її позивачеві – відсутні.

Згідно із ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під час вирішення спору відповідач проти позовних вимог заперечував, про що зазначав у своїх відзиві, доповненні до відзиву, однак при цьому факту отримання від позивача та третьої особи подвійної плати за електричну енергію , спожиту третьою особою у вищезазначений період, не спростував, доказів повернення позивачеві вищевказаної суми суду не надав.

За даних обставин, позовні вимоги щодо стягнення 60295, 67 грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

У задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідачеві 2106, 21 грн. – суми 3% річних за користування чужими грошима, слід відмовити, оскільки статтею 1214 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, розмір процентів не встановлено.

Не визначений цей розмір і статтею 536 зазначений позивачем, до якої відсилає стаття 1214.

Отже, позивач не навів належних правових підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 2106,21 грн.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, судові витрати – покладанню на обидві сторони в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 536, 1212, 1214, Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, поточний рахунок 26038333510104 в ПІБ м.Краматорськ, МФО 334141, код ЄДРПОУ 00131268) на користь Відкритого акціонерного товариства інститут „Стройремпроект” (84313, Донецька область, м.Краматорськ, б-р. Машинобудівників, 30, поточний рахунок 26002301510430 в АК ПІБ м.Краматорськ, МФО 334141, код ЄДРПОУ 04688538) 60295,67 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 26.10.10 р.

Повне рішення складено 01.11.10 р.

Суддя                               

Суддя Левшина Г.В.

Суддя Лейба М.О.