Рішення № 12042328, 03.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.10р.Справа № 21/277-10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до

В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь, Донецької області

про стягнення 1 052, 12 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача - 1: Шляєв І.В., довіреність № 415 від 01.01.10р.;

від відповідача - 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", звернулося з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Відкритого акціонерного товариства "Металургічний комбінат "Азовсталь" про стягнення суми шкоди у розмірі 1052, 12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в наслідок неналежного виконання зобов’язань, відповідно до умов договору поставки № 1001695 від 30.03.2010р., укладеного між сторонами, позивачу спричинені збитки за недостачу коксового горішку у розмірі 1052, 12 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ.

Комерційним актом № 018970/437 від 23.08.2010р. зафіксовані ознаки незбережного перевезення, такі як: порушення маркування, виїмка на поверхні вантажу та недостача у розмірі 0, 990 тон.

Відповідач –1 проти позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи це тим, що Залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника, а позивач у своєму позові при розрахунках суми позову вартість вантажу визначає з ціни постачальника товару та в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідач –2, відповідно до відзиву на позов № 09-8/43 від 25.10.2010р., позовні вимоги не визнає в повному обсязі та зазначає, що вантажовідправник здійснив завантаження вагону продукцією у відповідності з діючими ТУ та виконав заходи, що виключають втрату товару, що перевозився у відкритому рухомому складі. Крім того, відповідач –2 зазначає, що оскільки спірний вагон з коксовим горішком прийнято залізницею для перевезення без претензій до вантажовідправника та доставлено до пункту призначення з ознаками крадіжки, то, на думку відповідача –2, зазначена обставина свідчить про втрату вантажу під час перевезення.

На підставі ст. 110 Уставу залізниці України, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення та до моменту видачі одержувачу покладається на залізницю, у зв’язку з чим, вважає відповідач –2, відшкодування вартості втраченого під час перевезення вантажу, а саме коксового горішка, повинно покладатись на Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Представники позивача та відповідача –2 в судове засідання, призначене для розгляду справи, не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами суду.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником сторони не заявлялось.

В судовому засіданні 28.10.2010р. оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача –1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі –постачальник) та Відкритим акціонерними товариством "Запорізький завод феросплавів" (далі –позивач, покупець) укладено договір поставки № 1001695 (далі –договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцю коксову продукцію (далі –продукція), асортимент, кількість, строки поставки та ціна якої вказуються в специфікаціях до цього договору, та є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 8.2 Договору, строк дії цього договору –до 31 грудня 2010 року.

Згідно з п. 3.1 Договору поставка продукції здійснюється залізничним транспортом відповідно до заяви покупця. Письмова заява на поставку товару надається покупцем до 25 числа місяця, передуючого місцю поставки.

Відповідно до накладної № 52506301 (а.с. 15) на адресу позивача зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 22.08.2010р. прибув вагон № 67922344 з вантажем коксового горішку.

Відповідно до вищезазначеної залізничної накладної відправником є Відкрите акціонерне товариство "Металургічний комбінат "Азовсталь" (далі –відповідач –2), одержувачем є Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів".

23.08.2010р. складено комерційний акт станції Запоріжжя –Ліве АА № 018970/437, про те, що над 1,2 люками порушене маркування, виїм довжиною 200 сантиметрів, шириною 280 см., глибиною 30 см.

Відповідно до розділу Д вищевказаного акту встановлено, що згідно залізничної накладної зазначено вагу брутто - 69250 кг., тара –20850 кг., нетто –47410 кг., фактично встановлено вагу брутто: 68260 кг., тара 20850 кг., нетто 47410 кг, що менше документу на 990 кг. Вагон технічно справний, люки зачинено, течі вантажу немає. В комерційному відношенні: завантаження вагону "Шапкою" вище бортів на 20 сантиметрів, вантаж марковано вапняним розчином, над 1,2 люками порушене маркування, виїм довжиною 200 сантиметрів, шириною 280 см., глибиною 30 см. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.

Позивач посилається на те, що платив рахунок постачальника –Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" № 10080513 від 31.08.2010р. на суму 800510, 00 грн. в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 161211 від 30.03.2010р. (а.с. –17), а отже позивачу спричинена майнова шкода через недостачу вантажу у розмірі 1052, 12 грн., що і є причиною спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актами, актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.

В доповнення до акту загальної форми № 5914 від 22.08.2010р. станції Запоріжжя Ліве, на тій самій станції складено комерційний акт АА № 018970/437 від 23.08.2010р., в якому зазначено, що після зважування у порівнянні з масою, вказаною відправником в накладній, вантажу у вагоні виявилось на 990 кг менше. У документі вказано, що вагон технічно справний, бездвірний, люки зачинені, витікання вантажу немає, в комерційному відношенні: завантаження вагону "Шапкою" вище бортів на 20 сантиметрів, вантаж марковано вапняним розчином, над 1,2 люками порушене маркування, виїм довжиною 200 сантиметрів, шириною 280 см., глибиною 30 см. При повторному зважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

За обставин, зазначених в комерційному акті АА № 018970/437 від 23.08.2010р., оскільки маркований відправником вантаж прибув до одержувача з порушеним маркуванням, поглибленням, тобто з наявними ознаками доступу до нього, а отже відповідальність за недостачу вказаної в комерційному акті кількості вантажу повинна бути покладена на перевізника з огляду на ст. 110 Статуту залізниць України, відповідно до якої залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Приписами ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Вина відповідача –2, з огляду на вищенаведені обставини справи та приписи законодавства, з матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на відповідача –1.

Керуючись ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 105, 110, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 1052 (одну тисячу п’ятдесят дві) грн. 12 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позові до відповідача –2 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно

до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.11.2010р.