Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.10.10р.Справа № 21/281-10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", м. Запоріжжя
доВ - 1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
В - 2: Приватного підприємства "УГЛЕСОРТ", м. Донецьк
про стягнення 1103,47 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
від позивача: Сердюк А.Н., довіреність № 05 від 04.01.10р.;
від відповідача - 1: Шляєв І.В., довіреність № 415 від 01.01.10р.;
від відповідача - 2: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А.М. Кузьміна", звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Приватного підприємства "УГЛЕСОРТ" про стягнення суму шкоди у розмірі 1103, 47 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу спричинені збитки, що полягає в недостачі вугілля антрацит АМ, вартість недостачі вантажу складає 1103, 47 грн.
Позивач зазначає, що згідно з залізничною накладною № 52241946 залізницею був прийнятий вантаж, масою нетто 69000 кг. У зв’язку з видимою недостачею кількості вантажу та відсутністю маркування вантажу на станції Чаплино Придніпровської залізниці, був складений акт загальної форми № 4214 від 16.02.2010р. та на підставі якого, 18.02.2010р. проведена комісійна видача вантажу.
Позивач посилається на те, що дані, виявлені при перевірці вантажу та його видачі вантажоодержувачу відображені в комерційному акті АА № 016550 від 18.02.2010р.
Відповідач –1 витребувані судом документи не подав, в судовому засіданні проти позову заперечує, з огляду на те, що відправник вантажу зобов’язаний пересвідчитись відносно технічного стану вагона перед його навантаженням, але зауважень від відправника вантажу до перевізника не надходило.
Відповідач –1 в вищенаведених обставинах своєї вини не вбачає в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Відповідач –2 в судове засідання, призначене для розгляду справи не з’явився, витребувані судом матеріали не подав, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні 28.10.2010р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача –1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2009 року між Відкритим акціонерними товариством Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А.М. Кузьміна" (далі –покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (далі –постачальник) укладено договір поставки № 11090294 (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали (далі –товар) на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору асортимент товару, кількість, вартість поставки, строки та додаткові угоди щодо поставки, вимоги до якості кожної партії товару, що постачається, узгоджуються в додатках (специфікаціях) до договору та є його невід’ємною частиною.
Згідно з п. 3.1 Договору, упаковка та маркування повинні відповідати встановленим стандартам та технічним умовам та забезпечувати при умовах належного використання з вантажем під час транспортування всіма видами транспорту.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що товар відвантажується постачальником та приймається покупцем у відповідності з умовами, узгодженими в Специфікаціях.
Відповідно до п. 6.1.2 постачальник зобов’язаний при постачанні товару направити покупцю наступні документи:
- рахунок –фактуру;
- товаротранспортну накладну;
- податкову накладну.
Відповідно до накладної № 52241946 (а.с. 15) на адресу позивача зі станції відправлення Красний Луч Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 17.02.2010р. прибув вагон № 67162388 з вантажем вугілля антрацит АМ.
Відповідно до вищезазначеної залізничної накладної відправником є Приватне підприємство "УГЛЕСОРТ" (далі –відповідач –2), одержувачем є Відкрите акціонерне товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А.М. Кузьміна".
18.02.2010р. складено комерційний акт станції Запоріжжя –Ліве АА № 016550, про те, що над 1,2 люками по ходу виїм довжиною 280 сантиметрів, шириною по ширині вагону, глибиною 30 см.
Відповідно до розділу Д вищевказаного акту встановлено, що згідно залізничної накладної зазначено вагу брутто –91 300 кг., тара –22 300 кг., нетто –69 000 кг., фактично встановлено вагу брутто: 89 500 кг., тара 22 300 кг., нетто 67 200 кг, що менше документу на 1 800 кг. Вагон технічно справний, люки зачинено, течі вантажу немає. В комерційному відношенні: завантаження у вагоні рівномірне на рівні бортів, вантаж не марковано в порушення "Правил перевезення вантажів", розділ 15, п. 6., над 1,2 люками по ходу поїзда є виїм довжиною 280 сантиметрів, шириною за шириною вагону, глибиною 30 см. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.
Позивач посилається на те, що платив рахунок постачальника –Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" № СФ - 0000338 від 12.02.2010р. на суму 52329, 60 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 28263 від 16.03.2010р. (а.с. –19), а отже позивачу спричинена майнова шкода через недостачу вантажу у розмірі 1103, 47 грн., що і є причиною спору.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актами, актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.
В доповнення до акту загальної форми № 4214 від 16.02.2010р. станції Запоріжжя Ліве, на тій самій станції складено комерційний акт АА № 016550 від 18.02.2010р., в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній, вантажу у вагоні виявилось на 1 800 кг менше. У документі вказано, що вагон технічно справний, бездвірний, люки зачинені, витікання вантажу немає, в комерційному відношенні: завантаження у вагоні рівномірне на рівні бортів, вантаж не марковано в порушення "Правил перевезення вантажів", розділ 15, п. 6., над 1,2 люками по ходу поїзда є виїм довжиною 280 сантиметрів, шириною за шириною вагону, глибиною 30 см. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.
Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.
За обставин, зазначених в комерційному акті АА № 016550 від 18.02.2010р., оскільки маркований відправником вантаж прибув до одержувача з порушеним маркуванням, поглибленням, тобто з наявними ознаками доступу до нього, а отже відповідальність за недостачу вказаної в комерційному акті кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Приписами ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Вина відповідача –2, з огляду на вищенаведені обставини справи та приписи законодавства, з матеріалів справи не вбачається.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача –1.
Керуючись ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 105, 110, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26038000002001 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964 на користь Відкритого акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А.М. Кузьміна" (69008, м. Запоріжжя, вулиця Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536, р/р 26006976712490 у філії ПАТ "ПУМБ", м. Запоріжжя, МФО 313623) 1103 (одну тисячу сто три) грн. 47 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В позові до відповідача –2 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог
ст. 84 ГПК України, - 02.11.2010р.
Судове рішення № 12042363, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/281-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: